Погода – це те, що цікавить українців напередодні можливих зимових холодів та відключень електрики. З питанням «Яка цього року на нас чекає зима?» сайт KP.UA звернувся до завідувачки відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віри Балабух.
Забігаючи наперед, заспокоїмо читачів – суворих холодів, «яких не було останні 30 років», чим регулярно восени лякають прогнози в інтернеті, не буде. Віра Олексіївна запевняє – зима буде загалом теплою. Але, звичайно, без холодів, зрозуміло, теж не обійдеться.
На градус-два вище за норму
Цей рік, за словами Віри Балабух, підтримає загальну погодну тенденцію останніх років та десятиліть.
— Звичайно, всіх дуже цікавить, якою буде зима: від того, якою буде температура, ми особливо залежатимемо, — зазначає KP.UA Віра Балабух. — Цілком ймовірно, що погода взимку цього року буде теплою. Середня за сезон температура в Україні може бути на один, а то й на два градуси вище за норму. А це досить велике значення.
При розрахунках метеорологи враховують останню норму за 1991 – 2020 роки.
З Ель-Ніньо пов’язані найвищі температури
Останніми роками, за словами кліматолога, зима була на півтора градуси теплішою, ніж ще 40-50 років тому. А цього року може бути й на два.
— Наскільки можна вірити в такий прогноз? Я думаю, що є дуже велика ймовірність того, що він здійсниться, – наголошує Віра Олексіївна. — По-перше, антропогенний фактор працює таким чином, що у нас загалом підвищується температура повітря. Плюс — ті процеси, які спостерігаються в атмосфері та океані, також сприятимуть цьому.
Зокрема, йдеться про таке явище, як Ель-Ніньо. Це тепла течія в тропічних екваторіальних широтах Тихого океану. Її температура періодично змінюється, і ось від неї залежить, який градус спостерігатиметься в цьому регіоні, а значить – в океані та загалом у світі.
– Якраз на початку літа досить великої сили набрало Ель-Ніньо, а для нього характерні високі температури на нашій планеті, – пояснює Віра Балабух. – Як правило, з ним пов’язані найвищі температури. Найбільше це явище проявляється саме взимку. Ель-Ніньо впливає на атмосферні процеси, на струмені та течії, які визначають напрям перенесення повітряних мас у тій жеПівнічній півкулі, та те, які повітряні маси приходитимуть в Україну і які переважатимуть упродовж тривалого часу.
На Україну впливає Північний Льодовитий океан
За словами Віри Балабух, це явище сприятиме тому, що в Україну протягом сезону переміщатимуться повітряні маси із заходу чи південного заходу – вони принесуть тепле повітря, і воно зберігатиметься. Тому температура для зими може бути досить високою.
– Але це не означає, що вона буде весь час аномально високою, – наголошує кліматолог. — Ця погода переважатиме, але вона такою буде не щодня. Мають бути періоди, коли температура стане нижчою — можливі арктичні вторгнення. Ми знаходимося в помірних широтах, і на нас впливає не лише Ель-Ніньо.
Ця тепла течія більше відповідає за погоду на американському континенті, тихоокеансько-азіатському, в Австралії. У Європі – дещо менше. На погоду в Європі та Україні суттєво впливає Атлантика.
– А цього року вона має аномально високу температуру, – зазначає Віра Балабух. – Також наша погода залежить від Північного Льодовитого океану – залежно від того, що там відбуватиметься, наскільки потужними будуть струмені та течії та чи вдасться їм утримати арктичні маси в районі полюса, саме і залежить погода у нас.
Перепади у стратосфері мають значення при арктичних вторгненнях
Також має значення, розповідає Віра Балабух, таке мало вивчене поки що явище, як стратосферне потепління.
– Досі незрозумілий механізм його появи, – зазначає кліматолог. – Щоб це оцінити, Всесвітня метеорологічна організація планує провести більше досліджень у полярних регіонах. Це таке явище, коли протягом буквально однієї доби температура в стратосфері (це приблизно 30 км у висоту) може з -70 змінитись до +10. Проблема в тому, що це руйнує полярні струмені та течії, які є природним бар’єром, який захищає нас від арктичних вторгнень. Якщо таке явище буде – тоді арктичні маси можуть просуватися далі у помірні широти. І ось тоді ми можемо потрапити з вами під прес арктичного повітря. Це найнегативніший сценарій, але спрогнозувати його появу сьогодні ніхто не може.
Листопад та грудень будуть ще теплими, як для зими, а вже потім можливі короткострокові холодні періоди.
— Ми бачимо, що цього року зима до нас приходить з великим небажанням, — усміхається Віра Балабух. – Якщо будуть арктичні вторгнення, то класично найнижчі температури у нас зазвичай спостерігаються у середині та другій половині січня та у лютому. Це можуть бути найхолодніші періоди, тоді ж можливі найсильніші снігопади. Зима є зима, і вона обов’язково прийде. Але ми сподіваємося, що більша частина цього періоду буде дуже комфортною для нас, і температура, як і в попередні роки, коливатиметься в межах -5…+5 градусів.
