Західні партнери України пов’язують надання допомоги з проведенням нашою країною реформ. Від них залежить виділення чергового кредитного траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ), на який орієнтуються інші донори. При цьому багато так званих «маяків», зазначених у меморандумі співпраці з МВФ, не виконуються. Про те, на що чекають від української влади наші союзники, і чим загрожує невиконання їхніх вимог, в інтерв’ю «Апострофу» розповів перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ЯРОСЛАВ ЖЕЛЕЗНЯК.

Пропущені «маяки»

— Розпочинається черговий перегляд програми співробітництва з МВФ. І ми чуємо тривожні сигнали про те, що на цей раз Україна не зуміла виконати всі «маяки», встановлені меморандумом. Чому для нас взагалі важливо виконувати вимоги МВФ?

— В першу чергу, слід розуміти, що меморандум з МВФ — це не вимоги. Це умови отримання кредитів. Виконав — отримав гроші. Не виконав — не отримав. Тож, якщо нам не потрібні гроші, то меморандум можна не виконувати.

Але гроші нам вкрай потрібні. Згідно з проєктом бюджету на наступний рік, Україна в 2024 році планує зібрати в бюджет близько 1,6 трильйона гривень. А наші витрати на оборону, закладені в бюджет, складають ті ж 1,6 трильйона. І ця цифра протягом року буде ще збільшуватися через зміни до бюджету.

Таким чином, всі наші власні кошти йдуть на війну. А все решта — пенсії, соціальні виплати, освіта, всі витрати, не пов’язані з обороною, — фінансується за рахунок зовнішньої допомоги. Якщо ця допомога припиниться, грошей не буде ні на що.

Щоб звести державний бюджет, нам в наступному році потрібно отримати допомогу на суму 42,5 мільярди доларів. І більша частина цих коштів — це або кредити МВФ, або фінансування, прив’язане до програми співробітництва з МВФ. Сюди входить допомога від більшості наших союзників — США, Канади, Японії, Світового банку тощо. Ну і 15-18 мільярдів від ЄС.

Тож, хоча об’єм кредитування за програмою МВФ складає 15,5 мільярди доларів, загальна сума фінансування, пов’язана з виконанням меморандуму, складає 115 мільярдів доларів. Така ціна питання для України.

— Українська влада часто ставиться до меморандумів з МВФ як до ворожих ультиматумів, направлених на шкоду державі. Що насправді міститься в цих документах?

— Там немає нічого, що шкодило б інтересам держави. Тільки перелік заходів з реформування держави і економіки, які насправді потрібні не МВФ, а самій Україні. Це ж ми хочемо, щоб у нас не було корупції, існували незалежні інституції, працювала енергетична система…

Тож насправді найбільш зацікавленою в виконанні меморандумів стороною є сама Україна.

— Втім, доводиться чути і протилежні думки, мовляв нам не треба зважати на вимоги МВФ, а йти власним шляхом…

— Гадаю, на це є досить проста відповідь. Як уже говорилося, нам в наступному році потрібно 42,5 мільярди доларів допомоги. За програмами, не пов’язаними з програмою МВФ, ми можемо отримати 7-8 мільярдів. Тож ті, хто зараз виступає з заявами, що нам не потрібно виконувати умови меморандуму, повинні бути готові до того, щоб внести на рахунки Національного банку суму, якої не вистачає. І тоді дійсно можна не перейматися виконанням «маяків».

Проте досі бажаючих це зробити не знаходилося.

— Значить, поки ми чекаємо на появу інших спонсорів, доведеться виконувати власні зобов’язання за меморандумом. Які вони, і чи дійсно є проблеми?

— Кожен «маяк», згаданий в меморандумі, має свій власний термін виконання. І за умовами нинішньої програми, щоквартально відбувається перегляд, в ході якого місія МВФ встановлює, чи виконане все, що має бути на даний момент.

Програма розпочалася в нинішньому році і містить загалом 23 структурних «маяки». П’ять з них виконали до першого перегляду, завдяки чому він пройшов без проблем. Проте зараз наближається другий перегляд. І на сьогоднішній день є декілька «маяків», по яких ми маємо проблеми.

— По яких?

— Перший — відкриття декларацій держслужбовців. Термін виконання цього «маяка» — 1 серпня. Верховна Рада ухвалила законопроект після вето ще 20 вересня, а президент підписав тільки 10 жовтня — текст чомусь чекав в ОП (Офіс президента) десь два тижні. Та як би там не було, ми вже провалили термін виконання «маяка».

Другий — реформа корпоративного управління оператора газотранспортної системи. Цей «маяк» містить два основних завдання: передачу «Оператора газотранспортної системи» від ПАТ «Магістральні газопроводи України» в управління Міністерству енергетики, а також ухвалення нового статуту, погодженого з європейським Енергетичним співтовариством. І якщо перший пункт було виконано до кінця вересня, то другий поки що повністю невиконаний. В свою чергу, це ставить під загрозу і виконання наступного «маяка» — призначення до кінця жовтня незалежної наглядової ради «Оператора ГТС».

Ще один проблемний «маяк» — закон про РЕР (йдеться про закон, який відновлює довічний фінансовий моніторинг всіх політично значущих осіб — «Апостроф»). Згідно з меморандумом, він повинен бути ухвалений до кінця вересня. Сьогодні він проголосований тільки в першому читанні. Тож цілком очевидно, що і цей термін зірваний. Навряд чи вдасться його остаточно ухвалити і підписати у президента навіть до кінця жовтня.

За всіма цими пунктами пропущено терміни, але вони принаймні знаходяться в процесі виконання. Проте є один «маяк», зірваний повністю, — ухвалення законопроєкту №8401 про повернення податкових перевірок.

— Чому МВФ наполягає на цьому законі?

— Це природна вимога з боку іноземних донорів. Вони вважають, що якщо ми просимо фінансової допомоги для підтримки свого бюджету, то принаймні повинні продемонструвати, що робимо все можливе для того, щоб наповнити його самостійно. А для цього потрібно збільшити оподаткування і посилити контроль за діяльністю бізнесу.

Розуміючи непросту ситуацію, в якій зараз доводиться працювати українському бізнесу, ми відстоювали перед МВФ дві основні позиції. Перша: ми не підвищуємо податки, а тільки повертаємо їх на довоєнний рівень, скасувавши пільгове оподаткування, запроваджене в перші тижні після російського вторгнення. Друга: ми повертаємо податкові перевірки, але тільки для великого бізнесу, чиї обороти перевищують 40 мільйонів гривень на рік, і згідно з ризикоорієнтованою моделлю. Тобто перевіряються ті підприємства, де є найбільша ймовірність ухилення від податків.

Це були непрості переговори, але нам вдалося переконати МВФ прийняти ці умови.

Відповідний законопроєкт був підготовлений і ухвалений в першому читанні. Проте в кінці червня, напередодні остаточного голосування, у спікера Руслана Стефанчука відбулася нарада, на якій були присутні керівники податкового комітету, фракцій парламенту, уряду, Міністерства фінансів, а також заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. І саме Шурма наполіг на тому, щоб пункти про повернення податкових перевірок були зняті.

Його попередили, що це стане грубим порушенням умов співробітництва з МВФ. Проте він запевнив, що проведе необхідні переговори і все узгодить. Тож закон був проголосований без повернення перевірок.

Але по суті це стало «кидком» наших партнерів, оскільки вони дізналися про зміни в законі вже після того, як він був ухвалений.

— А чим закінчилися обіцяні переговори?

— МВФ веде переговори з органами влади — парламентом, урядом, Національним банком. А Офіс президента не є для МВФ стороною переговорів. Він може готувати чай, каву чи каву з молоком, але згідно з законодавством України, не може вирішувати питання міжнародної співпраці.

Що далі

— Якими можуть бути наслідки порушення умов меморандуму?

— МВФ — це інституція, яка значною мірою схожа на банк. І як і для банку для нього дуже велике значення має кредитна історія позичальника. Якби у України була бездоганна репутація країни, яка завжди досконало виконує свої зобов’язання, то МВФ багато на що міг би заплющити очі, зважаючи на наші надзвичайні обставини, і дати можливість виправити помилки.

Але репутація у України зовсім інша. За десятки років співробітництва ми дуже часто не виконували своїх зобов’язань. І той факт, що року не пройшло з початку програми, а ми вже нахабно кинули своїх партнерів, може коштувати нам великих втрат.

— Але все ж таки більшість названих проблемних пунктів, хоч із запізненням, але мають шанс бути виконаними. Це ж пом’якшуюча обставина?

— В МВФ правила як в університеті — якщо ви в належний термін не зробили курсову, значить ви її не здали. Тож навіть по тих зобов’язаннях, які ми виконали заднім числом, у нас будуть великі проблеми.

І тепер ставлення до нас буде набагато прискіпливішим, а провалені завдання доведеться виконувати в більш жорсткій версії.

— В якому стані зараз знаходиться питання з поверненням перевірок?

— Уряд вніс законопроєкт в Верховну Раду (законопроєкт №10016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» — «Апостроф»). Але станом на зараз він навіть не розглянутий комітетом. Тільки на цьому тижні планується перша робоча група.

Проте я не вірю, що під нього можна зібрати голоси в парламенті. І я дуже сподіваюсь, що МВФ дозволить все ж таки нам повернутися до компромісного, узгодженого раніше варіанту. Звичайно, це складна розмова. При цьому, навіть, якщо закон буде ухвалено, терміни все одно вже провалені, що неминуче відіб’ється на остаточних висновках місії МВФ.

І, гадаю, особи, відповідальні за виникнення такої ситуації, мають бути звільнені з ганьбою.

— Якщо за результатами нинішнього перегляду нам не зарахують виконання передбачених меморандумом «маяків», це означатиме припинення фінансування з боку МВФ і союзників?

— Можливі різні варіанти. Перший — зважаючи на те, що частина «маяків» виконана, МВФ дасть частину суми, а решту відкладе, призначивши новий термін виконання «маяків».

Другий варіант — не буде жодного фінансування доти, доки Україна не повернеться до сумлінного виконання своїх зобов’язань.

Третій — МВФ все ж таки видасть наступний транш, але пов’язане з ним фінансування з інших джерел буде зупинено до повного виконання зобов’язань.

Будь-який з цих варіантів тягне великі втрати для України, адже нам ці гроші вкрай необхідні для виживання.

Проблема у тому, що нам насправді потрібен четвертий варіант, в якому нам дають всі обіцяні гроші і навіть більше обіцяного.

Тож ми сьогодні не можемо собі дозволити втрачати довіру з боку наших партнерів і тримати на державній службі людей, які підривають довіру наших партнерів.

— Серед виконаних «маяків» є такі, що є проміжними і матимуть продовження. Один з них — «Розробка плану дій для початку роботи над Стратегією доходів». Очевидно, якщо план дій розроблено, то сама Стратегія з’явиться згодом. Але в мережі вже повзуть чутки про те, що вона передбачатиме скасування всіх заходів для стимулювання бізнесу — «Дія.City», пільг індустріальним паркам тощо.

— Все, що пишуть в інтернеті, — неправда. Стратегія доходів — це програма дій, яка визначає, яким чином Україна має намір наповнювати бюджет найближчим часом і після війни. Зараз цей документ ще обговорюється з партнерами, тому остаточно говорити про його зміст рано. Проте, скоріше за все, там не буде нічого шокуючого, і стимули для інвесторів не будуть видалені.

Нові горизонти

— Тим часом, поки ми зриваємо одні «маяки», у нас з’являються нові… В суспільстві бурхливо обговорюється статус листа, що надійшов з США на адресу Координаційної платформи донорів. Близькі до ОП телеграм-канали, наприклад, запевняють, що цей лист не має офіційного статусу і є лише приводом для обговорення.

— Жодних сумнівів в статусі цього листа немає. Він має офіційний характер, що вже підтверджено і посольством США, і українським урядом. І виконання намічених в ньому реформ стане задачею для держави на найближчі роки.

— Перелічені в ньому задачі виглядають ще більш масштабними, ніж «маяки» МВФ, з якими ми сьогодні не справляємося.

— Це не так. Якщо подивитися програму співробітництва з МВФ, то вона на 90% збігається з реформами, перерахованими в листі. Насправді, лист не містить по суті нічого нового. Він повторює всі ті побажання, які вже не раз висловлювалися нашими міжнародними партнерами і цілком збігаються з прагненнями українського суспільства. Лист лише структурує цю програму і вказує конкретні терміни, в які ті чи інші реформи можуть бути втілені.

І оскільки допомога Україні остаточно перейшла в режим «гроші в обмін на реформи», всі ці реформи потрібно буде здійснювати в призначені терміни, незалежно від того, подобається це комусь в Офісі президента, чи ні.

І мені здається, що вже незабаром деяким чиновникам, які перешкоджають реформуванню країни, доведеться писати заяви про відставку.

— Серед реформ, згаданих в листі, — перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) і митниці. Такі законопроєкти вже ініціювалися в Верховній Раді. Вони можуть бути основою для пропонованих реформ? Чи доведеться розробляти нові?

— Наявні законопроєкти передбачають повне перезавантаження БЕБ і митниці за тією моделлю, яка вже застосовується в НАБУ (Національному антикорупційному бюро України) і САП (Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі) — відкриті конкурси за участі міжнародних експертів, забезпечення незалежності органів тощо.

Рівно така ж концепція прописана в листі. Партнери за кордоном, так само, як українці, бачать рівень корупції на митниці і невідповідність нинішнього складу БЕБ тим задачам, які має виконувати цей орган. І вони пропонують виправити цю ситуацію.

— В якому стані зараз знаходяться ці законопроєкти?

— Законопроект №6490д по митниці вже ухвалений в першому читанні. Сьогодні ми чекаємо на пропозиції наших партнерів. Вони будуть враховані в остаточному тексті, і тоді він буде винесений на друге читання.

Що стосується БЕБ, то в той же день, коли було оприлюднено лист, ми зареєстрували законопроєкт №10088, який передбачає реформування цього органу. В його розробці брали участь експерти зі США та Євросоюзу, представники МВФ. І ми розраховуємо, що він буде ухвалений Верховною Радою.

Тож є підстави сподіватися, що ці реформи ми успішно завершимо. Навіть раніше, ніж того вимагають згадані міжнародні партнери.

Комментарии