Міжнародний валютний фонд прогнозує, що найближчим часом курс долара подолає психологічний бар’єр у 40 гривень, а в наступні роки може зрости до 50 гривень й навіть більше. При цьому такий прогноз, швидше за все, не враховує можливість значних інвестицій у повоєнне відновлення України та фінансову підтримку, на яку наша країна могла б розраховувати у процесі вступу до Європейського Союзу. «Апостроф» розбирався, наскільки реалістичним є прогноз МВФ, і яким може бути курс гривні після війни.
У найближчі роки гривня може суттєво знецінитись, вважають у Міжнародному валютному фонді (МВФ). Як зазначається у жовтневому прогнозі розвитку світової економіки МВФ, середньорічний валютний курс у 2023 році становитиме 37,5 гривні/долар, у 2024 році – 41,4 гривні/долар, у 2025 році – 46 гривень/долар, у 2026 році – 48,9 гривні/долар, у 2027 році — 51,3 гривні/долар, у 2028 році — 53,9 гривні/долар.
Нагадаємо, відразу після російського вторгнення 24 лютого 2022 року Національний банк України (НБУ), щоб уникнути паніки на валютному ринку, зафіксував курс на рівні 29,25 гривні/долар. 21 липня того ж року регулятор підвищив офіційний курс до 36,6 гривні/долар, щоб він став ближче до готівкового курсу, який склався на той час.
У 2023 році ситуація на валютному ринку, можна сказати, стабілізувалася, і курс готівкового долара, причому не лише банківського, а й «чорного» ринку, фактично, не відрізнявся від офіційного, який НБУ продовжував утримувати на рівні 36,6 гривні/долар.
У зв’язку з валютною стабілізацією Нацбанк ухвалив рішення з 3 жовтня цього року відмовитися від фіксованого курсу та перейти до режиму керованої гнучкості курсу. Таким чином, вже майже місяць курс долара до гривні встановлюється не рішенням регулятора, а за підсумками торгів на міжбанківському валютному ринку. При цьому в НБУ наголосили, що не йдеться про повернення до довоєнного плаваючого курсу, а тому він продовжить відігравати активну роль на ринку, не допускаючи значних курсових коливань.
У перші дні дії нового валютного режиму курс долара до гривні прогнозовано підскочив, проте досить швидко волатильність зійшла нанівець. Більше того, зараз офіційний курс (станом на 24 жовтня він становив 36,55 гривні/долар) навіть трохи нижчий за той, що був до 3 жовтня. Готівковий курс долара в українських банках зараз становить у середньому 37 гривень на продажу та 38 на купівлі.
Бюджетний курс
Таким чином, прогноз МВФ щодо курсу долара на 2023 рік близький до реальних цифр.
Що стосується наступного року, то в проект бюджету-2024, який підготував уряд, закладено середньозважений курс 41,4 гривні/долар – такий самий, який прогнозує МВФ.
До речі, всі опитані «Апострофом» експерти переконані, що під час складання свого прогнозу фонд консультувався з НБУ та фінансово-економічним блоком українського уряду.
Також варто нагадати, що до бюджету 2023 року закладено обмінний курс 42 гривні/долар, хоча реальний виявився суттєво нижчим, тому зовсім необов’язково, що наступного року долар буде коштувати 41,4 гривні.
«Думаю, що немає підстав говорити про те, що курс буде більше 40 гривень наступного року», — сказав «Апострофу» директор аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
При цьому курс у 2024 році багато в чому визначатиметься Національним банком, який поки що залишається основним гравцем на вітчизняному валютному ринку, вважає експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ.
«Буде курс, який Національний банк та уряд узгодять з нашими міжнародними партнерами. Якщо вони вважатимуть, що для наповнення бюджету потрібно девальвувати гривню, значить буде девальвація, — сказав він у коментарі виданню. — Тому такий курс (41,4 гривні/долар) цілком ймовірний. Навіть з урахуванням 10% інфляції (у проект бюджету-2024 закладено інфляцію на рівні 10,8% — «Апостроф») до сьогоднішнього курсу дає приблизно 41 (гривню за долар)».
Без допомоги союзників
Але що буде в наступні роки, особливо якщо ми розраховуємо на те, що війна з Росією незабаром закінчиться?
За словами Олександра Паращія, головний ризик значного ослаблення курсу гривні полягає у зниженні припливу валюти до країни, в тому числі у вигляді закордонної допомоги, та збільшенні її відтоку.
«Поки ці два потоки балансуються, якихось різких коливань я не чекав би. Але, як тільки ми переможемо (у війні з Росією), західна допомога закінчиться», — сказав експерт.
Він додав, що Україна з часом може почати отримувати допомогу на повоєнне відновлення, але, якщо з якихось причин її виділення затягнеться, у період, що утвориться, можуть виникнути значні розриви, і з’явиться «велика зона невизначеності». І тоді єдиним сценарієм стане девальвація гривні – до 50+ гривні/долар.
«Розглядати це як базовий сценарій, мабуть, буде занадто, але й сказати, що він повністю виключений, також не можна» , — резюмував Паращій.
Олексій Кущ, у свою чергу, зазначив, що виходячи з опублікованого прогнозу, можна зробити висновок, що МВФ не розглядає сценарій припливу значних коштів на відновлення України.
«Така курсова модель полягає в тому, що із закінченням війни поступово відновлюватиметься економіка, частина людей повернеться (з-за кордону), збільшуватиметься імпорт, а міжнародна допомога скорочуватиметься, і курс доведеться балансувати за рахунок внутрішніх резервів. А тому, скоріше за все, буде девальвація до 50 (гривень за долар) і далі», — говорить експерт. — Якби вони розглядали приплив великих грошей на відновлення, то тоді була б стабільність курсу і навіть його зміцнення. І те, що вони не розглядають варіант стабільного курсу і, тим більше, його зміцнення, говорить, що вони не бачать ані репарацій у сотні мільярдів доларів з боку Росії, ані сотень мільярдів доларів на відновлення країни».
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин погоджується з тим, що, маючи ті вводні, які є на сьогоднішній день, прогноз МВФ виглядає цілком реалістичним.
За його словами, зараз для України такими вводними є велике боргове навантаження та інтенсивність міжнародної допомоги, яка може знизитися.
«І тут дуже багато питань, як ці вузькі моменти закриватимуться», — сказав він «Апострофу».
На шляху до ЄС
Інша річ, що допомога з боку наших союзників може залишитись на значному рівні й після війни.
Україна як кандидат на вступ до Європейського Союзу, а надалі сподіватимемося й як повноправний член ЄС, зможе отримувати чималі кошти від Єврокомісії. Багатьом країнам, зокрема Польщі та Угорщині, досі виділяється солідне фінансування, попри те, що вони вступили до Євросоюзу ще 2004 року, тобто майже 20 років тому.
«Чи розглядається (у прогнозі) вступ України до ЄС і на якому етапі до цього року буде вступ? Чи зберігатиметься допомога і в якому обсязі? Чи розглядає прогноз репарації з боку Росії, і якщо ми отримаємо репарації на 300 мільярдів доларів, чи буде він переглянутий?» – задається одразу кількома запитаннями Андрій Шевчишин.
Експерт також напівжартома запитує: «Чи часто виправдовуються всі прогнози, які генерує МВФ?»
І відповідь на це питання (причому не лише для Андрія Шевчишина, а й для багатьох інших фінансових експертів) є негативною.
Це, звичайно, не означає, що на прогнози фонду взагалі не потрібно звертати увагу, проте певна частка скепсису не завадить.
Тим більше, що через деякий час МВФ випустить черговий прогноз розвитку світової економіки, і там, можливо, будуть дещо інші цифри, зокрема щодо курсу гривні.
