В Україні напередодні зими та на тлі попереджень від влади про можливість нових атак росіян на енергоструктуру країни люди знову почали активно запасатися товарами на випадок блек-аутів.
Продавці зазначають, що попит на них із вересня зріс на 40%. Багато торговців уже починають накручувати цінники. Втім, дефіциту, приміром, тих же генераторів, який був торік (через що техніка подорожчала вдвічі і більше), поки що немає — продавці ще не розпродали торішні запаси плюс до сезону активно завозять нові партії.
У той же час різко зріс попит на дрова. Покупцям доводиться чекати своєї черги на їхнє постачання за місяцем і більше, а цінник, порівняно з минулим роком, виріс на третину.
І це при тому, що й минулої осені на тлі ажіотажу дрова додали в ціні 20-30%, пише Країна.
Керівник деревообробного підприємства ВДСМ (Львівська область) та місцевий депутат Ірина Мацепура розповідає, що дрова до них уже возять із сусідніх районів. «Альтернативи немає: наш район не газифікований, електроенергія дорога, а дрова в дефіциті. Як пережити зиму — незрозуміло. Я подала депутатський запит до облради про проходження опалювального сезону, що наближається. Але його вважали «політиканством» і зняли з розгляду», — каже Мацепура..
Зазначимо, що й там, де альтернатива є, і можна гріти приватні будинки газовими котлами, цього року масово встановлюють пічки, каміни та буржуйки та складують дрова на зиму.
«Минулого року ніхто не розумів, що таке блек-аут, тому ніхто особливо не готувався, незважаючи на «страшилки» про удари по енергетиці та складній зимі. Але, коли цілодобово сидиш без світла та опалення (адже сучасні газові котли без електрики теж не працюють), то робиш висновки.На генераторі довго не протримаєшся, враховуючи вартість палива.Тому до цієї зими ми вирішили підготуватися ґрунтовно — встановили камін із системою повітроводів, який протоплює два поверсі будинку.Витратили близько 5 тисяч євро.Але зате будинок тепер «енергонезалежний» «. Залишилося тільки дрова знайти. Цим є проблеми, бо на ринку мало продукції потрібної якості, а цінники на неї зашкалюють», — розповів мешканець району Київської області Олег.
Розбиралися, як українці готуються до потенційно складної зими.
Від буржуйок до дизайнерських печей
В Україні стартував опалювальний сезон, і паралельно активізувалися заклики влади та експертів готуватися до супер-складної зими.
Днями міністр енергетики Герман Галущенко вкотре порадив українцям «купувати генератори, перевірити, щоб вони були у робочому стані. якщо є можливість посилити автономне функціонування».
Раніше президент Володимир Зеленський в одному зі своїх вечірніх відеозвернень сказав, що росіяни точно планують повторити минулорічний сценарій – спробує «добити» критичну інфраструктуру України.
По регіонах вже готують графіки відключень світла та «план Б» на випадок масштабних блек-аутів. Голова правління «Кіровоградобленерго» Володимир Чернявський попередив, що нинішня зима може виявитися ще складнішою за минулу, оскільки енергосистема вже ослаблена попередніми ударами ворога, і відновити її повністю практично нереально — на це знадобляться роки і величезні гроші. Плюс через підрив Каховської ГЕС на знижених оборотах працюватиме гідроенергетика по всьому Дніпровському каскаду (торік саме «велика вода» стала справжнім порятунком для створення після російських ударів).
Якщо напередодні минулого опалювального сезону багато українців подібні «страшилки» ігнорували, то цього року почали готуватися до блек-аутів ще з літа.
Серед мешканців приватного сектору найпопулярніший варіант – печі, каміни, твердопаливні котли, буржуйки.
Як розповів нам пічний майстер Юрій із Київської області, ще з весни від клієнтів немає відбою, черги – на місяць-півтора вперед. «У мене ніколи такого ажіотажу не було, навіть у відпустку не зміг відлучитися, люди буквально обривають телефон», — каже Юрій.
За його словами, навіть у сучасних котеджах зараз популярно викладати традиційну українську піч – із грубою, лежанкою, поверхнею для приготування їжі.
Такі печі обкладають кахлями або вибілюють із нанесенням декорування в українському стилі. Вартість «дизайнерських» печей може досягати 5-7 тисяч доларів.
Є попит також на каміни, особливо із системою опалення всього будинку. Їхня вартість варіюється від 1-2 тисяч до 5-10 тисяч доларів залежно від якості.
Дешевший варіант — буржуйка. Її вже з урахуванням виведення вентиляційної труби можна встановити за 12-20 тисяч гривень. Приблизно за такі гроші можна придбати твердопаливний котел.
Багато приватних мешканців ставлять відразу кілька видів обладнання. Скажімо, крім газового котла, що вже має, встановлюють ще й твердопаливний плюс камін.
Черга на дрова «до весни» та рекордні ціни
Але зненацька виникла ще одна проблема – з дровами.
За словами експерта енергоринку Олега Попенка, на зиму потрібний запас 30-40 кубів. Ірина Мацепура каже, що мінімальний НЗ – хоча б 8-10 кубів.
Проте навіть невеликі обсяги дров знайти зараз не так просто.
Дрова до зими стають справжнім дефіцитом. На перший погляд, пропозицій щодо дров вистачає: від магазину «ДроваЄ» до «Діє» до численних інтернет-майданчиків та лісгоспів. Але на практиці купити потрібний обсяг деревини гарної якості не так просто, – каже Попенко.
Масово пропонується сосна, яка не відрізняється високими характеристиками теплотворності, а, наприклад, березу знайти не так просто. Плюс ринок переповнений некондиційним сирим товаром. А якщо продукція якісна, цінники на неї просто зашкалюють.
Окрім того, є черги. Чекати на постачання дров пропонують від кількох тижнів до місяця-півтора. Тобто, привезуть їх, у кращому разі, на початку листопада, а то й зовсім до нового року, хоча холодно вже зараз, і багато мешканців приватних будинків включають опалення як мінімум на ніч.
Проблеми з дровами не є новими — схожа ситуація була і минулого року. Але в цьому вона ще більше загострилася, оскільки зріс попит за рахунок нових покупців (тих, хто встановив піч чи камін лише цього року).
Ірина Мацепура каже, що дефіцит дров загострився, особливо це відчувається у населених пунктах, де немає особливих альтернатив щодо опалення. «Це, насамперед, не газифіковані райони. У минулі роки багато жителів топили електрокотлами. Але цього року тариф для населення зріс майже вдвічі, далеко не всі зможуть платити. Тому переходять на пічне опалення, купують дрова», — розповіла Мацепура.
При цьому, за її словами, на тлі зростання попиту обсяг дров, що заготовлюються в Україні, навпаки, скорочується.
«Кілька років тому нас лякали «страшилками» про «лисі» Карпати та варварські вирубки лісів. У результаті рубок стало відчутно менше. Якщо п’ять років тому Закарпатська область заготовляла за сезон 1,2 млн кубів (це науково обґрунтований обсяг, який можна пускати під вирубку без шкоди для лісу), то, приміром, минулого року заготовили вже лише 900 тисяч, а цього року, судячи з усього, буде ще менше, принаймні станом на жовтень заготовлено всього 400 тисяч кубів. тому, що в одному Рахівському районі на опалення потрібно 150 тисяч кубів дров», — зазначає Ірина Мацепура.
Експерт додала, що на їхньому підприємстві черга на дрова (підприємство продає, в основному, відходи тартак, для нього це не основний вид діяльності) — 400 осіб. «Ми всіх не отоваримо навіть до весни. Тільки те, що зараз більш-менш тепло рятує нас від скандалів на прохідній. Але днями очікується похолодання, і дрова, що в обсязі реалізації у нас становлять лише 2%, починають забирати багато часу і сил — люди вишиковуються в черзі, приходять інваліди, пенсіонери, матусі в дітьми, всі хочуть купити «терміново», і аргументи про те, що у нас скоротилася вирубка та дров стало вдвічі менше, нікого не цікавлять», — нарікає Мацепура.
На тлі ажіотажу піднялися ціни на дрова. У середньому по ринку вартість дров на третину вища, ніж торік. «Але є прецеденти зростання ціни вдвічі і навіть більше», — каже Попенко.
Є кілька варіантів по дровах, наприклад, кругляк довжиною один метр прямо з лісу або сирі колоті дрова, сухі дрова різної довжини, суміш кори, дров і тирси (такий варіант підходить для твердопаливних котлів). Кругляк і сирі дрова зараз стоять в районі 2500 гривень за куб. Тобто, на зимовий запас у 10 кубів потрібно 25 тисяч, які є далеко не у всіх. Куб найдешевшого деревного палива (суміш кори, дров та тирси) коштує 1300 гривень, тому попит на них найбільший», — Розповіла нам Мацепура.
Вартість дров дуже залежить також від виду деревини.
Приміром у магазині дров «ДроваЄ» у «Діє» не колоті дрова із сосни від «Київського лісового господарства» пропонуються по 1090 гривень за куб, У Димерському лісовому господарстві цінник на таку саму сосну — 1287 гривень. При цьому дрова з берези – набагато дорожчі. Вищедубезанське лісове господарство пропонує їх по 3146,5 гривень за куб (щоправда, вже колоті). Якщо закуповувати на сезон щонайменше — 10 кубів, доведеться заплатити майже 31,5 тисячі гривень, а якщо із запасом — 30 кубів — то більше 90 тисяч.
Дубові дрова Макарівське лісове господарство пропонує майже по 2,6 тисячі за куб, а Коростишівський лісгосп – по 2,5 тисячі гривень.
У Рівненській області, де машина дров позаминулого року коштувала від 5 до 9 тисяч гривень, а минулого —14-20 тисяч, нині цінник зріс 25-27 тисяч. Щоб купити безпосередньо в лісгоспі (де цінники стартують від 1000 гривень за куб), потрібно принести довідку, що в будинку дійсно встановлена піч або твердопаливний котел (таким чином намагаються обчислити перекупників), і тільки після цього вас поставлять у чергу, і чекати на постачання доведеться близько місяця. За даними прес-служби Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, реалізація дров цього року вже зросла на 20% і продовжує збільшуватись. Приватники беруться доставити швидше, але щонайменше 1,5 раза дорожче. Вже пішли випадки шахрайств: продавці просять перерахувати на карту передоплату за дрова і пропадають.
Водночас деяким українцям дрова обіцяють безкоштовно.
Як повідомила на нещодавньому брифінгу віце-прем’єр-міністр Ірина Верещук, Україна цього року отримає від міжнародних партнерів 2,6 млн. гривень на дрова для населення. Безкоштовно дрова зможуть отримати мешканці населених пунктів на прифронтових територіях. Як зазначила Верещук, людям або привозитимуть дрова або перераховуватимуть гроші на їхнє придбання. А «Укрзалізниця» з держпідприємством «Ліси України» опрацьовують маршрути доставки дров.
Втім, навіть на прифронтових територіях дровами забезпечать, насамперед, незахищених — самотніх, жінок з дітьми, інвалідів та ін.
Але в більшості регіонів українцям доведеться шукати дрова самі та платити за них зі своєї кишені.
Генераторний бум-2 та скасування літніх знижок
У міру наближення до зими зростає попит також на генератори та загалом групу «товарів на випадок блек-ауту» — від ліхтарів та газових пальників до безперебійників. Як виявилось, минулого року ними закупилися далеко не всі, а в деяких техніка встигла вийти з ладу.
«Країна» вже писала про генераторний бум, який розгорнувся минулого сезону, коли почалися перші удари по енергосистемі і почало пропадати світло. Продавці до підвищення попиту тоді виявилися неготовими, і генератори раптово стали дефіцитними, а ціни на них різко зросли. Китайські генератори сумнівної якості в Україні продавали по тисячі доларів, і при цьому потрібно було чекати на поставку кілька тижнів.
Весною цінники на генератори різко обвалилися. Модель, яка на тлі ажіотажу продавалася за 40 тисяч гривень, до літа коштувала вже 15-18 тисяч. Тож попит на них зріс. Також люди розкуповують потужні та порівняно дорогі генератори – на 7-10 кіловат.
«Минулого року довелося купувати, що було — корейський генератор на 3 кіловат за 1200 доларів. Цього року вирішили купити щось більш надійне і потужне. Ціни до літа впали, і за такі ж гроші можна було придбати вже японську техніку», — каже мешканець Броварського району Максим.
З вересня продавці спостерігають додаткове підвищення попиту на генератори – у середньому до 40%, але у деяких мережах констатують зростання продажів у рази. Наприклад, як повідомили нам в «Алло», у третьому кварталі цього року продаж генераторів збільшився у 6 разів, порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними директора напряму «Автогрупа та інструменти» мережі «Епіцентр» Ольги Ющенко, у серпні продажі генераторів у їхній мережі зросли на 80%.
«Цього року українці вже завчасно готуються до можливих проблем з електроенергією, розбираються в технічних особливостях та обирають потужніше обладнання», — розповіли нам в «Алло». Цю тенденцію підтверджує і Ющенко. За її словами, у топ-продаж у вересні потрапили генератори потужністю від 5 кіловат, а малопотужна техніка менш популярна.
У результаті багато продавців прибрали знижки та почали підвищувати цінники.
За даними ресурсу hotline, на більшість моделей генераторів зараз йде зростання цін.
Наприклад, генератор Konner&Sohnen (бензиновий, потужність 1,5 кіловата), який у січні 2023 року коштував 24 тисячі гривень, потім до червня подешевшав до 16, 4, станом на 12 жовтня коштує вже 18,5 тисяч. Це ще не пікова ціна, яка була минулої зими на ажіотажі, але вже не літній прайс зі знижкою.
Бензиновий генератор Hyundai HHY 3050 Si на 2,8 кіловат, який минулої зими коштував 47,6 тисячі, потім до липня подешевшав до 27 тисяч, зараз пропонується за 28-29 тисяч.
Але, як кажуть продавці, у найближчі два тижні цінники можуть зрости щонайменше на 15%, що в магазинах обіцяють «новими, вже дорожчими постачаннями». Хоча зрозуміло, що ажіотаж грає у переписуванні цінників далеко не останню роль.
Це стосується загалом усієї групи «енергетичних» товарів — від автономних зарядок і безперебійників до ліхтариків, газових пальників та ін. У міру наближення до зими попит на них пішов угору. За даними «Алло», продаж зарядних станцій зріс у 6 разів, пауербанків — вдвічі. Ольга Ющенко каже, що у їхній мережі попит на акумулятори зріс на 25%, інвертори – на 64%, зарядні станції – майже у 8 разів.
І відразу почали зростати цінники, хоча поки що вони ще далекі від пікових минулорічних позначок.
Наприклад, зарядна станція Bluetti EB3A, яка в листопаді минулого року коштувала 33,1 тисяч гривень, а в липні цього року — 11,6 тисяч, до вересня подорожчала до 13,5 тисяч.
EcoFlow Delta 2 потужністю 1800 Вт з торішніх 96,1 тисячі гривень до літа подешевшала до 40,7 тисяч, а зараз коштує вже 45,2 тисячі.
До речі, генератор цієї ж марки з комбінованим типом двигуна газ/бензин і смарт-системою, на 1,8 кіловат спочатку подешевшав зі 124,5 тисяч (саме стільки він коштував у грудні минулого року) до 50 тисяч, до 10 жовтня знову подорожчав до 60,4 тисячі.
«Зрозуміло, що чим ближче до зими, тим вищими будуть цінники. Не забувайте ще про паливо, якого, на добро, теж потрібно в запас хоча б 30-40 літрів (а це 1,5-2,4 тисячі гривень залежно від виду палива та цін на тій чи іншій АЗС)», — додав Попенко.
