Кілька днів соцмережі повнявся розпачем через ухвалення Радою закону №9269-д про “довічний термін” для топ-чиновників, яких іменують ПЕПами. Це українська транскрипція англійської РЕР — Politically Exposed Persons, що перекладається як політично значущі персони.
Депутати звітують, що віддали за законопроєкт свої голоси, і жаліються на майбутню долю. Як ті мишки – плачуть, жуючи кактуси. Та діватись нікуди – зобов’язані зробити останній крок, щоб нарешті почалися перемовини про членство України у Євросоюзі.
Йдеться про посилений фінансовий моніторинг, який після набуття законом чинності буде поширюватися не тільки на усіх високопосадовців, а й на їхніх дружин, чоловіків, батьків, дітей, в тому числі ще не народжених. Чому через це стільки галасу, KP.UA запитала у експертів.
Хитрість не пройшла
Посилений фінансовий моніторинг політично значущих персон і пов’язаних з ними осіб – це європейська практика. Полягає вона в тому, що всі грошові операції, які здійснюють ПЕПи, їхні родичі і навіть бізнес-партнери, підлягають ретельним перевіркам на чистоту і прозорість. Тобто особа має довести, що не легалізує хабар чи вкрадені кошти, а вкладає у справу, перераховує, купує, інвестує виключно чесно зароблене.
Фінмоніторинг ПЕП триває як під час виконання особою державних обов’язків, так і після звільнення з посади. Оскільки вважається, що на службі високопосадовець обростає зв’язками, які потім використовує для вирішення питань на користь зацікавлених осіб. Ясна річ, за чималі гроші.
На вимогу наших закордонних партнерів закон про фінансовий моніторинг українських ПЕПів було прийнято у 2020 році. Документ передбачав довічний термін контролю за коштами. Але досить швидко депутати та чиновники відчули, що життя ускладнилося новими проблемами. І в минулому році новим законом термін фінмоніторингу обмежили трьома роками після складання службових обов’язків.
Наших партнерів ця хитрість обурила. Хоча в більшості країн Європи термін контролю ПЕПів також обмежений, для України вони вимагали саме довічного. Принаймні така версія блукає публічним простором.
Довелося ухвалювати ще один закон. Тепер ПЕПи з жахом згадують свої поневіряння, усвідомлюючи, що вони їм до скону. І така “проказа” перейшла на рідних та близьких.
Член Наглядової ради ПАТ “Укртатнафта” Ольга Батова розповіла у фейсбуці, як не могла оплатити термінову операцію в Німеччині, бо банк взяв два тижні на перевірку ПЕПа. І як через свій статус отримала відмову від Американського фонду, куди збиралася інвестувати всього лиш 5000 доларів.
Політик та громадський діяч Віктор Андрусів поскаржився на ПриватБанк, який видалив всі його рахунки, і на те, що не міг відправити гроші за кордон, коли працював директором Українського інституту майбутнього.
“…На їхню (банку) думку, була підозра, що я відмиваю кошти… з Національним університетом Сингапура”, — пише Андрусів.
Народний депутат України ІХ скликання Олександра Устінова поділилися тим, що її 73-річна мама за останній рік двічі ходила в банк писати пояснення, чому одного разу від ПЕПа, тобто доньки, отримала 10 000 гривень, і іншого – 12 000. Приносила чеки за ремонт труби, яку прорвало, і на купівлю бойлера.
Таких історій чимало, а буде ще більше. Ухвалений депутатами закон має зворотну силу, тобто поширюється на всіх, хто раніше займав доленосні посади.
Разом з наркоторговцями і мафіозі
— З державної посади я пішов чотири роки тому, три роки був ПЕП, тепер знову, виходить, буду ПЕП, — розмірковує старший експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. – У нас система фінансового моніторингу недосконала. Законодавство і регулюючі акти настільки незрозумілі, що банкам легше відмовити в обслугованні особі, яка є ПЕП або пов’язана з ПЕПом, ніж наражатися на ризики санкцій. І звинувачувати фінустанови не можна, вони стали заручниками цієї системи.
За кордоном, каже експерт, становище людини “з ярликом” ще гірше.
— ПЕПи потрапляють в одну базу даних з терористами, наркоторговцями і мафіозі. Загоряється червона картка, і людині можуть відмовити елементарно в обміні валюти або в готельному номері. Розбиратися не будуть. Знаходишся в базі ризиків відмивання коштів – і все.
На переконання Ігоря Попова, законопроєкт продемонстрував певну інфантильність наших політиків.
— Є конкретний документ просування України в ЄС, там написано, що ми повинні своє законодавство привести у відповідність до стандартів ФАТФ (Міжнародна група з протидії відмивання брудних грошей) і Евросоюзу. Евросоюз рекомендує моніторинг протягом року після звільнення чиновника. У більшості країн це 12–18 місяців. ФАТФ говорить про плаваючий підхід — залежно від корупціогенності посад. А у нас, коли розробляли закон, посилалися на якісь усні вимоги окремих представників ЄС. Для всіх таких вимог не було.
Голосують за лозунги, а не за здоровий глузд
В картці законопроєкту остаточного варіанта тексту на вчорашній день (19 жовтня) не було. Тому виникає купа питань. Зокрема, на який часовий проміжок буде поширюватися закон. На період з 2014 року чи з 1991-го?
— Так в базу даних терористів ризикують потрапити діти депутатів ВР першого скликання. Це люди, які більше двох десятків років ведуть своє окреме життя. Або керівники партій, які також включені в ПЕП. У нас 300 політичних партій, деякі не відігравали жодної ролі. Наприклад, партія любителів пива, де було чоловік зо 20 в керівних органах. Нам смішно, а їм буде зовсім не смішно, якщо раптом заморозять рахунки — і ходи доводь, що ти не ПЕП, — зазначає Ігор Попов.
Ще одна проблема, каже експерт, це малозрозумілий порядок фінансового моніторингу.
— Ніхто не заперечує, коли банк просить довести легальність коштів і що з них сплачені податки. Це стосується не тільки ПЕПів, а й усіх. У нас не можна купити маєток, принісши 10 мільйонів гривень у торбочці. — На практиці для ПЕПів може бути не просто відмова, а й замороження рахунків усієї сім’ї.
Незрозумілих моментів багато. Наприклад, чи будуть в умовному реєстрі політично значимих осіб колишні дружини. Скептики уже пророкують хвилю не тільки фіктивних, а й реальних розлучень, бо не кожна жінка, особливо якщо вона в бізнесі, згодиться на такі обмеження. Також прогнозують збільшення кількості позашлюбних дітей та ще більше – відмови від батьківства, щоб позбавити нащадків “прокази”.
— На жаль, у нас голосують за лозунг, а не за здоровий глузд. Якщо сказати, що закон проти корупції і за Європейский союз, то персонажі в парламенті тиснутимуть зелену кнопку. Не читаючи текст, не розуміючи, за що голосують. Бо сказали: за європейське майбутнє.
А головне, на думку експерта, до боротьби з великою корупцією закон ніяк не причетний.
— Людина, яка вкрала десятки мільйонів доларів, зможе найняти команду юристів, фінансових експертів і відмивати кошти через криптовалюту чи офшори, — відмічає Ігор Попов.
А воно не так і страшно
В соцмережах обговорюють варіанти виходу із ситуації. Одні вважають, що президент після здійнятого галасу може ветувати закон, та це сумнівно. Термін подачі звіту в Євросоюз вже не за горами, буде вето – може не бути перемовин.
Другі кивають на порушення Конституції, яка забороняє закони зворотної дії, якщо вони погіршують становище людини. Може бути подання до Конституційного суду, але на розгляд знадобляться роки.
— Така реакція депутатів та чиновників, яку ми зараз спостерігаємо, наводить на думку, що закон не такий уже й поганий. Принаймні вона свідчить, що схеми, побудовані на кеші, відходять в минуле, фінансова складова стає більш прозорою, — міркує політолог Олексій Якубін. – Особисто я поки що бачу проблему в тому, що оце довічне прокляття може поширитися на чиновників, які хоч і мають високу категорію, але насправді не відіграють великої ролі.
Колишній народний депутат Олег Купрієнко також знаходиться в статусі ПЕП і каже, що це не так страшно, як розповідають.
— З мене теж у банку вимагали декларацію, хоча я вже її здав і вона була у відкритому доступі. Я пішов у інший банк і закрив всі питання. За кордоном нас теж не дуже питають, хто ти і що. Всі ті страшилки – то перебільшення. А в глобальному масштабі не про ПЕП треба приймати закони, а про обов’язковість декларування доходів всіма громадянами України. І тоді не буде бабуся дарувати прокуророві “Лексус”, не покладе стороння особа на зберігання 2 мільйони доларів голові суду в сейф, не виграє 84-річна мати обласного депутата тендер на 4 мільйони. Не буде такої можливості використання незаконних доходів, яка є зараз, — вважає експерт.
Постраждає державна служба
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко звертає увагу на те, що зараз електронні декларації подають близько мільйона людей.
— Декілька сотень тисяч, якщо не більше, можуть додатися. Це велика група, і я не певен, що наша банківська система готова до такого контролю. Однак це, я думаю, врегулюється. В цьому законі закладено ризик іншого дуже неочікованого ефекту. Значно скоротиться кількість людей, які захочуть іти в депутати або на відповідальні державні посади.
Політолог нагадує, як у 2014 – 2015 роках уряд шукав талановитих менеджерів у світі бізнесу. Такі якщо йшли, перебували на посаді недовго, бо не влаштовували зарплати чи ризики.
— Деякі міністри чи заступники можуть отримати кримінальні справи за те, що підписали не той папірець або його почали інакше тлумачити. Тепер людина з бізнесу, окрім цих ризиків, матиме довічно ще й купу проблем, які обмежують фінансові маневри. Вона не піде на державну службу. Те саме і щодо народних депутатів. Набуваючи статусу ПЕП, людина опиняється в колі обмежень зараз і у майбутньому. Кожна покупка буде під контролем, поїздка за кордон — також. Це можуть використовувати політичні противники або просто недруги. І як наслідок — ми втратимо в кількості, а головне – в якості бажаючих йти на посади нардепів чи топ-чиновників. Підуть люди, які звикли працювати зі схемами. А з тих, хто прагне жити за законом, мало хто наважиться начепити на себе оте юридичне і фінансове клеймо.
Чого саме вимагав Євросоюз, ми точно не знаємо. Очевидно одне – до нас справді ставляться з пересторогами. Політолог вважає, коли українці продемонструють, що дійсно долають корупцію, з часом вимоги будуть послаблені.
Конкретно
Хто відноситься до ПЕП:
- Президент, прем’єр-міністр, члени Кабінету міністрів та їхні заступники,
- керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом, його заступники,
- керівник та заступники керівника Державного управління справами,
- керівники апаратів державних органів, що не є держслужбовцями, але посади яких належать до категорії «А»,
- секретар та заступники секретаря РНБО,
- народні депутати України,
- голова та члени правління і ради Нацбанку,
- голови та судді Конституційного суду, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів,
- члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів,
- Генеральний прокурор та його заступники,
- голова Служби безпеки України та його заступники,
- директор НАБУ та його заступники,
- директор Державного бюро розслідувань та його заступники,
- директор Бюро економічної безпеки та його заступники,
- голова та члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, голова НАЗК та його заступники, голова та члени Рахункової палати, голова та члени ЦВК, голови та члени інших державних колегіальних органів,
- надзвичайні і повноважні посли,
- головнокомандувач Збройних сил України, командувачі Сухопутних військ, Повітряних сил, Військово-Морських сил, Збройних сил України,
- державні службовці на посадах категорії «А»,
- керівники органів прокуратури, обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів,
- керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств, господарських товариств, державна частка яких у статутному капіталі перевищує 50 відсотків,
- члени керівних органів політичних партій.
