США та інші західні партнери України закликають нашу країну провести реформи, зокрема в енергетичному секторі, включаючи лібералізацію тарифів на газ та електроенергію. При цьому підвищення цін має відбутися протягом найближчого року, а це означає, що на той час війна може ще не закінчитися. «Апостроф» розбирався, що насправді пропонують наші союзники, наскільки неминучм є зростання тарифів, і як зробити так, щоб ті, хто справді не спроможні оплачувати комунальні послуги, отримали необхідну їм допомогу від держави.
Термін — рік
США склали перелік реформ, виконання яких очікують від України для отримання нею подальшої допомоги, а також у світлі європейської інтеграції нашої країни. Ця новина вже викликала ажіотаж, а дехто назвав висунуті вимоги ультиматумом.
Проте у Вашингтоні підкреслюють, що цей перелік є основою для консультацій з українським урядом та ключовими донорами України.
Окрім положень про верховенство права і боротьбу з корупцією, в переліку міститься зокрема і пункт щодо реформування вітчизняного енергоринку.
«Впровадити план дій, спрямований на лібералізацію тарифів на газ та електроенергію для кращого забезпечення енергозбереження та фінансової стійкості компаній та операторів, одночасно розробити схеми цільової підтримки для вразливих споживачів у контексті реформування системи субсидій на електроенергію, — йдеться у листі на адресу українського уряду. — Вжити заходів для подальшої лібералізації цін на газ та електроенергію, а також підготуватися до розвитку «зеленої» енергетики та інтеграції енергосистеми між Україною та ЄС. Супроводжувати процес лібералізації механізмами соціального захисту для пом’якшення впливу на бідніші верстви населення».
Мова зокрема йде про відмову від утримання занижених цін на енергоносії, що реалізуються в комунальному секторі, оскільки це не тільки спотворює ринкові механізми і призводить до масштабної корупції, але й дуже дорого обходиться державі. Адже кошти витрачаються на доплату за ресурси всім категоріям споживачів, незалежно від їхнього майнового стану. Причому, оскільки заможні люди зазвичай споживають більше газу та електрики, то і грошей на їх підтримку витрачається більше.
Більш справедливою вважається політика, коли ціни на газ і електрику відповідають їх реальній вартості, а держава витрачає кошти на підтримку тільки незаможних верств населення, які дійсно її потребують.
Питання енерготарифів згадується серед реформ, які пропонується реалізувати протягом року. Відтак, якщо влада України збирається дослухатися до порад партнерів, які надають нам фінансову допомогу, то незабаром на ринку електроенергії та газу мають відбутися помітні зміни.
В уряді вже дали зрозуміти, що готові виконати цю рекомендацію.
«Лібералізація цін означає дозволити надавачам послуг підвищувати ціни для споживачів, і водночас збалансувати зростання цін субсидією громадянам, для яких вартість платіжки перевищуватиме 15% від заробітку«, — заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
Тарифи і не тільки
В свідомості українців будь яка лібералізація цін чітко асоціюється з їх підвищенням. Тож подібний захід може стати не надто популярним у населення. Хоча, на думку експертів, реформи в енергетиці зовсім не обов’язково призведуть до зростання тарифів. Принаймні на газ.
«Як розповів «Апострофу» міністр соціальної політики України в 2016-2019 роках Андрій Рева, до російського вторгнення країна в середньому споживала близько 30 мільярдів кубометрів газу, з яких десь 20 мільярдів були власного видобутку, а 10 мільярдів імпортувалися. з 2015 року почався процес створення ринку газу, в рамках якого вирівнювалися ціни для побутових і промислових споживачів, і ринковою ціною стала та, за якою газ закуповувався за кордоном, тобто тарифи довелося підвищувати.
Проте сьогодні через війну, спад виробництва, виїзд багатьох людей за кордон, споживання газу в різко зменшилося. НАК «Нафтогаз України» повідомила, що майбутній опалювальний сезон країна готова пройти виключно на газі власного видобутку.
За словами Андрія Реви, в такому випадку ринкова ціна газу має бути прив’язана до вартості газу власного видобутку.
«Вона набагато нижча, ніж у імпортного. Собівартість його видобутку — 3 гривні за кубометр. А нинішній тариф — уже 8 гривень. А з вартістю транспортування — 10 гривень. Таким чином нинішній тариф повністю покриває ринкову ціну газу. І підвищувати його немає ніякої потреби», — заявив ексміністр.
Втім, що стосується вартості електрики, то тут підвищення тарифів дійсно може відбутися.
Проте це не є головним завданням для уряду. На цьому ринку існує велика кількість виробників, які випускають електроенергію різної вартості. Ця різниця обумовлена технологією виробництва. Енергія, вироблена на теплових електростанціях, коштує значно дорожче, ніж та, що генерується атомними і гідроелектростанціями. Проте без цієї енергії неможливо забезпечити постійне живлення, адже саме ТЕЦ забезпечують маневреність і покривають дефіцит енергії в години пікового споживання.
Відтак перед Україною стоїть задача створення ринку електроенергії, на якому зможуть працювати всі виробники.
«В американському листі йдеться не так про комунальні тарифи, як про давно назрілу необхідність навести лад в енергетичній галузі, — розповіла «Апострофу» голова ГО «Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку» Юлія Усенко. — Ми повинні завершити розпочату колись реформу ринку електроенергії, скасувати або грунтовно переглянути механізм покладання спеціальних зобов’язань« (ПСО — механізм, за яким спеціально визначені підприємства надають побутовим споживачам енергію за тарифом, нижчим за ринкову ціну — «Апостроф»).
Одним з основних напрямків реформи енергетичного ринку має бути формування цінової політики, яка не породжуватиме масштабну корупцію і втрати для економіки.
«Американці в жаху від ситуації, в якій знаходиться енергоринок, — говорить Андрій Рева. — Вони наполягають на тому, щоб на ринку було наведено порядок, припинено розкрадання, і встановлено єдину ціну для споживачів. Вони називають це припиненням перехресного субсидування».
Допомога для вразливих
Тож, скоріше за все, запровадження ринкових механізмів на ринку електроенергії все ж таки призведе до підвищення тарифів. А це, в свою чергу, гостро ставить питання про пом’якшення соціальних наслідків такого кроку.
«В рекомендаціях йдеться про те, що лібералізація має супроводжуватися створенням механізмів захисту споживачів, які з тих чи інших причин не мають можливості сплачувати повну вартість комунальних послуг, а окрім них також вразливих споживачів, що потребують додаткового захисту. Йдеться не лише про отримувачів субсидій, а й про додаткові категорії споживачів, що потребують державної підтримки», — говорить Юлія Усенко.
На сьогоднішній день поняття вразливих споживачів в українському законодавстві не визначено, проте уряд вже розробив проєкт постанови, яка його вводить. Зараз цей документ винесений на публічне обговорення. Кабмін пропонує віднести до вразливих споживачів всіх отримувачів субсидій, а крім них іще ряд категорій, що потребують державної підтримки, — сімейні дитбудинки, прийомні родини, люди, чий стан здоров’я залежить від роботи медичних приладів, тощо. Для цих споживачів передбачається ряд заходів підтримки, зокрема особливий порядок реструктуризації заборгованості, попередження про планові відключення, заборону відключення в холодну пору року, першочерговий ремонт електрообладнання, яке подає струм до їхніх помешкань тощо.
Проте основним способом підтримки незахищених верств населення залишаються житлові субсидії, які компенсують громадянам підвищення комунальних тарифів.
«В 2014 році Україна також була вимушена піднімати ціни на комунальні послуги, і тому за пів року до цього була створена ефективна система субсидій. За шість місяців вона була протестована, були виявлені й виправлені помилки. І на момент початку підвищення тарифів система була готова до роботи. Всі українці, які потребували допомоги, змогли її отримати», — розповідає «Апострофу» ексміністр соціальної політики Павло Розенко, який очолював відомство у ті часи.
Але зараз із цим все набагато складніше, вважає він.
«Після зміни влади в 2019 році порядок надання субсидій був ускладнений, проте система все ж таки проіснувала до минулого року, коли було ухвалено рішення про передачу функції надання субсидій від органів соціального захисту до Пенсійного фонду, — говорить Розенко. — Після цього фактично почався розгром системи надання субсидій. Доступ до цієї послуги для звичайних людей різко ускладнився. Документи розглядаються по 4-5 місяців, надання субсидій блокується, людям не відшкодовують гроші, які вони переплатили за той час, поки йшов розгляд документів. Пенсійний фонд, в свою чергу, скаржиться на нестачу обладнання, людей, приміщень для прийому заявників».
Субсидії для мільйонів
На думку Павла Розенка, в разі, якщо після підвищення тарифів кількість громадян, які потребують субсидій, різко збільшиться, система не впорається з їх підтримкою. Тому перед тим, як підвищувати тарифи необхідно навести порядок в системі соціального захисту.
«Якщо ми робимо людей неплатоспроможними, тоді вони взагалі перестають платити. А це породить колосальне боргове навантаження на населення і енергетику. І уряду доведеться все одно платити гроші на погашення цих боргів постачальникам енергії, а борги залишаться населенню», — пояснює Павло Розенко.
Окрім того, підвищення тарифів, якщо його не уникнути, не повинне носити шоковий характер.
«Уряд має добре підготуватися і розробити програму поетапного підвищення цін з забезпеченням захисту вразливих категорій, — каже Юлія Усенко. — Також варто розробити диференційований тариф залежно від рівня споживання енергії, що дозволить додатково захистити найменш заможних споживачів, а також стимулювати людей до економії енергії. У нас уже існувала подібна система, але під час останнього підвищення тарифу від неї відмовилися. Можливо в майбутньому варто до неї повернутися».
Нагадаємо, з 1 червня 2023 року в Україні було підвищено тарифи на електроенергію для населення – з 1,44 гривні за 1 кіловат-годину для тих, хто споживав до 250 кіловат-годин на місяць, і з 1,68 гривні за 1 кіловат-годину для тих, хто споживав понад 250 кіловат-годин, до 2,64 гривні за 1 кіловат-годину незалежно від обсягу споживання. Втім, це все одно дуже далеко від ринкового тарифу, які мав би бути в декілька разів вищим.
В Україні триває війна, і цілком можливо, що за рік, який нашій країні відвели на реформування енергетичного рину, вона не закінчиться. А це означає, що, якщо тарифи на електрику будуть підняті до ринкового рівня, з’явиться ще декілька мільйонів громадян, які потребуватимуть субсидій (на додачу до тих 2 мільйонів, які, як очікується, отримуватимуть їх найближчої зими), адже багато людей втратили доходи та майно після російського вторгнення. І влада має бути готовою до цього.
