Можна нескінченно довго дивитися на те, як горить вогонь, тече вода і як прем’єр Угорщини Віктор Орбан вигадує «серйозні підстави», аби нагадити Україні. Після того, як європейські лідери змусили його зняти свої заперечення щодо початку переговорів про вступ України до ЄС, Орбан почав блокувати виділення 50 млрд євро для України, чим змусив європейські структури шукати альтернативні шляхи фінансування Києва. Чи це несе політичні та економічні ризики для України, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Вето прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана спричинило призупинення виділення 50 мільярдів євро Україні в рамках середньострокової програми фінансування Європейського союзу. Новий етап обговорення цього питання намічено на початок січня, коли лідери ЄС знову зберуться для дискусії.
Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що переговори лідерів ЄС тривали допізна в ніч із 14 на 15 грудня і стосувалися не лише питань фінансування України. Лідерам ЄС належить розглянути комплексний «пакет», що включає фінансування підтримки України, витрат на міграційні програми, фінансування Фонду солідарності ЄС та оборони.
«Тільки одна держава не змогла погодитися на це рішення… Інші 26 лідерів погодилися на цей пакет, включаючи Швецію, прем’єр якої за внутрішніми процедурами має обговорити це рішення з парламентом, але, як я розраховую, після цього приєднається до інших«, — сказав Мішель.
Президент Євроради зазначив, що пакет не було відкинуто, а лише тимчасово призупинено. Лідери домовилися про проведення позачергового саміту, присвяченого цьому питанню.
«Ми повернемося до цього питання на самому початку наступного року і спробуємо отримати підтримку, щоб уможливити виділення цього пакету«, — зазначив Мішель.
Згідно з поширеною в ЗМІ інформацією, саміт Євросоюзу намічено на початок січня наступного року.
Більшою мірою для України йдеться про політичні ризики, пов’язані з деструктивною позицією Будапешта, ніж фінансові та макроекономічні.
«Не можна сказати, що для нас вето Орбана несе суттєві проблеми. Європейський союз, поки триває дискусія щодо цих 50 млрд, знайде інші механізми для фінансування України. Вето угорського уряду означає по суті лише відстрочку, а не те, що ми взагалі не отримаємо цих грошей«, — каже «Апострофу» виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
«Вказані 50 млрд євро від ЄС — це так звані «довгі гроші», програма фінансування за якими розрахована на 4 роки. Спочатку планувалося, що у 2024 році Україну з цієї суми отримає 9 млрд євро, потім наш Мінфін просив збільшити обсяги вдвічі, щоб ми отримували по 1,5 млрд євро на місяць. Поки, судячи з усього, фінальної відповіді на це немає, але через ситуацію в Конгресі США наш уряд, швидше за все, просуватиме саме таку позицію» , — додав Дмитро Боярчук.
За інформацією «Апострофа», у Брюсселі схиляються до того, щоб реалізувати цю схему, і якраз у січні мають поставити крапку у цьому питанні.
Що ж до дій Віктора Орбана, то той підтвердив, що його уряд утримує вето щодо нового пакету допомоги для України від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро. Він заявив, що це рішення підтримуватиметься доти, доки Брюссель не виплатить Угорщині всі раніше заморожені кошти.
Прем’єр Угорщини зазначив, що на наступній зустрічі лідерів Євросоюзу на початку 2024 року, де планується переглянути виділення Україні пакету у розмірі 50 мільярдів євро, Угорщина наполягає на тому, щоб вона була впевнена у поверненні всіх своїх коштів.
«Це чудова можливість для Угорщини ясно висловити свою позицію, що необхідно забезпечити повернення всього, що належить їй«, — наголосив глава уряду Угорщини.
Раніше постачання коштів з Євросоюзу до Угорщини було припинено через порушення принципів верховенства права в країні, посилення держконтролю над ЗМІ, неурядовими організаціями, науковцями та судами, а також, як вважають у Брюсселі, правами угорських ЛГБТ.
Незважаючи на це, цього тижня Єврокомісія вже погодилася розблокувати третю частину приблизно з 30 мільярдів євро, раніше заморожених для Угорщини.
«Віктор Орбан вчора в обмін на формальне зняття блокування по Україні виторгував собі близько 10 млрд. євро, і залишилося ще близько 20 млрд. Не можна сказати, що відсутність цих грошей створить Будапешту суттєві економічні проблеми, але політика економічного популізму Орбана призвела до розгону інфляції в країні, тому 30 млрд євро – сума, яка явно не завадить«, — каже «Апострофу» економічний експерт та інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Рішення про блокування було ухвалене Орбаном невдовзі після того, як Єврорада ухвалила рішення про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. Як зазначали європейські ЗМІ, під час голосування прем’єр Угорщини за рекомендацією глави уряду ФРН Олафа Шольца залишив зал для голосування, посівши позицію «конструктивної помірності», що й дозволило Єврораді ухвалити рішення щодо початку переговорів щодо членства України в ЄС.
Сам Віктор Орбан не приховує, що блокування фінансового пакету Україною – це його черговий хід у протистоянні з європейськими лідерами, яким він був змушений тактично поступитися на саміті. Наразі угорський прем’єр, якого вже відкрито звинувачують у роботі на Москву, погрожує блокувати вже сам хід переговорного процесу між Брюсселем та Україною, використовуючи голосування у парламенті Угорщини.
Загалом, наполягає угорський друг кремлівського диктатор Путіна, процедуру набуття Києвом членства в ЄС «можна буде заблокувати щонайменше 75 разів».
Вічне «ні» Орбана змушує європейські структури шукати альтернативні способи фінансування нашої країни. Як повідомляє Financial Times, керівництво Євроради та Єврокомісії розглядає варіант альтернативного збору грошей через угоду між країнами ЄС. Зазначається, що такий механізм після розробки працюватиме близько року.
«План Б, який зараз розробляється Європейським союзом з фінансування України, більш складний і довгий, ніж умовно короткий варіант за вказаними 50 млрд євро, але для нас це не критично. Навіть якщо питання щодо фінансів буде врегульовано на початку наступного року, то на нашій макроекономічної стабільності це ніяк не позначиться. Так, нашому Мінфіну буде неприємно, але жодної фінансової катастрофи очікувати не варто«, — резюмував Сергій Фурса.
