20 листопада стало відомо про звільнення керівникка Держспецзв’язку Юрія Щиголя. Синхронно з цим з’явилося повідомлення про те, що Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють керівників Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації у розкраданні бюджетних коштів на десятки мільйонів гривень. «Апостроф» розбирався, з чим пов’язаний такий гучний корупційний скандал, і як він позначиться на співпраці нашої країни із ключовими союзниками.
Голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрія Щиголя звільнено з посади у зв’язку з підозрою в причетності до розкрадання бюджетних коштів. З тієї ж причини звільнено і заступника керівника Держспецзв’язку з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Віктора Жору.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрюють Щиголя, Жору та ще чотирьох осіб у створенні злочинної схеми з метою заволодіння бюджетними коштами.
«Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв’язку держпідприємство (йдеться про ДП «Українські спеціальні системи» — Апостроф) уклало договори на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти у сумі понад 285 мільйонів гривень. Проте реальна вартість ПЗ, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 мільйона гривень, а різницею у понад 62 мільйона гривень і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи«, — йдеться в повідомленні НАБУ.
Вищий Антикорупційний суд (ВАКС) 23 листопада обрав запобіжний захід Юрію Щиголю у вигляді тримання під вартою на два місяці з правом на внесення застави у розмірі 25 мільйонів гривень.
У ході судового засідання прокурор САП Ігор Ткач повідомив, що у Щиголя виявили криптогаманець, у якому було 1,5 мільйона доларів в еквіваленті. Крім того, під час обшуків у нього знайшли 72 тисячі доларів та 82 тисячі євро готівкою.
ВАКС також відправив під арешт підприємця Романа Коваля, якого слідство вважає організатором схеми розкрадання держкоштів. Він теж має право вийти з-під варти під заставу, щоправда, у 50 мільйонів гривень.
Від держнагород до підозр
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) є однією з ключових держструктур, оскільки відповідає за урядовий зв’язок, криптографічний та технічний захист інформації, кібербезпеку та кіберзахист.
Держспецзв’язку було створено у 2006 році на базі ліквідованого департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ. На сьогодні вона має значний штат, що перевищує 11 тисяч співробітників, 80% яких є військовослужбовцями.
Юрій Щиголь, який багато років пропрацював у СБУ, очолив Держспецзв’язку в липні 2020 року.
Слід зазначити, що після повномасштабного російського вторгнення Держспецзв’язку проявила себе дуже непогано, за що отримала похвалу від президента Володимира Зеленського, а двоє її високопосадовців – державні нагороди з його рук.
«Дуже важливо, що у нас є сучасний майже безперебійний з першого дня війни зв’язок із нашими західними партнерами», — сказав Зеленський під час зустрічі з військовослужбовцями Держспецзв’язку у квітні 2022 року.
Сам Юрій Щиголь залишився без нагороди, проте наприкінці березня минулого року йому було присвоєно військове звання бригадного генерала.
Але, як з’ясувалося, подяка глави держави за професійну роботу не є охоронною грамотою.
«Це означає, що, незважаючи на війну, НАБУ продовжує працювати належним чином і розслідує відповідні факти», — сказав у коментарі «Апострофу» керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
У свою чергу експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що справа Держспецзв’язку свідчить про те, що відтепер не робитиметься жодних винятків і не буде «священних корів», яких не можна чіпати.
«Скоріш за все, це пов’язано з тим, що після зустрічей наших лідерів із західними партнерами боротьба з корупцією перейшла з теоретичної фази в практичну», — сказав він у розмові з виданням.
За словами засновника проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, західні розвідки чудово знають, де і як крадуть в Україні, та інформують про це у неофіційному порядку свої уряди.
«Тому сигнал, який надсилається Заходу, правильний, він говорить про те, що з корупцією ведеться боротьба», — заявив експерт «Апострофу», додавши, що для наших відносин із західними партнерами набагато гірше, коли корупцію у владі викривають не правоохоронні органи, а журналісти та активісти.
Контроль за фіндопомогою посилиться
Поки що складно сказати, наскільки переконливими виявляться в суді аргументи слідства та прокуратури. Цілком можливо, що фігуранти цієї справи насправді винні, однак у цьому скандалі проглядається і політична складова.
Як розповів співрозмовник «Апострофа», який побажав залишитися неназваним, у цій справі знайшли своє відображення протиріччя, які сьогодні присутні всередині української влади, якщо конкретніше – у надрах Офісу президента.
Ще одне джерело видання стверджує, що слідство щодо Юрія Щиголя – це насправді удар по віце-прем’єру — міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову, який, схоже, перебуває у фаворі у президента.
За словами співрозмовника «Апострофа», Щиголь близький до Федорова, а тому кримінальне переслідування голови Держпецзв’язку може негативно вплинути і на міністра. І, якщо хмари над Федоровим згустяться, на ньому спробують відігратися всі, хто незадоволений цифровізацією країни, зокрема, електронними системами безпеки.
Водночас, про те, хто має зуб на головного діджиталізатора країни, джерело не повідомило.
Однак у будь-якому разі скандальні розборки в українській владі можуть негативно позначитися на взаєминах України з союзниками, зокрема, у питанні надання нам фінансової допомоги, частина якої вже опинилася під питанням.
«Безумовно, такі факти дещо погіршують сприйняття України», — каже Ілля Несходовський.
Втім, як вважають опитані «Апострофом» експерти, перебільшувати значення таких скандалів у контексті співпраці з нашими партнерами також не варто.
«Сказати, що картина однозначна, що (корупційні скандали) виставляють Україну як токсичну, — не можна. Безумовно, це додає аргументи на користь скорочення допомоги Україні, проте не призводить до згортання співпраці з Україною, — пояснює Несходовський. — Але однозначно наші партнери будуть посилювати вимоги щодо використання коштів. Вони й надалі вимагатимуть посилити антикорупційні органи, а також посилити контроль за коштами, які вони виділяють».
