У Кремля виникли явні труднощі в «освоєнні» Латинської Америки, де Москва разом із Пекіном намагаються створити пул лояльних держав з метою геополітичного тиску на США та скорочення допомоги Україні. Китайсько-російські сателіти тут поділяються на дві умовні групи – явні (Куба, Венесуела, Нікарагуа) та приховані (Перу, Мексика та Бразилія), які виступають як би проти війни та за «переговори», але на невигідних Україні умовах. Донедавна в пул помірковано проросійських країн вносили і Аргентину, але тепер після президентських виборів позиція Буенос-Айреса може змінитися. Там главою держави став ексцентричний лібертаріанець та «анархо-капіталіст» Хав’єр Мілей, який засудив вторгнення Кремля в Україні, а також запропонував дистанціюватися від найбільших кремлівських партнерів на Глобальному Півдні – Китая та Бразилії. Яке значення для України мають президентські вибори у далекій від нас Аргентині, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Москва продовжує насичувати Аргентину своєю агентурою. Як зазначає посол України в цій країні Юрій Клименко, з початку відкритого вторгнення в Україну в Аргентину прибуло близько 35 тисяч росіян, і серед них є агенти кремлівських спецслужб.
«Тут треба чітко усвідомлювати, хто є хто. Тому що серед цих 35 тисяч росіян, які сюди прибули, впевнений, є представники і російських спецслужб, які намагаються краще закріпитися на аргентинській території та зміцнити свої позиції у Латинській Америці», — сказав посол інтерв’ю «Голосу Америки».
За його словами, більшість із прибулих не мають фінансових проблем, ніде не працюють, проживаючи в досить комфортних умовах, хоча більшість із них не володіє іспанською мовою. При цьому ставлення самих аргентинців до росіян, як зазначив Юрій Клименко, можна назвати «дуже стримано-обережним», оскільки вони так чи інакше асоціюються з країною-агресором.
Тепер після президентських виборів до «обережної» позиції населення може додатися ще більш критична політика Буенос-Айреса щодо Москви. Хав’єр Мілей потіснив на виборах претендента від правлячої партії та міністра економіки Серхіо Масса, який визнав свою поразку. Під час передвиборчих перегонів новий президент пропонував відмовитися від песо, перейшовши на долар США, скасувати Центральний банк, а також критикував політику Китаю, Росії та Бразилії, віддаючи пріоритет Штатам та Ізраїлю.
Щодо кремлівської агресії проти нашої країни Хав’єр Мілей публічно зайняв антиросійську позицію, назвавши кремлівського диктатора Путіна автократом.
«Насправді я був одним із перших, я б навіть сказав — першим, хто засудив вторгнення в Україну. Посольство України позичило мені прапор посольства, щоб я міг піти та висловити свій протест, що я активно зробив», — повідомив Мілей в інтерв’ю для The Economist.
Така позиція вже заважає Пекіну та Москві під вивіскою БРІКС створити на так званому Глобальному Півдні альянс лояльних держав, політика яких буде суперечити геостратегічним планам США, їхніх союзників і партнерів, серед яких і Україна.
«Сам факт того, що Мілей проти приєднання Аргентини до БРІКС і за скорочення контактів з «комуністичними державами» (Бразилією та Китаєм) — все це вже б’є по інтересах Кремля. Адже Москву цікавлять не тільки явні прихильники, а й так звані «помірні» уряди, глави яких підспудно просуватимуть кремлівський порядок денний, в тому числі щодо «переговорів» з Україною. Наскільки Мілей дотримуватиметься такої прозахідної і, відповідно, антикремлівської лінії, буде видно вже з його дій на посаді президента», – каже «Апострофу» політичний аналітик Петро Олещук.
Неформальним гаслом передвиборчої кампанії Мілея став трохи переінакшений слоган екс-президента США Дональда Трампа — «Make Argentina Great Again». Судячи з публічної активності анархо-капіталіста Мелея, основним інструментом звеличення Аргентини має бути бензопила, як символ демонтажу державної політичної та економічної ідеології перонізму.
Держава десятиліттями страждає від економічних труднощів, які уряди намагалися вирішувати «лівими» інструментами – зростанням соціальних витрат, субсидіями, друкуванням грошей, щоб покрити державні витрати. Лише за останні місяці рівень інфляції коливався у межах 120-140%. Країна, маючи ресурси та потенціал до економічного зростання, опинилася на першому місці у списку боржників МВФ. Борг Аргентини становить близько 46 млрд. доларів. Для порівняння, Україна незважаючи на війну та величезні витрати винна МВФ майже вчетверо менше – близько 12,2 млрд.
Хав’єр Мілей, будучи за освітою економістом, пропонує радикальні кроки. Крім введення долара США як основної валюти новообраний глава держави декларував заборону абортів, вільну торгівлю людськими органами, скорочення соціальних програм та самого уряду. Як стверджує Мілей, Аргентині «не потрібно» стільки міністерств, включаючи міністерства освіти, охорони здоров’я, а також міністерства у справах жінок.
«Бензопила, неоднозначні економічні заяви – це, скоріше, елемент медійного образу з метою привернення до себе уваги. Тут можна простежити схожість з риторикою та образом Дональда Трампа, який виступає з різкими, не завжди обґрунтованими заявами, які при цьому максимально зрозумілі аудиторії, яка на нього орієнтується. При цьому за такою «клоунадою» може ховатися дуже раціональна і тверезомисляча особистість. До того ж такий «фрикуватий» перфоманс все ж таки ефективніший з точки зору політичного піару, ніж нудні дебати з посиланнями на дані статистики або законопроекти. Виборці можуть вважати все це нудним«, — пояснив Петро Олещук.
Натомість найбільш радикальна ідея Мілея – ліквідувати Центральний банк країни, який, на його думку, лише посилює «ракову пухлину інфляції». Чим саме слід центробанк замінити, поки неясно. Якщо в країні ввести американський долар, Буенос-Айрес автоматично стає заручником монетарної політики Федеральної резервної системи США. Так само незрозуміло, як саме проходитиме доларизація аргентинської економіки, якщо таке рішення буде ухвалено, оскільки навіть, з технічної точки зору, непросто організувати завезення в країну такого обсягу валютної готівки.
«Можна такі ініціативи назвати «популізмом», а можна назвати і «антикризовими заходами». Хочу нагадати, що Каха Бендукідзе свого часу радив Україні майже те саме — скасування Нацбанку, введення долара як основної валюти. Політика центрального банку Аргентини, яка багато років страждає від високої інфляції, виявилася, м’яко кажучи, не ефективною. І це факт. Тут без рішучих заходів не обійтися, тому виборці голосують за «популістів». Далі три варіанти – скочування в подальший популізм та політична криза, скочування в авторитаризм чи «популісти» реально стануть реформаторами. Яким саме шляхом піде Аргентина, буде приблизно видно десь через півроку«, — каже «Апострофу» економіст, співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
Хоча варто мати на увазі, що для багатьох аргентинців перехід на долар фактично відбувся. Як жартують самі жителі країни, «найлегальнішою» нелегальною діяльністю в країні є «чорний ринок» валюти, на якому можна обміняти песо на долари за курсом, який відрізняється від офіційного.
«Відмова від власних грошей на користь іншої твердої валюти — це, нехай і болісний, але вихід для країн зі слабкою економікою. Тим більше, що в умовах економічного спаду, який супроводжується високою або надвисокою інфляцією, країна де-факто переходить на іноземну тверду валюту. Ми пам’ятаємо, як це було в Україні в 90-ті роки. Є чимало прикладів того, як держави йшли на такі заходи, але це все ж таки не так болісно, як ліва політика центрального банку, що друкує гроші. Аргентина мала відносно спокійний період у 90-ті роки, коли грошей друкували рівно стільки, скільки на це було валютних резервів. Потім від такої політики відмовилися нібито заради «економічного зростання», але країна швидко скотилася в кризу», — каже «Апострофу» старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський.
Хав’єр Мілей називає себе «анархо-капіталістом», якого насамперед цікавить свобода, але, судячи з його дій, він готовий іти на компроміси з потенційними партнерами у парламенті країни. Щойно він посів друге місце у першому турі виборів (на той момент мало хто в країні припускав, що він переможе у другому турі), Хав’єр Мілей об’єднався з правоцентристською опозицією, пом’якшивши деякі зі своїх передвиборних гасел, сконцентрувавшись на темі інфляції та громадянських свобод.
«Коаліція правих і лібертаріанських сил на чолі з Мілеєм в аргентинському парламенті в нижній палаті займає 38 місць з 257 і 8 місць у сенаті з 72-х. Зараз йому доведеться домовлятися про коаліцію, інакше парламент здатен «завернути» більшу частину його ініціатив. З кожним раундом коаліційних переговорів, гучних гасел буде все менше, а прагматичного розрахунку все більше. До того ж виборці голосували за Хав’єра Мілея не тому, що він має намір «воювати» з Китаєм, Бразилією та Росією, а для розв’язання економічних проблем, у які занурилася країна«, — каже «Апострофу» політтехнолог Олексій Голобуцький.
Хав’єр Мілей, будучи в минулому футболістом, економістом, музикантом і телеведучим, прийшов у велику політику Аргентини лише кілька років тому, коли 2021 року його Лібертаріанська партія зайшла до парламенту, а він став депутатом. Як визнають самі аргентинські спостерігачі, Мілей виник у політичному просторі країні з «нізвідки» і так швидко набув популярності саме через плачевний стан економіки країни, а його ексцентричність була лише вдалим способом привернення до себе уваги в дусі Дональда Трампа. Плюс для України вже в тому, що орієнтований на Трампа Мілей, на відміну від таких правих популістів як Віктор Орбан, не дивиться у бік Москви і не пропонує сумнівних «компромісів», як, наприклад, керівництво Бразилії чи Мексики.