Представники демократичної більшості в американському Сенаті заблокували спроби Республіканської партії отримати швидке схвалення законопроекту щодо надання окремої допомоги Ізраїлю, але без України. Початковий проект пройшов через Палату представників, де більшість становлять республіканці. Президент США Джо Байден запросив у Конгресу 106 млрд доларів для України, Ізраїлю, Тайваню та оборонні потреби самих США. Палата представників на чолі з трампістом Майком Джонсоном минулого тижня проголосувала за проект допомоги лише Ізраїлю у розмірі 14,3 млрд. доларів, який Сенат у результаті «загорнув». Які ще питання, окрім України, стопорять бюджетний процес у США, і що зараз заважає міжпартійному компромісу, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Республіканці сприйняли рішення Сенату в багнети, звинувативши демократів у тому, що вони нібито «затягують» допомогу Ізраїлю, якому щодня протистояння з ХАМАС коштує дуже дорого. У відповідь демократи зауважили, що Україна також не може чекати.
«Наші союзники в Україні не можуть дозволити собі затримку, як і наші союзники в Ізраїлі«, — заявила сенатор Петті Мюррей, яка обіймає посаду керівника сенатського комітету з питань асигнувань.
Пізніше координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі на брифінгу в Білому домі повідомив, що Сполучені Штати використали близько 96% допомоги з безпеки — економічної та гуманітарної — виділеної для України.
У результаті позиція демократів залишається незмінною – допомога Ізраїлю має йти в одному пакеті з Україною, Тайванем та фінансуванням безпеки кордону.
«Республіканці в Палаті представників, які просували законопроект щодо допомоги Ізраїлю, але без України, діяли в логіці передвиборчої кампанії, а демократи, навпаки, наголошують на стратегічних інтересах Вашингтона, який фактично очолив світові зусилля щодо протидії авторитарним та терористичним режимам. Демократи заздалегідь попередили опонентів, що спроба розділити допомогу Україні та Ізраїлю буде заблокована саме з таких міркувань. Тут вони виявилися послідовними. Тепер республіканці опинилися перед складним вибором — далі «торпедувати» Конгрес такими законопроектами або все ж таки піти на компроміси. Особливо напередодні можливого шатдауну федерального уряду«, — каже «Апострофу» голова Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Наступного тижня, 17 листопада, спливає термін тимчасового бюджету, який був проголосований ще за минулого спікера Палати представників республіканців Кевіна Макарті. Судячи з активності республіканців у Сенаті, тема зупинки уряду їх турбує менше, ніж поява нелегальних мігрантів з боку південного кордону США. Як відомо, боротьба з нелегалами є однією з передвиборчих «фішок» Республіканської партії, а також їхнього ймовірного кандидата на президентське крісло в 2024 році Дональда Трампа.
Хоча варто зазначити, що цю тему педалюють не лише трампісти, а й помірніші представники республіканців, серед яких є й активний прихильник допомоги Україні сенатор Ліндсі Грем. Він на пару з колегою Джимом Ланкфордом, реагуючи на вето демократів, запропонував розглянути питання посилення безпеки на кордоні та зменшення притоку нелегалів у США як елемент компромісу щодо допомоги Україні.
Загалом сенатори-республіканці наполягають, що незаконна міграція є такою ж загрозою США, як і активність авторитарних та терористичних режимів, які кинули виклик колективному Заходу та його партнерам. Вони дорікають своїм колегам, що вони жодного разу не відвідували південний кордон, не бачили, що там відбувається і не спілкувалися з представниками прикордонної служби, але при цьому демократи наполягають на соціальній допомозі біженцям.
Представники республіканців, посилаючись на дані прикордонної служби, повідомили, що за жовтень південний кордон США перетнули близько 1300 громадян «сумнівних» держав — КНДР, Куба, Сирія, які у Вашингтоні пов’язують із проявами терору.
Таким чином, республіканці та демократи в Сенаті, принаймні на словах, по-різному сприймають питання національної безпеки. Перші спочатку порушують питання щодо можливої присутності серед нелегальних мігрантів потенційних терористів, а потім говорять про Кремль і ХАМАС, а другі – спочатку про загрози з боку Москви та атаку терористів на Ізраїль, а потім уже про теми пов’язані з міграцією.
«Саме тому не варто думати, що каменем спотикання стала саме допомога нашій країні. Там є ще й питання допомоги Тайваню, забезпечення безпеки на кордоні з Мексикою, асигнування на оборонні витрати, оскільки Пентагону потрібно заповнювати запаси після кожного раунду військової допомоги Києву. І кожна сторона – демократи та республіканці – намагаються видавити з цього політичний результат для себе. Республіканці (причому не лише трампісти) акцентують на темі «стіни» з Мексикою, а демократи наголошують на геополітичному лідерстві США та необхідності одночасно протидіяти Кремлю та ХАМАС, що є принциповим для Джо Байдена«, — каже «Апострофу» голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
І тут постає питання, хто саме буде «крайнім», якщо демократи з республіканцями не досягнуть компромісу у фінансових питаннях – Білий дім (президент США, згідно з конституцією, керує урядом) чи Палата представників, яка затверджує бюджет, де спікером обрали трампіста Майка Джонсона?
Питання наразі – без відповіді. Причому, самі республіканці не знають, як їм уникнути зупинки уряду. Джонсон розглядає умовно компромісний варіант, коли Палата представників голосує за ще один тимчасовий бюджет, який діятиме до 15 січня наступного року, що дозволить американцям без проблем провести свята, а республіканці та демократи матимуть більше часу для обговорення бюджетних питань. Загалом Палата представників має ухвалити понад 10 законопроектів у рамках бюджетного процесу.
«Серед республіканців немає публічних противників допомоги Україні, тому сторони в Конгресі так чи інакше прийдуть до пакетної угоди щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню, а також з інших питань. На чому саме будуватиметься компроміс і скільки в результаті отримає Київ – питання відкрите. Не факт, що у США точно зможуть зараз відповісти. Інша справа, що і демократи, і республіканці зараз займаються такою складною політичною еквілібристикою, щоб максимально перекласти один на одного відповідальність за провал бюджетного процесу, що в перспективі може посилити розкол серед істеблішменту та американських виборців. Прихильники демократів у всьому звинуватить республіканців, а прихильники Республіканської партії – демократів. Тому, з точки зору інтересів України, краще, якщо вони домовляться у Конгресі», — каже «Апострофу» політичний експерт Петро Олещук.
Поганих новин для України поки що немає, але й хороших також. Тим більше, як ми вже писали вище, гроші добігають кінця. Американська допомога ризикує затягнутися, а єдине, про що зараз можуть домовитися республіканці та демократи – це тимчасовий перепочинок, який вони витратить на дебати та політичні торги.
