На посаду прем’єр-міністра Словаччини з високою ймовірністю може знову бути обраний лідер партії «Напрям — соціальна демократія» (SMER-SD) Роберт Фіцо, широко відомий своєю проросійською позицією. Раніше він протягом десяти років керував трьома словацькими кабінетами міністрів. Фіцо не приховує своїх симпатій до Росії та «радянської спадщини». За його словами, російське вторгнення на територію Донбасу у 2014 році було спровоковане так званими «українськими фашистами». Під час виборчої кампанії Фіцо бравував гаслами проти України, політики НАТО, а також погрожував у разі приходу до влади відмовити нашій країні у військовій підтримці. Яка ймовірність саме такого розвитку подій читайте у матеріалі «Апострофа«.

За результатами дострокових виборів до парламенту Словаччини, що відбулися минулої суботи, перше місце з результатом 22,95% голосів отримала партія Фіцо. Далі йшла ліберальна «Прогресивна Словаччина», що орієнтується на чинного президента Зузану Чапутову, яка набрала 17,96% голосів. Третє місце посіла лівоцентристська партія «Голос» екс-прем’єра Петера Пеллегріні, заручившись підтримкою 14,7% голосів.

Уся передвиборча програма Фіцо оберталася навколо однієї тези: «У нас є власні важливіші проблеми, ніж війна в Україні». Для просування такої установки в маси потенційний «новий-старий» прем’єр Словаччини не гребував відвертою брехнею та поширенням проросійських наративів.

На його думку, війну в Україні розпочали самі українці, а точніше «українські нацисти».

«Війну в Україні розпочали фашисти-українці, а ніяк не росіяни«, — розголошував Фіцо на передвиборчому мітингу.

Свою думку він ґрунтував на неназваних «західних ЗМІ».

«Візьмемо полк «Азов». Це явно фашистський полк. Ці бандерівці та інші, які там воюють, це просто вуличні хулігани на задвірках суспільства. Вони служать в армії та роблять жахливі речі. Мене шокує, що за кордоном перед ними розстеляють червоні килими» — сказав Роберт Фіцо.

У своїй передвиборчій кампанії він також критикував санкції проти Росії, чим дуже радував кремлівських пропагандистів, які вже передчувають появу в ЄС «другого Орбана». Також екс-прем’єр Словаччини заявляв, що словаки мають більші проблеми, ніж українці, і тепер він має сформувати коаліцію для мирних переговорів між Україною та РФ.

Роберт Фіцо наполягав, що у разі його приходу до влади Київ не отримає від Братислави жодного снаряда. Щоправда, запеклий «миротворець» Фіцо забув уточнити, що словаки й так передали нам усе найважливіше, що могли віддати – 13 радянських винищувачів МіГ-29, які офіційно поставили ЗСУ ще навесні.

«Розвал у Словаччині парламентської коаліції та проведення позачергових виборів, на яких перше місце здобула партія Фіцо, створює нам певні ризики в плані військово-технічного співробітництва, але їх не можна назвати критичними. Тим більше в ситуації, коли більш адекватні політики з минулого уряду в Братиславі передали нам найважче озброєння, яке вони нам взагалі могли передати, враховуючи розмір їхньої армії. Так, словацькі чи польські МіГ-29 це не F-16, але й ці машини можна використовувати як штурмовики, а також проти некерованих авіаційних ракет і під час зачистки території«, — каже «Апострофу» військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.

Враховуючи, що Роберт Фіцо у своїй риториці копіює угорського прем’єра Віктора Орбана, існує ризик, що у разі повернення на посаду прем’єра він почне вставляти ціпки у колеса військової логістики країн НАТО.

«У Фіцо, якщо він стане прем’єром, може бути спокуса почати погрожувати перекрити нам транзит військових вантажів через Словаччину, але це занадто ризиковане питання. Йдеться не про імпорт одягу чи зерна, а про більш глобальні та стратегічні процеси, до яких залучені великі гравці в НАТО. Чи готовий Фіцо відкрито піти проти них, сумнівно, тим більше, що слід розрізняти передвиборну риторику і реальну політику: зараз коаліційні торги розпочнуться – половина цих «ватних» гасел просто відвалиться, а потім ще почнуться і торги з Єврокомісією щодо фінансових питань, що також не сприяє агресивній проросійській позиції «, — каже «Апострофу» політтехнолог Олексій Голобуцький.

Реакція Києва на події у Братиславі була прогнозованою стриманою.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба висловив думку про необхідність зачекати на остаточне формування коаліційного уряду в Словаччині для того, щоб зробити висновки про майбутню позицію Братислави щодо підтримки України.

Глава зовнішньополітичного відомства наголосив, що зараз рано робити будь-які припущення про те, як саме підсумки голосування позначаться на словацькій зовнішній політиці щодо нашої країни.

«Ми поважаємо вибір словацького народу, але зараз зарано стверджувати, як саме результат виборів впливатиме на позицію Словаччини. Треба дочекатися формування коаліції і після цього, вже дивлячись на склад цієї коаліції, можна буде робити перші висновки», — заявив Дмитро Кулеба.

Відразу після виборів, як тільки «запахло» коаліційними переговорами з лібералами та лівоцентристами, Фіцо запевнив, що зовнішньополітичний курс Словаччини не змінюватиметься.

Швидше за все, це робиться для того, щоб не злякати потенційних учасників коаліції, оскільки ні «Голос», ні, тим більше, «Прогресивна Словаччина» «ватними» настроями не відрізняються. Водночас лідер «Голосу» Петер Пеллегріні, заявляючи про готовність вести переговори, як з Фіцо, так і з лібералами, уточнює, що ідеологічна платформа SMER-SD для нього є ближчою.

«Треба подивитися, якою буде коаліція. Тут три варіанти: ліволіберальна проукраїнська коаліція без партії Фіцо; «компромісна коаліція», в якій лібералам можуть віддати зовнішню політику; і третій варіант – коаліція сформована повністю під «хотілки» Фіцо. Третій варіант ризикований для Словаччини. Насамперед, оскільки з високою ймовірністю у лідера SMER-SD можуть не скластися відносини з Єврокомісією, і він може почати лякати Брюссель «виходом» з ЄС. Зрозуміло, що піти на «словацький брексіт» — це надто ризикований варіант, але лякати такими страшилками Фіцо може«, — каже «Апострофу» голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Загалом тенденції залишаються для України непростими з огляду на те, що критики підтримки нашої країни є також і в Польщі, де також повним ходом йде парламентська кампанія, в якій беруть участь і критики Києва. Як угорський прем’єр Віктор Орбан, так і Роберт Фіцо, який долучився до нього, їхня риторика побудована, в тому числі, на економічній складовій та акценті на національному егоїзмі. У цьому світлі результат Роберта Фіцо та його партії на виборах у Словаччині для України це не цілковита «зрада», але точно не перемога.

Комментарии