На українській держслужбі під час війни точаться різнопланові процеси. З одного боку, там урізають зарплати і тому йде відтік кадрів.
З іншого боку, чоловіки почали використовувати працевлаштування на держслужбу як один із варіантів «укосу» від мобілізації.
Бронюють у держорганах не всіх, але шанси потрапити до списку «броні» все ж таки вищі, ніж у тих, хто працює в комерційному секторі. Щоправда, як каже нам фахівець одного з підрозділів податкової служби, «щоб отримати броню, треба бути з начальником у добрих стосунках». Те саме, до речі, стосується премій, їх зараз платять далеко не всім, а це до 50% зарплати.
На цьому фоні влада планує запустити нову реформу держслужби, пише Країна.
У заключних положеннях проекту бюджету-2024 прописано перегляд класифікації посад, і, головне — зарплат чиновників.
Піраміду доходів держслужбовців, де зараз оклад може становити лише 30%, а решта — різні доплати та премії, хочуть перевернути (щоб 70% становив посадовий оклад). Але інтрига в тому, що збільшення посадових окладів наступного року буде мінімальним (тільки перерахунок у відповідності до зростання мінімальної зарплати). А доплати та премії планують скоротити. Тому доходи чиновників, принаймні офіційні, можуть ще більше скоротитися.
Розбиралися, як зараз працюють чиновники і що змінить чергова реформа держслужби.
Мінус із зарплат і такса за «особливо складні завдання»
Чиновникам, особливо молодшого та середнього рангів, останні кілька місяців масово зрізають зарплати.
«Якщо фахівець середнього рівня отримує 20 тисяч гривень, то це дуже добре. Здебільшого — менше. Доходи знизилися, навіть у порівнянні з минулим, уже військовим роком. Міністерство різко «прикрутило» премії — або не платять взагалі, або платять щонайменше, 2-3 тисячі на місяць», — розповів нам працівник Мінекономіки.
Фахівець середньої ланки одного з підрозділів податкової служби Віктор каже, що у них «голий» оклад залежно від рангу — 5 -12 тисяч, решта премій, але їх почали платити все рідше. Тому за місяць виходить, у кращому разі, 9-16 тисяч. При цьому 16 тисяч — це доход працівника з майже 20-річною вислугою. Молоді фахівці загалом отримують на рівні мінімалки і це без урахування податків.
Він також додав, що пішли «торги» за премії. «Якщо з начальником у добрих відносинах, можеш розраховувати на премію, якщо що не так — залишаєшся з «голим» окладом. А деякі при цьому ще й разову допомогу на вирішення побутових проблем отримують. Тому «патріархат» розгортається на повну», — каже Віктор.
Зазначимо, незадовго до війни чиновникам навпаки сильно підвищували зарплати. Той самий фахівець середньої ланки, яка зараз отримує максимум до 20 тисяч, у 2021 році міг претендувати на 30-35 тисяч. А керівники отримували ще більше – по 50-80 тисяч і вище. Верхня планка могла досягати від кількох сотень тисяч гривень до понад мільйона.
«Коли кілька років тому розпочали реформу держслужби під гаслом «зібрати найкращих у своїй справі фахівців і платити їм ринкові зарплати» законодавчі норми з оплати праці держслужбовців обійшли, зокрема, за рахунок запуску так званих директоратів та вакансій для «експертів» з дуже хорошими зарплатами. Їх спочатку фінансували, в основному, за рахунок допомоги Євросоюзу, але з 2021 року — здебільшого з державного бюджету, тому після початку війни мережа директоратів та експертів почали потихеньку згортати, і на сьогодні вони залишилися в дуже небагатьох відомствах, зокрема в Мін’юсті, а також у секретаріаті Кабміну. Частина експертів змогли влаштуватися на інші посади, природно менш хлібні, частина пішли на вихід», — розповів нам держслужбовець одного з міністерств.
При цьому, за його словами, «доходи керівництва впали не так сильно, як «звичайних» чиновників. Але і там є просідання, тому що «це питання відстежують міжнародні партнери», — зазначив наш співрозмовник. Але «лазівки» все ж таки залишаються. «Окремі центральні органи виконавчої наганяють у зарплатах за рахунок надбавок за «виконання особливо складних завдань», вони можуть перевищувати оклад. Під них можуть оформляти відрядження до прифронтових регіонів, а їздив у них хтось чи ні — питання десяте», — додав він.
Але загалом серед держслужбовців багато нарікань на «зарплати, за які незрозуміло як прожити».
Згідно з даними опитування, які нещодавно оприлюднило Національне агентство державної служби, 93% чиновників незадоволені своїми зарплатами, які, як стверджують у Нацагентстві, часто становлять трохи більше 5 тисяч гривень (якщо бути точнішими — 5179 гривень).
Звільнення та зачистки
Через різке скорочення зарплат уже пішли масові звільнення із держслужби.
«Люди йдуть, хто за кордон їде, в «біженство», хто в комерційні структури влаштовується. Є такі, хто на початку війни поїхав за кордон, працював дистанційно. Потім після вимоги або повернутися чи звільнитися, повернулися, попрацювали кілька місяців і все одно пішли.Вільних вакансій багато, бажаючих їх зайняти — мало, за винятком хіба що ключових посад, але там «чужі» не ходять. Навантаження на тих співробітників, які ще залишилися, зросло, а зарплати тільки зменшуються, плюс економлять на чому можуть. нас, смішно сказати, паперу немає — на квартал виділили дві пачки на три відділи», — скаржиться Віктор, який є службовцем одного з підрозділів податкової служби.
Працівник Мінекономіки також розповів нам, що у їхньому відомстві багато хто звільняється, в основному, через різке зниження зарплат.
При цьому в Мінцифрі, де звільнення теж точаться, причина інша. «Затіяли внутрішню реформу і частину старих кадрів прямо чи опосередковано попросили на вихід. Причому, чищення йдуть не у віці, позбавляються «неефективніших», — каже нам працівник цього відомства.
За даними Нацагентства державної служби, за два квартали цього року звільнилося 2700 держслужбовців. «Ситуація складна. Навантаження зросло, а зарплата зменшилася», — констатувала в одному з недавніх інтерв’ю глава Нацагентства Наталія Алюшина.
За підсумками значно побільшало вільних вакансій. За деякими відомствами воно просто рекордне. Наприклад, у Національній службі здоров’я не зайнято близько 70% штатного розкладу, у Нацагентстві розвитку туризму — близько 60%. Ці вакансії виставляються «на ринок», але претендентам у багатьох випадках просто відмовляють.
«Це той фонд, який дозволяє варіювати зарплати існуючим співробітникам плюс можна аргументувати доплати за високі навантаження», — пояснив співробітник Мін’юсту.
«Шансів на бронь більше, ніж на «звичайній» роботі»
Втім, є й ті, хто намагається влаштуватися на держслужбу. Навіть незважаючи на погіршення умов оплати та «зростання навантажень».
«Охочих зайняти вакансії вистачає. Навіть з урахуванням нинішніх зарплат та нюансів воєнного часу. Справа в тому, що повноцінних конкурсів зараз практично не проводять, тобто пропонують так звану контрактну роботу, до закінчення військового стану. Схоже було за часів ковіда, а потім, коли повернули конкурси, одразу набігла купа «своїх» і багато «контрактних» змушені були піти. Тож люди зараз приходять мало того, що на низькооплачувану, але ще й непостійну роботу. Проте йдуть», — каже наш співрозмовник із Мінекономіки
За його словами, багатьох приваблює можливість отримати броню від мобілізації.
Бронюють не всіх держслужбовців.
«Як того й вимагає законодавство, не більше ніж 50%», — каже працівник Мінекономіки.
Тим не менш, шанси отримати відстрочку в держстурктурах все ж таки вищі, ніж у комерційному секторі, де, за словами керівника концерну «Ярослав» Олександра Барсука, забронювати співробітників зараз вкрай проблематично, навіть якщо вони «стратегічно важливі» для підприємства, і в цілому все вимоги щодо броні виконуються.
Зазначимо, що норма по 50% заброньованих у випадку з держслужбою насправді вища.
«50% — це без урахування керівництва, там бронюються усі на 100%», — пояснив голова ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Тобто в середньому за держорганами відсоток заброньованих може досягати 60-70%.
«У нас начальники відділів усі заброньовані. За співробітниками по броні постійно інтриги. Тих, хто «на хорошому рахунку» у начальства, бронюють, решту — за залишковим принципом. Дійсно цінних фахівців лише бронею і утримують зараз», — каже нам працівник податкової служби. Віктор.
При цьому він додав, що «новачки з вулиці» мають шанси отримати бронь мінімальні, якщо тільки вони влаштувалися «не по зв’язках». Але претенденти на вакансії, ясна річ, заздалегідь не знають, чи дадуть їм броню під час працевлаштування, тому намагаються влаштуватися на роботу. А коли розуміють, що їм «нічого не світить», нерідко звільняються, що лише посилює плинність кадрів.
Втім, багато хто з тих, хто йде на держслужбу конкретно за бронею, нерідко заздалегідь домовляються на тих чи інших умовах із керівником, що її нададуть.
Велика реформа держслужби: що буде з роботою та зарплатами чиновників
Вже з наступного року умови роботи для чиновників можуть суттєво змінитись. Незважаючи на війну, влада починає нову реформу держслужби. Точніше, йдеться про реформу, яка давно планувалася, але її час від часу відкладали.
Законопроект №8222 на цю тему вже ухвалений у першому читанні, але потім його просування в Раді застропорилося.
Але зараз реформу хочуть пришвидшити.
Причому в Кабміні, очевидно, вирішили не чекати на прийняття законопроекту 8222, і прописали його ключові норми в заключних положеннях до проекту бюджету-2024.
Зокрема, передбачено нову класифікацію посад. Пропонується запровадити 28 категорій посад за напрямами роботи (наприклад, IT, фінансовий підрозділ тощо). У їх рамках будуть свої грейди, залежно від посадових обов’язків. Класифікацію посад у межах своїх штатних розкладів мають провести самі держструктури з подальшим затвердженням у Нацагентстві державної служби. Така система має уніфікувати посади та повноваження чиновників, незалежно від того, в якому міністерстві чи відомстві вони працюють.
Але ключове нововведення — із зарплат. «Піраміду» чиновницьких доходів хочуть перевернути. Якщо сьогодні у зарплаті держслужбовця посадовий оклад становить 30%, решта – різні доплати та премії, то буде навпаки: 70% оклад, 30% – все інше. Можуть також переглянути розміри окремих надбавок. Наприклад, отримати допомогу на вирішення побутових проблем у розмірі 100% від окладу буде проблематично.
При цьому поки що незрозуміло, як загалом зміняться умови праці для держслужбовців. Наприклад, є припущення, що в ході реформи деякі посади з держстурктур можуть «скасувати», а люди, відповідно, виявляться «зайвими».
Те саме по латках. Премії та доплати зріжуть, а посадові оклади сильно не зростуть. За розрахунками Нацагентства з державної служби, наступного року мінімальні оклади чиновників мають зрости з нинішніх 5129 до 7100 гривень. Але зараз на ці 5 тисяч можуть нарахувати зверху ще 10 тисяч премії, і в результаті вийде понад 15 тисяч. А на обіцяні 7100 буде покладено лише трохи більше ніж 2 тисячі доплат, тобто на руки людина отримає менше 10 тисяч гривень.
Утім, у Нацагенстві з державної служби запевняють, що зниження реальних зарплат точно не буде. Навпаки – планується їх збільшення.
«Ключова мета реформи – зрівняти зарплати для однакових посад на держслужбі та приватному секторі. Визначати рівень відповідності раз на рік буде Нацагентство. При цьому у проекті бюджету на наступний рік передбачено збільшення фондів оплати праці на 21,3 млрд гривень (і це без урахування Міноборони), МВС, СБУ та інших силових структур).Скажімо, Державна аудиторська служба отримає майже 1,2 млрд замість 660 млн цього року, МЗС — близько мільярда замість 450 млн, БЕБ — 952 млн замість 390 тощо Але за деякими відомствам, навпаки, скоротять фінансування зарплатних фондів, наприклад для Держагентства розвитку туризму — на 26,2% (5.4 млн гривень), Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури — на 43% (мінус 50,5 млн), апарат Мінрегіону — на 16,3% (мінус понад 50 млн.), тому як реально зміниться штатний розпис і зарплати — поки неясно, при цьому для старту реформи потрібно провести велику підготовчу нормативно-правову роботу, в тому числі на рівні Кабміну. Часу на це залишається дуже мало”, – каже Забловський.
Загалом, як кажуть «старожили», з держслужби зараз йде великий відтік висококласних спеців.
«Ті, кого вдалося залучити в колишні роки, і хто справді розбираються у своїй темі, тепер просто йдуть, а на їхні місця або ніхто не приходить, або приходить не зрозумій хтось», — каже працівник Мін’юсту з багаторічним стажем.
