В Україні знову дорожчає пальне. І якщо ціни на бензин та дизельне паливо останнім часом збільшилися незначно, то для автомобільного скрапленого газу зростання виявилося більш відчутним. «Апостроф» з’ясовував, що відбувається з цінами на нафтопродукти та чи чекати на їхнє подальше подорожчання.
Два тижні в черзі
В Україні подорожчав автомобільний скраплений газ. Зокрема різкий ціновий стрибок відбувся на торгах Української енергетичної біржі 18 жовтня, на яких вартість тони виросла на 3,5-4 тисячі гривень й перевищила рівень 45 тисяч гривень за тону.
Звичайно, це відбивається й на цінниках АЗС.
«Таке підвищення гуртової вартості тонни газу відповідає приблизно 3-4 гривням за літр, — розповів «Апострофу» аналітик консалтингової компанії «А-95» Артем Куюн. — Тож, скоріше за все, найближчим часом газ на АЗС подорожчає приблизно на цю суму».
Подорожчання у роздрібній торгівлі поки що відбувається досить плавно. За останній тиждень газ зріс у ціні в середньому на 80 копійок за літр й станом на 27 жовтня його вартість складає 27,6 гривні за літр (виходячи з наведеного вище прогнозу, вона незабаром має перевищити 30 гривень за літр).
Головною причиною різкого стрибка цін на гуртовому ринку стали не ринкові фактори, а зміни в порядку пропуску пального через кордон.
«17 жовтня набрали чинності зміни до Митного кодексу, впроваджені, щоб запобігти потраплянню на вітчизняний ринок російських нафтопродуктів, — говорить Артем Куюн. — Згідно з новим порядком, трейдери повинні надати митниці повний пакет документів, який підтверджує весь ланцюжок постачання та дає можливість встановити, звідки насправді походить пальне. Про те, що такі зміни будуть впроваджені, було відомо більше, ніж за місяць. Проте багатьох трейдерів вони все одно заскочили зненацька. І через це почалися затримки машин на кордоні».
Ці проблеми також збіглися з підвищеним навантаженням на пункти пропуску, оскільки зараз через кордон рухається багато вантажівок з аграрною продукцією. Тому бензо- і газовозам доводиться чекати в довгих чергах. За оцінкою Артема Куюна, на чотири вантажівки з зерном пропускають один бензовоз.
«В умовах перебоїв з постачанням скрапленого газу з Європи збільшився попит на газ українського виробництва, — говорить експерт. — Це і призвело до того, що на аукціонах ціна різко зросла».
Згадані проблеми на кордоні торкнулися повною мірою і інших видів пального — бензину та дизелю. Проте на їх роздрібну вартість це вплинуло мало. Після 17 жовтня середні ціни на АЗС зросли всього на 10 копійок, і наразі бензин А-95 і дизпаливо продаються майже за одною ціною, що складає в середньому близько 55,6 гривні за літр.
«Газ більш чутливий до затримок з імпортом, — пояснює «Апострофу» експерт «Нафторинку» Олександр Сіренко. — На ринку практично завжди присутній значний запас дизелю та бензину. Тому затримка бензовозів на кордоні не викликає жодних побоювань, що може виникнути дефіцит. Натомість запасів газу у трейдерів немає, ним торгують практично з коліс. Привезене пальне одразу потрапляє на заправку, а газовоз відправляється за новою партією. Саме тому ринок так різко відреагував на зміни».
За словами експерта, через затримки з митним оформленням значно збільшився час обертання газовозів. Раніше одна машина могла здійснити до восьми рейсів за місяць, а зараз же стояння в черзі забирає до двох тижнів, тож виходить не більше двох рейсів за місяць.
«Для того, щоб забезпечити той же потік пального, потрібно більше машин, проте їх не вистачає. Якщо бензовозів на ринку достатньо, часом навіть більше, ніж треба, то з газовозами ситуація гірша. І це призвело до помітного просідання імпорту», — додає Артем Куюн.
Втім, ці проблеми не будуть тривалими, вважають експерти. Адже трейдери швидко пристосуються до нових правил оформлення вантажів, а тому вже за два-три тижні зможуть налагодити ритмічне постачання газу.
Проте сподіватися на те, що ціни повернуться до попереднього рівня, скоріше за все, не доводиться.
«Ринок давно вже був готовий до підвищення ціни на газ, проте трейдери не наважувалися порушити рівновагу. Але затримки на кордоні дали поштовх для того, щоб нарешті це зробити. Тож найближчим часом, навіть, якщо перехід кордону прискориться, ціни на газ все одно зростатимуть», — резюмував Олександр Сіренко.
Нафта і Газа
Поки Україна вирішує власні проблеми з нафтопродуктами, на світовому ринку нафти відбуваються певні процеси, пов’язані з загостренням ситуації на Близькому Сході.
«Після тривалого періоду зростання світові ціни на нафту у другій половині вересня почали знижуватися. Вартість марки Brent упала до 84 доларів за барель і тенденція до зниження зберігалася. Вже незабаром вона могла досягти відмітки 75 доларів, яка є комфортною для переробників», — розповідає Олександр Сіренко.
Проте після терористичної атаки ХАМАС на Ізраїль регіон Близького Сходу, який є ключовим постачальником нафти на світовий ринок, перебуває в стані значної напруженості, яка в будь-який момент може призвести до військових дій.
Все це викликало хвилювання на ринку, внаслідок якого ціна нафти пішла вгору і на початку жовтня перевищила 90 доларів за барель (наприкінці місяця Brent торгується трохи нижче за цей показник). З огляду на войовничі заяви Ірану, трейдери побоюються, що він втрутиться у конфлікт, а це викличе посилення санкцій стосовно іранського нафтового експорту.
«Іран, в свою чергу, може заблокувати Ормузьку протоку (вихід з Перської затоки — «Апостроф»), — сказав в коментарі виданню президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. — Це позбавить можливості експортувати нафту Катар, Бахрейн і ОАЕ, що позбавить світовий ринок 20% нафти».
Проте, на думку експерта, хоча поточні події на Близькому Сході і впливають на ціни, зводити всі тенденції на ринку до цього впливу не варто.
«Головним фактором є те, що на сьогодні двоє з трьох головних гравців на світовому ринку — Саудівська Аравія і Росія (третім є США — «Апостроф) — дотримуються мовчазної угоди щодо збільшення цін на нафту, — говорить Гончар. — Обидві країни гостро потребують грошей, росіяни — на війну, а саудити — на амбітні проєкти розвитку, які просуває принц Мухаммед ібн Салман. Тож вони вживають заходів для підвищення світових цін на нафту».
За його словами, від цього програють, в першу чергу розвинені економіки Європи та Америки, які споживають велику кількість нафтопродуктів.
«Як відомо, значна частина громадян США голосує, виходячи з цифр на стелах АЗС, тому, зважаючи на наближення виборів в наступному році, уряд докладає зусиль до того, щоб знизити ціни на нафту», — каже експерт.
Для цього США зокрема збираються повернути на світовий ринок ще одного важливого гравця — Венесуелу. Нещодавно американський уряд послабив санкції проти цієї країни, що дає їй можливість відновити експорт нафти.
«Щоправда, попри те, що Венесуела має найбільші в світі запаси, це рішення матиме досить локальне значення для ринку, — зазначає Михайло Гончар. — Венесуельська нафта відноситься до класу важких, і переробляти її в чистому вигляді майже неможливо. Для цього її змішують з легшими сортами, переважно тими, що видобуваються в Сполучених Штатах. Тож поновлення венесуельського експорту впливатиме переважно на американський ринок».
Щодо решти світу, то тенденції нафтового ринку будуть значною мірою залежати від розвитку подій на Близькому Сході.
«Якщо виникне відкрита війна на північному кордоні Ізраїлю або в Газі, то вартість нафти піде вгору та ймовірно перевищить 100 доларів за барель. Тому зараз США тиснуть на Ізраїль, щоб відмовити його від наземної операції в Газі», — говорить Гончар.
Втім, поки що на роздрібних цінах бензину, зокрема в Україні, коливання світового ринку не відбиваються. Ціна нафти, хоч і зросла, проте ще не перевищила максимуму в 97 доларів за барель, який було досягнутого у вересні.
«Бензин із нафти, яка була продана за цією ціною, вже знаходиться в Україні і свій вплив на ціни він уже справив. Сьогодні преміальні нафтопродукти на АЗС коштують 60 гривень за літр. І поки ціна нафти не виросте вище 97 доларів, пальне дорожчати, скоріше за все, не буде», — розповів Олександр Сіренко.
