Уже в січні Україна може зіткнутися з дефіцитом фінансів, якщо наші закордонні партнери не нададуть нам обіцяної допомоги. На цей випадок у влади є план «Б», в рамках якого принаймні на початковому етапі планується наростити запозичення на внутрішньому ринку. «Апостроф» розбирався, наскільки такий план є реалістичним, і до яких кроків, у тому числі непопулярних, може вдатися уряд, щоб компенсувати недоотриману допомогу Заходу.
Україна може вже у січні 2024 року розпочати реалізацію так званого плану «Б», якщо на той час стане зрозуміло, що фінансової допомоги від країн Заходу ми не дочекаємось. Про це днями в етері національного телемарафону заявив радник президента Олег Устенко.
«Якщо підтримки не буде в перші дні січня, це означає, що потрібно переходити до плану «Б». План «Б» може бути багаторівневим, але я вважаю, що на першому етапі достатньо буде звернутися до внутрішнього ринку за запозиченням капіталів«, — сказав Устенко.
Згідно з держбюджетом-2024, іноземна допомога для нашої країни наступного року має становити 41 мільярд гривень. Водночас, як нещодавно повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, потребу у зовнішньому фінансуванні на 2024 рік вдалося зменшити до 37,3 мільярда доларів.
При цьому виділення коштів нашими основними партнерами – США та Євросоюзом – зовсім не гарантовано, а йдеться, у кращому випадку, про більш ніж половину із зазначеної вище суми.
За останніми даними, американський Конгрес не зможе розглянути питання щодо виділення нам допомоги до кінця цього року. Щодо ЄС, то схвалення пакету фінансування для нашої країни блокує Угорщина. Європейська комісія та інші держави-члени союзу шукають способи обійти вето Будапешта, але, навіть якщо їх буде знайдено, незрозуміло, коли гроші надійдуть на наші рахунки.
ОВДП та податки
Власне для заміни тих коштів, які Україна не отримає (або отримає не вчасно) від наших закордонних партнерів і був розроблений план «Б».
Експерти, опитані «Апострофом», загалом погоджуються, що суми, яких бракує, можна буде, принаймні частково, отримати за рахунок внутрішніх запозичень.
«Способи фінансування дефіциту бюджету відомі, і вони вже застосовувалися українським урядом у 2014-2015 роках, — сказав у коментарі виданню координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Держава може випустити облігації внутрішньої (державної) позики і таким чином закрити потреби бюджету. Такий спосіб призводить до збільшення боргового навантаження на бюджет, але при цьому дозволяє закрити поточні потреби«.
Є й інші засоби, які теж не варто скидати з рахунків. Зокрема, за словами Гетмана, грамотне перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) та митної служби дозволить забезпечити до 100 мільярдів гривень додаткових доходів до бюджету.
Керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський також бачить непогані можливості для пошуку додаткових коштів шляхом розміщення ОВДП. Крім цього, за його словами, можливе й підвищення низки податків та зборів.
«Ймовірно, уряду доведеться розглянути питання про підвищення податків, зокрема ПДВ. Можуть бути підвищені й акцизи на деякі види товарів, — сказав експерт у розмові з виданням. — Також можуть запроваджуватися спеціальні податки для певних категорій підприємств. Такий досвід вже є — цього року запроваджено спеціальний податок на прибуток банків (у розмірі 50% — «Апостроф»). Тому у разі значної нестачі коштів уряд та парламент можуть розширити цю практику на інші галузі, які мають прибутковий бізнес».
На тлі можливого зменшення доходної частини бюджету має сенс подумати і про скорочення частини видатків, зазначає експерт: «Насамперед необхідно буде припинити витрати на капітальне будівництво. Також, я думаю, варто ухвалити рішення про припинення виплати премій держслужбовцям — у масштабах країни це може дати мільярди гривень економії”.
Без емісії не обійтися
Не виключено, що США та ЄС виявлять політичну волю і нададуть нам обіцяні гроші – у повному обсязі та у потрібний термін. Однак, як кажуть, сподівайся на краще, але готуйся до гіршого.
Очевидно, що внутрішні запозичення допоможуть нам протриматися на плаву якийсь час, але за умов жорсткого дефіциту закордонної допомоги цих коштів надовго не вистачить, переконаний експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ.
«Брати на внутрішньому ринку особливо нема звідки. Та й внутрішнього ринку запозичень у нас практично немає – він припинив своє існування з початком війни, – сказав експерт у коментарі «Апострофу». – Зараз є ситуативна купівля військових облігацій населенням, але сумарно це – від 30 до 50 мільярдів гривень. Бізнес практично не купує облігації через проблеми, викликані економічною ситуацією. Банки зможуть купувати, але це, знову ж таки, ємність до 100 мільярдів гривень«.
Якщо наступного року дефіцит зовнішньої фінансової допомоги становитиме десь 20 мільярдів доларів, тобто близько 800 мільярдів гривень, то, швидше за все, таких грошей на внутрішньому ринку буде не знайти.
«Тому доведеться звертатися не на внутрішній ринок, а на вулицю Інститутську до Національного банку, щоб він, як на початку війни, надрукував близько 400 мільярдів гривень, — каже Олексій Кущ. — Це відносно нешкідлива емісія. Вона, звісно, прискорить інфляцію, скажімо, з 10% до 20%, але це не така проблема, як невиплачена зарплата військовим на фронті«.
Грошова емісія також призведе до послаблення курсу гривні.
«Національна валюта неминуче девальвуватиме, але, оскільки Національний банк має близько 39 мільярдів доларів валютних резервів, такою глибокою як у 2022 році девальвація не буде, — розповідає експерт. — Якщо інфляція складе 20%, то девальвація буде в межах 15-25%«.
Що ж, візьмемо на себе сміливість здійснити математичні розрахунки, завдяки яким вийде, що, якщо відштовхуватися від нинішнього курсу, у разі масштабної грошової емісії долар у 2024 році коштуватиме 43-47 гривень.
