У сфері мікрокредитування України очікуються серйозні зміни. У Верховній Раді вже ухвалено у першому читанні законопроєкт, яким планується обмежити відсоткові ставки за такими позиками, а також заборонити кредитним організаціям вносити додаткові, часто приховані платежі до договорів із позичальниками. «Апостроф» з’ясовував, що чекає у цій сфері на українців, і чи не простіше просто заборонити компанії, які наживаються на громадянах, встановлюючи непосильні відсоткові ставки за кредитами.
Порушникам — штрафи
Верховна Рада ухвалила в першому читані законопроєкт №9422, яким передбачено додаткове регулювання діяльності небанківських установ, що займаються мікрокредитуванням. Головною метою документу є обмеження відсоткових ставок за кредитами.
Автори законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пропонують встановити граничну ставку за мікрокредитами на рівні 1% на день. Причому кредитодавцям заборонять застосовувати складні відсотки або добирати доходи за рахунок додаткових комісій, штрафів чи інших доплат.
Визначається, що загальна вартість обслуговування кредиту протягом року не може більш ніж в 3,65 рази перевищувати розмір тіла кредиту, що і дає 1% на день. Таким чином, якщо кредитодавець передбачить в договорі якісь додаткові платежі, то він муситиме зменшити процентну ставку, щоб в кінцевому підсумку вписатися в 1% на день або 365% на рік.
Законопроєкт визначає, що споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит і не враховані в розрахунку денної процентної ставки. В свою чергу, кредитодавцю забороняється вимагати сплати таких платежів.
Законопроєкт містить також покарання для тих підприємців, які не дотримуються зазначених в ньому вимог. Так, якщо ставка за кредитом перевищила 1% річних, кредитодавцю загрожує штраф в розмірі 5000-10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 тисяч гривень). Якщо в кредитному договорі немає розрахунку відсоткової ставки, штраф складе 7000-10000 неоподатковуваних мінімумів (119-170 тисяч гривень). Вимога сплати платежів, не зазначених в кредитному договорі, — 5000-8000 неоподатковуваних мінімумів (85-136 тисяч гривень).
Причому всі перелічені штрафи накладаються на кожен випадок порушення. Тож, якщо кредитна установа надасть, наприклад, тисячу кредитів за ставкою, що перевищує встановлений максимум, їй може загрожувати штраф у розмірі 170 мільйонів гривень.
Передбачається, що після остаточного ухвалення закону і набуття ним чинності кредитним установам дадуть певний час на адаптацію. Перехідний період триватиме майже пів року (180 днів). Протягом перших 90 днів максимальна ставка по кредитах буде встановлена на рівні 2,5% на день, а протягом наступних 90 днів — 1,5% на день.
Кредити для залежних
Проблеми, пов’язані з діяльністю небанківських кредитних установ, давно потребують уваги з боку влади, адже вони провадять досить агресивні рекламні кампанії, які часто вводять споживачів в оману.
«Часто можна бачити рекламні щити «Кредити всього під 1,5%», — каже у розмові з «Апострофом» голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. — При цьому автори «забувають» уточнити, що йдеться про 1,5% на день, і що за рік таким чином набігає 550% і більше».
Легковажність при користуванні послугами таких компаній часто стає справжньою трагедією для позичальників та їхніх родичів, які стикаються з непосильними відсотками і агресивністю колекторів.
«В середньому по ринку відсотки за мікрокредитами на сьогоднішній день складають 2,5%, — розповів «Апострофу» один із авторів законопроєкту, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. — А в деяких установах вони досягають 5% на день».
Причому користуються такими дорогими кредитами часто люди, які в цей момент не володіють собою. І це, за словами Гетманцева, підтверджує, зокрема, статистика, згідно з якою більшість мікрокредитів видається у проміжку між трьома і чотирма годинами ночі. Тобто йдеться про людей, яким настільки терміново потрібні гроші, що вони не можуть дочекатися ранку.
Високі відсотки за кредитами визначаються особливостями ведення бізнесу в таких установах.
«Одним з основних критеріїв при встановленні розміру ставки є ризик неповернення кредитів, — пояснив у коментарі виданню фінансовий аналітик Василь Невмержицький. — Що вищий ризик, то вищі відсотки. Наприклад, в банках відсоткові ставки зараз знаходяться на рівні 30-40% (річних), а по кредитах, забезпечених іпотекою, — 3-7%» (йдеться про пільгову іпотеку в рамках програми «єОселя», тоді як звичайні кредити на житло видаються під вищі відсотки — «Апостроф»).
Такі відносно низькі відсотки (не порівняти з 5% на день) банки забезпечують за рахунок ретельної попередньої перевірки платоспроможності клієнтів. Отримати кредит може лише людина, щодо якої банк переконався, що вона спроможна його повернути. Це не позбавляє ризиків повністю, оскільки завжди залишається ймовірність того, що клієнт через якісь обставини втратить платоспроможність. Проте рівень неповернень в банках відносно низький.
«Інша ситуація в небанківських організаціях, — каже Василь Невмержицький. — Вони визначають для себе набагато ширшу клієнтську базу. Деякі з них можуть кредитувати без урахування того, які люди мають доходи і активи, де працюють, де живуть. В цьому разі кредитування є найбільш ризикованим. При цьому, звичайно, доводиться враховувати, що із виданих кредитів повернеться лише незначна частина. Наприклад, кожен п’ятий. Тому отриманий від повернених кредитів дохід повинен компенсувати втрату 80% інших кредитів, забезпечити всі витрати компанії, оплату послуг колекторів і дати достатній прибуток».
Проте, якщо відсоткові ставки будуть будуть законодавчо обмежені, то, на думку експерта, кредитним установам доведеться обмежити свою клієнтську базу і запровадити процедури, які дозволять відсіяти найбільш ризикові категорії клієнтів.
Не заборонити, а регулювати
Важливо зрозуміти, чому люди взагалі користуються послугами небанківських фінустанов, навіть знаючи по шалені відсотки за їхніми кредитами.
«Бувають в житті випадки, коли людині потрібна позика терміново і на короткий час, — говорить у розмові з «Апострофом» партнер компанії Deloitte Андрій Серветник. — Тоді людина звертається до небанківської установи і моментально, практично без формальностей, отримує гроші, а через тиждень-два повертає їх, заплативши більш-менш зрозумілу суму за терміновість. Проте, оскільки вони досить часто припускаються зловживань, ідея обмежити і унормувати їхню діяльність є цілком доречною».
До речі, миттєвими кредитами рідко користуються заможні люди. Набагато частіше за їхньою допомогою у боргову залежність потрапляють соціально незахищені особи, які намагаються в такий спосіб вирішити свої поточні проблеми.
«В більшості випадків миттєві кредити під великі проценти не є порятунком для людини, — говорить виданню керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський. — Частіше вони лише поглиблюють вже наявні проблеми. Послугами кредитних установ дуже часто користуються люди, які мають якусь залежність: від алкоголю, наркотиків, азартних ігор, покупок тощо. І пропозиція миттєво дати грошей на задоволення бажань нічим їм не допомагає, а тільки заганяє в боргову пастку».
Через те, що легкі кредити під величезні проценти часто стають джерелом проблем, багато людей є прихильниками того, щоб взагалі заборонити їхню діяльність. Проте це навряд чи дасть бажаного результату.
«В суспільстві існує попит на подібні послуги зі швидкого кредитування, — пояснює Борис Кушнірук. — І, оскільки прибутковість такого бізнесу дуже висока, попит в будь якому разі формуватиме пропозицію. Тож заборона призведе тільки до того, що цей сегмент ринку повністю піде в «тінь» і криміналізується. І від цього проблема стане ще гострішою. Тому більш правильний шлях — розумне регулювання кредитної діяльності».
Власне на це і спрямований згаданий законопроєкт. Проте, на етапі підготовки до другого читання документ може зазнати змін.
«Зазначена в законопроєкті максимальна відсоткова ставка на рівні 1% на день запропонована Національним банком. І хоча вона набагато нижча, ніж ті, що зараз є на ринку, проте все одно багато кому здається, що це зависокий процент, — говорить Данило Гетманцев. — Зараз до другого читання подаються пропозиції про ще більше обмеження ставки. Натомість, з боку ринку надходять пропозиції щодо її збільшення. До другого читання ми уважно вивчимо всі аргументи сторін і ухвалимо остаточне рішення».
До речі, для тих хто вже взяв кредит під шалені відсотки, теж є приємна новина, адже законопроєктом передбачається поширити процентні обмеження і на кредитні договори, які були укладені раніше: «Кредитні установи повинні будуть переглянути договори і списати частину заборгованості, яка перевищує встановлений законом рівень процентної ставки».
