У понеділок, 27 листопада, Польща отримала тимчасовий уряд, який очолив старий-новий прем’єр-міністр Матеуш Моравецький. Тепер він матиме два тижні на те, щоб отримати у Сеймі вотум довіри. Однак польські аналітики стверджують, що уряд Матеуша Моравецького не є життєздатним, оскільки за результатами жовтневих виборів до Сейму президентська партія «Право і справедливість» (ПіС) не змогла отримати більшість. Усі очікують на «Вітер змін» — саме таку номінацію отримав польський політик Дональд Туск у рейтингу видання Politico. Там його назвали «Європейцем року». Чи зможе колишній голова Європейської ради, екс-президент Польщі і добрий друг України Туск покращити стосунки Варшави та Києва, а також вирішити питання блокади українських пунктів пропуску на кордоні із Польщею, яка триває з 6 листопада, читайте в матеріалі «Апострофа«.
Після виборів в Сейм право «першої ночі» з формування уряду в Польщі отримала президентська партія «Право і справедливість». Його очільником став старий прем’єр-міністр Матеуш Моравецький. Утім, в новому Кабміні портфель зберіг лише міністр національної оборони Маріуш Блащак. Утім, судячи з усього, довго цей, по суті своїй, технічний уряд не протримається. Справа в тому, що відповідно до конституції Польщі, уряд Моравецького не пізніше ніж за два тижні має надати програму дій і заручитися підтримкою більш ніж половини депутатів Сейму. Оскільки «Право і справедливість» втратило більшість у парламенті за підсумками жовтневих виборів, новостворений кабмін називають «двотижневим» – шансів, що Моравецький і його команда отримають вотум довіри, фактично немає.
Після того, як Сейм відмовить Моравецькому, право формування уряду перейде до нової більшості – коаліції опозиційних партій «Громадянська коаліція», «Третій шлях» та «Ліві», які мають свою кандидатуру – Дональда Туска. Політичний «важковаговик», колишній голова Європейської Ради, Туск, який колись вже був прем’єром Польщі, за прогнозами експертів, може очолити уряд вже в другій половині грудня.
Утім, проблеми у відносинах між Польщею та Україною вимагають вкрай швидкого рішення. Показово, що до останнього часу Моравецький разом з президентом Польщі Анджеєм Дудою вперто ігнорували одну з найболючіших «скабок» у стосунках між нашими державами – блокаду автомобільних пунктів пропуску на кордоні між Польщею та Україною.
Лише після сформування тимчасового уряду Моравецького почали з’являтися перші реакції представників польської влади. Втім, це виглядає для галочки. Так, міністерство інфраструктури заявило, що причина в електронній черзі для вантажівок, які повертаються до ЄС без вантажу, — її запровадила Україна. Тож закликали скасувати її принаймні на двох пунктах пропуску: Зосин – Устилуг і Нижанковичі – Мальховіце.
У середу ввечері, 28 листопада, новоспечений міністр сільського господарства Польщі Анна Гембіцька вирішила приїхати до перевізників і фермерів, які блокують пункти пропуску на кордоні з Україною. Чиновниця представила протестувальникам пропозиції, які повинні завершити блокаду на кордоні, яка триває з 6 листопада.
Так, міністр запропонувала протестувальникам доплату у розмірі 1 тис. злотих до кожного гектара з кукурудзою та збільшення фонду на низьковідсоткові кредити для аграріїв на 2,5 млрд злотих. Після зустрічі Анна Гембіцька також заявила, що причиною складної ситуації є агресія Росії проти України та «безвідповідальна політика ЄС, який не бачить проблем Польщі».
Утім, виступ міністра на кордоні був більш схожий на піар-акцію, а не на реальну спробу урегулювати проблему. Тим паче, що часу в уряду Моравецького, як ми вже писали вище, лишилося обмаль.
Тим часом, небажання польської влади вирішувати питання з блокуванням пунктів пропуску супроводжується розмовами про проросійські настрої організаторів протестів. Варто нагадати, що головним медійним обличчям протестів став лідер люблінського відділення партії «Конфедерація» Рафал Меклер – ультраправої партії, яку неодноразово звинувачували в контантах з Москвою.
«Конфедерація» почала брати участь у протестах саме тепер, бо вони знайшли свою нішу і вікно можливостей. Вони не перший рік вишукують можливості показати себе великими захисниками певних груп населення чи бізнесу. А коли можна підтягнути антиукраїнські, чи як вони кажуть «антибандерівські» гасла, то для них це взагалі чудово. Так само вони діяли під час зернової кризи«, — пояснює «Апострофу» політоглядач Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький
Очевидно, що представники «ПіС» не критикують дії перевізників, оскільки все ж очікують на певні домовленості із «Конфедерацією» або, принаймні, намагаються не відштовнухти від себе правий електорат в Польщі.
«Більш важливим є контекст акції на кордоні. А контекст у тому, що Україна веде війну і вона обороняє себе. Це ключовий момент. Тож, певно, велика частина перевізників не пішли на цю акцію, бо вони розуміють, наскільки логістика є важливою для України. Зараз ми чуємо, що в заблокованих вантажівках є товари, які критичні для України, як-то пальне. І це величезна проблема«, — каже кореспондент Gazeta Wyborcza в Україні Пьотр Андрусечко у коментарі «Апострофу».
«Зараз у Польщі багато коментаторів, які займаються питаннями України, дуже чітко кажуть, що це насправді має вигляд диверсії, саботажу на кордоні. У причинах бездіяльності влади, ймовірно, розберуться пізніше. Але для України важливий кожен день«, — підкреслює він.
І хоча публічних доказів, що акція на кордоні інспірована чи проплачена Росією, наразі немає, вона однозначно грає на руку Москві.
«Московська пропаганда описує ситуацію так само радісно, як описувала війну Ізраїля і ХАМАС«, — каже Потоцький.
Києву та Варшаві треба домовлятися, каже експерт. Але нинішній польський уряд нежиттєздатний, йому варто б уже пакувати валізи. Тож є сподівання на уряд Дональда Туска. Останній вже заявив, що буде займатися цим питанням, розкритикувавши тимчасовий уряд Моравецького за свідому інертність.
«Уряд Дональда Туска має можливість придумати формулу компенсації для компаній, які доведуть, що вони постраждали. Тим паче, Туск має добрі стосунки із Єврокомісією. У той час як у «ПіС» дуже великий конфлікт з Брюсселем«, — каже Потоцький.
