В України можуть подорожчати продути харчування. Це зумовлюється не лише збільшенням тарифів на електроенергію, а й подорожчанням автомобільного палива, яке спостерігалося в Україні в останні кілька місяців. «Апостроф» розбирався, що буде з продовольчими цінами до кінця 2023 року.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує підняти граничні ціни – так звані прайс-кепи (від англійського price cap) на електроенергію на ринку «на добу наперед».
Підвищення прайс-кепів може статися вже у листопаді, і воно, як очікується, становитиме від 4% до 23% залежно від часу доби та, відповідно, ступеня навантаження на енергосистему.
НКРЕКП пропонує на ринку «на добу наперед» (РДН) збільшити кількість годинних зон до чотирьох з нинішніх трьох та встановити граничні ціни для годин мінімального навантаження (з 00.00 до 07.00 та з 23.00 до 24.00) на рівні 3000 гривень за 1 мегават-годину, середнього навантаження (з 07.00 до 08.00, з 11.00 до 17.00 та з 22.00 до 23.00) – 5600 гривень за 1 мегават-годину, підвищеного навантаження (з 08.00 до 11.00) — 6900 гривень за 1 мегават-годину, максимального навантаження (з 17.00 до 22.00) — 7500 гривень за 1 мегават-годину.
Останній раз НКРЕКП переглядала прайс-кепи на РДН у червні цього року, і тоді підвищення становило від 50% до 80% залежно від часу доби (до 3000 гривень за 1 мегават-годину з 00.00 до 07.00 та з 23.00 до 24.00, до 5600 гривень за 1 мегават-годину з 07.00 до 19.00 та до 7200 гривень за 1 мегават-годину з 19.00 до 23.00).
Прайс-кеп проти блекауту
Слід зазначити, що про підвищення тарифів на електроенергію для населення не йдеться – цей захід швидше зачепить бізнес. Який, до речі, зовсім не в захваті від зростання цін.
Так, на рішення підвищити прайс-кепи вже відреагували представники вітчизняної харчової промисловості.
«Будь-яке підвищення цін на електроенергію відобразиться на кінцевій вартості продукції, а програє від того споживач», — заявив від імені Союзу виробників харчової промисловості України його голова Родіон Рибчинський.
Те, що зростання вартості електроенергії об’єктивно призводить до збільшення споживчих цін, не лише на продовольчі товари, добре відомо: витрати бізнесу зростають, збільшується собівартість вироблених товарів та послуг, відповідно, зростають й кінцеві ціни, які ми платимо як споживачі.
Разом з тим, треба розуміти, що підняття прайс-кепів не є тотожним підвищенню тарифів на електроенергію.
«Це — верхня планка, а ціна може бути нижчою», — сказав «Апострофу» директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Він пояснив, що збільшення граничних цін є вимушеним заходом, оскільки в Україні зберігається дефіцит генеруючих потужностей, і ми входимо в зиму, по суті, без резервів.
«У зимові місяці буде дефіцит потужностей в окремі пікові години. Щоб стимулювати комерційний імпорт для покриття цього дефіциту, піднімаються прайс-кепи. Якщо цього не зробити, то ціни (на електроенергію) в Україні будуть нижчими, ніж у сусідніх країнах ЄС, імпортувати електричну енергію буде невигідно, тому ми не покриємо цей дефіцит», — сказав Омельченко.
При цьому, за його словами, ціни на ринку «на добу наперед», ймовірно, все ж таки збільшаться: «Наразі ціни на РДН складають 4000-4200 гривень за 1 кіловат-годину, а з настанням холодів, коли попит підвищиться, вони зростуть приблизно до 4500 гривень» .
Водночас, додав експерт, компанії, як правило, мають контракти не на «на добу наперед», а річні чи піврічні. Тому на багатьох із них майбутнє підвищення прайс-кепів взагалі не позначиться.
«Але, якщо ціни на електроенергію все ж таки підвищаться, наприклад, на 10%, то продукти харчування подорожчають приблизно на 0,5%», — каже Володимир Омельченко.
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин погоджується, що підвищення граничних цін на електроенергію не означає автоматичного зростання тарифів.
За його словами, після підняття літом НЕК «Укренерго» продавала електроенергію практично на 20% дешевше.
При цьому експерт вважає підняття прайс-кепів неминучим та обґрунтованим кроком.
«Енергогенеруючим компаніям дається можливість накопичити ресурс, щоб убезпечити себе на випадок виникнення непередбачених ситуацій, — сказав Пендзин «Апострофу». — Блекаут коштує дорожче, ніж підняття прайс-кепа».
За його словами, поки що важко говорити за якою ціною продаватиметься електроенергія після підвищення прайс-кепів, але, у будь-якому разі, на конкретних тарифах воно позначиться не раніше грудня.
«Тому я думаю, що до якихось серйозних погіршень щодо цін на продукти харчування це не призведе» , — резюмував він.
Ціни тиснуть на газ
Електроенергія — далеко не єдиний фактор, який впливає на динаміку споживчих цін. Наприклад, не варто скидати з рахунків вартість пального, оскільки це — важлива складова транспортних витрат.
Давно помічено, що підвищення цін на автомобільне паливо неминуче та практично відразу призводить до зростання цін на різні товари, в тому числі продовольчі.
Пальне в Україні дорожчає з липня, коли повернули довоєнні податки – ПДВ та акцизи, тому швидше за все, подорожчання пального у зростанні цін на продукти харчування вже відіграло своє.
Хоча, якщо нафтові котирування зростуть у разі ескалації на Близькому Сході, ціни на автомобільне паливо теж полізуть вгору, а це позначиться і на цінах на продовольство. Але поки що говорити про це зарано.
За даними статистики у вересні (даних Держстату за жовтень ще немає) ціни на більшість продуктів харчування порівняно з попереднім місяцем практично не змінилися, а на деякі навіть трохи впали. Напевно, єдиним винятком стали яйця, які у вересні подорожчали на 12,3%.
Потрібно сказати, що нинішнього року інфляція, в принципі, виявилася досить низькою – за січень-вересень вона становила лише 3%.
Національний банк України вже кілька разів змінював прогноз зростання цін на цей рік – щоразу у бік її зниження. Наприкінці жовтня НБУ покращив свій прогноз із 10,6% до 5,8%. Тобто, якщо інфляція у жовтні-грудні навіть прискориться приблизно до 1% на місяць (у вересні вона склала 0,5%, а все літо була дефляція), то за підсумком року можна очікувати саме такий показник зростання цін, який передбачає Нацбанк.
У 2022 році, нагадаємо, інфляція склала 26,6%, а «продуктова» була ще вищою.
«Золоті» яйця та «бюджетний» хліб
Але ціни на деякі продукти харчування до кінця 2023 року все одно зростуть.
«Об’єктивно дорожчатиме все потихеньку, — каже Олег Пендзин. — Якщо ми говоримо про овочі та фрукти, то вартість зберігання додаватиметься до ціни товару. Крім того, з ринку пішли помідори, огірки, кабачки, які були на відкритому грунті, і ми перейшли на парникові овочі, а парник підняв автоматично ціни на 30-40% на цей вид овочів» .
За словами експерта, можна з упевненістю говорити, що до кінця року подорожчають м’ясо та молочні продукти. Крім того, продовжать зростати ціни на яйця: «Цього року вони вже подорожчали на 23% (на 23,9% вересень до вересня — «Апостроф»), й, можливо, на 5-7% вони ще піднімуться в ціні. Все залежить від вартості кукурудзи цього врожаю – 70% вартості яйця складає комбікорм».
Таким чином, якщо сьогодні десяток яєць коштує в середньому 55 гривень, то до кінця року очікується подорожчання до 58-59 гривень (а то й до 60 гривень).
Ціни на хліб також зростуть. Олег Пендзин прогнозує зростання приблизно на 1% на місяць.
Тобто, якщо зараз буханець не найдешевшого хліба коштує приблизно 30 гривень, то наприкінці грудня його ціна підніметься менш ніж на гривню. Подорожчання більш «бюджетного» хліба, складатиме 30-40 копійок.
А от овочі, попри сезонне підвищення цін, будуть дешевшими, ніж рік тому. За словами Олега Пендзина, так званий «борщовий набір» цього року на 20% дешевший.
«Загалом же «продовольчий кошик» буде десь на рівні торішнього», — резюмував він.
