Рівності чоловіків та жінок у світі за збереження нинішніх темпів прогресу реально досягти мінімум через 131 рік, йдеться у дослідженні Всесвітнього економічного форуму. З чотирьох областей – економічні можливості, політична участь, освіта та охорона здоров’я – у найближчому майбутньому гендерний розрив можна подолати лише у сфері освіти, на це піде 16 років. В інших сферах все набагато гірше, що відображається і на світовій економіці: зокрема через нерівну оплату праці країни щороку втрачають трильйони доларів. У середньому, за даними Міжнародної організації праці, гендерний розрив у зарплаті становить 20%. Ситуація по країнах – на інфографіці «Слово і діло».
За даними Всесвітнього економічного форуму, найбільший гендерний розрив в оплаті праці зберігається у Південній Кореї – 31,06%.
Причин тому кілька. По-перше, більшість жінок працюють у низькооплачуваних секторах послуг. По-друге, жінки стикаються з проблемами в оплаті через перерву в кар’єрі для пологів і догляду за дітьми, оскільки в Кореї працівники отримують преференції залежно від стажу.
Друге та третє місця у рейтингу посіли Ізраїль та Японія. В Ізраїлі гендерний розрив оплати праці становить 24,32%, у Японії – 22,11%.
Основною причиною такого значного гендерного розриву в Японії є велика кількість жінок-непостійних працівників (у країні існує система довічного найму), які отримують нижчу зарплату. Ще одна причина – високий ступінь гендерної сегрегації у професіях. У Японії, як і в багатьох країнах Організації економічного співробітництва та розвитку, непропорційно багато жінок зайнято у таких галузях, як освіта, охорона здоров’я та соціальна служба, але при цьому жінки менше представлені у професіях з високим статусом (наприклад, низька частка жінок серед лікарів, викладачів вузів, науковців).
У Латвії та Естонії гендерний розрив в оплаті праці становить 19,76% та 19,6% відповідно.
В Україні різниця у зарплатах жінок та чоловіків становить 18,6% на користь останніх. Міністрка економіки Юлія Свириденко повідомила, що уряд поставив за мету до 2030 року скоротити цей розрив до 13,6%. Для цього міністерство затвердило національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці
«Наша Стратегія також має вимірювальну мету – до 2030 року ми хочемо скоротити розрив в оплаті праці чоловіків та жінок на 5 в.п., тобто із 18,6 до 13,6%. Після перемоги Україна має стати країною без бар’єрів та без упереджень. Ми маємо побудувати її саме такою: інноваційною, спрямованою на людину та її потреби, відкритою до різноманітності», – зазначила Свириденко.
У США та Канаді гендерний розрив в оплаті праці становить 16,86% та 16,67% відповідно.
На Кіпрі різниця у зарплаті чоловіків і жінок становить 16,58%, у Фінляндії – 15,98%, Австралії – 15,31%, Британії – 14,35%, Німеччині – 14,2%, Швейцарії – 13,8%, Нідерланди – 13,33%, Ісландія – 12,9%, Мексика – 12,5%, Австрія – 12,38%, Угорщина – 12,35%, Франція – 11,82%, Португалія – 11,72%, Словаччина – 11,7%, Чехії – 11,52%, Мальті – 11,09%.
Жодна країна світу ще не досягла гендерного паритету в оплаті праці. Найменший розрив у зарплатах, за даними Всесвітнього економічного форуму, у Болгарії (2,55%), Румунії (3,3%) та Бельгії (3,8%).
