Новий проект закону про мобілізацію викликав шквал емоцій у суспільстві. Очевидно, що це не остаточний варіант, і законопроект буде доповнено різними правками. Однак вже зараз найбільш резонансні його норми призвели до величезних черг серед українців за кордоном (чоловіки штурмують консульства, щоби отримати нові закордонні паспорти), а в середині країни чоловіки почали знімати кошти зі своїх банківських рахунків, що зумовило обвал курсу гривні. Що насправді пропонує мобілізаційний законопроект, які його норми є потрібними, а до яких багато питань — в етері Апостроф TV відповіла юристка і адвокатка, членкиня Національної асоціації адвокатів України Катерина Аніщенко.
— Як оцінюєте документ загалом, і наскільки він назрів у нашому суспільстві?
— Документ однозначно назрів, оскільки ми бачимо дуже багато порушень прав громадян, яких примусово мобілізують — заштовхують в автомобілі і примусово везуть у ТЦК.
Але говорити, що він буде чітко регламентувати порядок мобілізації і буде виконуватись на території України — дуже складно, як і робити взагалі прогнози. Цим законопроектом передбачаються зміни до низки діючих законів в Україні. Зокрема це Кодекс законів про працю, Закон України про мобілізацію і військову службу і навіть Закон України про місцеве самоврядування. Тому вдосконалити його і впровадити в життя буде дуже складно, бо це вимагає не лише фінансування з боку держави, а й взагалі врегулювання деяких базових питань.
Вивчивши цей законопроект, я розумію, що питань суттєво він не вирішить, а навпаки, можливо збільшить їх кількість. Наприклад, до суттєвих змін, які передбачаються законопроектом, є можливість вручення повістки лише працівником поліції. Тобто поліцейський зупиняє авто і вручає повістку. І це буде законно.
— Цей законопроект також пропонує електронні повістки через певний електронний документ або електронну пошту. Як може відбуватися цей механізм призову, наскільки він є прозорим і зрозумілим?
— В разі прийняття законопроекту передбачено обов’язок військовозобов’язаного зареєструватися і зробити єдиний кабінет призовника. Туди вноситься вся інформація, зокрема номер телефону і електронна пошта, яка матиме офіційного характеру. І вважається, що в подальшому саме у електронний кабінет призовника буде направлятися повістка і покладатися обов’язок на військовозобов’язаного з’явитися по цій повістці.
Щодо прозорості, то виникає питання надання інформації, оскільки весь обов’язок щодо надання інформації покладається на ту особу, яка буде реєструватися у кабінеті. Наприклад, номери телефонів продаються у вільному доступі і не прив’язані до фізичної особи. Якщо особа змінить дані, то яка на неї буде покладатися відповідальність. Я як юрист зараз бачу лише адмінвідповідальність.
Тож чи буде це якимось чином спонукати до прозорості отримання повістки — питання залишається відкритим.
Так само з електронною поштою. Давайте говорити відверто — не у всіх навіть є можливість доступу до смартфону, не кажучи вже за електронну пошту. Як люди з кнопковими телефонами будуть вносити ці дані — це велике питання, яке наразі не врегульване.
— Крім того, уряд пропонує парламентарям накласти низку обмежень на громадян, які не виконали обов’язки щодо мобілізаційної підготовки і мобілізації. Зокрема для порушників правил військового обліку хочуть підвищити штрафи. Фактично це мова про санкції, які можуть бути накладені на тих, хто так чи інакше намагається ухилитися від військової служби чи не стати на військовий облік.
— Вказаним законопроектом передбачено можливість не лише адміністративного стягнення у вигляді штрафу, але й внесення до реєстру боржників, заборона керувати транспортним засобом, заборона укладати будь-які кредитні відносини. По суті такі ж обмеження у нас наразі існують для боржників по аліментах. І тепер таке ж відношення буде для ухилянтів.
— Чи спонукатиме це людей з’явитися до військкоматів?
— На сто відсотків говорити і прогнозувати це ми не можемо. Законопроектом пропонується, що ці обмеження будуть зняті лише після того, коли особа військовозобов’язаного віку прийде до військкомату, сплатить штраф за те, що не з’явилась вчасно і тільки після того начальником ТЦК будуть розглядатися питання щодо зняття цих обмежень.
Знову таки, якщо порівнювати з боржниками у виконавчому провадженні, то для того, щоб зняти обмеження, потрібен певний перелік часу.
Плюс цими обмеженнями всіх в обов’язковому порядку спонукають ставати на військовий облік. При цьому чи нестиме це велику допомогу нашим Збройним силам — питання залишається відкритим.
— Законом також пропонується розширити вік призову і дуже гостро обговорюється сьогодні історія для осіб із інвалідністю третьої групи.
— Хто такі особи з третьою групою інвалідності? Наприклад ті, хто не бачить на одне око, чи має погіршення слуху, чи за фізичними вадами мають одну ногу коротшу, іншу довшу тощо. Чи буде це належна допомога для тих захисників, які на таку людину будуть розраховувати, навіть попри те, що вказаним законопроектом пропонується гарна підготовка військовозобов’язаних?
Якби в цьому законопроекті було більш ширше розглянуто питання проходження навчання, наприклад, особа з фізичними вадами не може бути на передовій і тримати зброю в руках, але може бути класним навідником чи керувати дронам — то це було б дійсно класно. Такий законопроект підсилив би наші Збройні сили і дав би змогу тим військовослужбовцям, які перебувають на фронті, отримати гарний тил. Але законопроект не розкриває це питання.
Повертаючись до осіб третьої групи, якщо б була можливість за вадами здоров’я отримувати ті чи інші посади — то це був би класний законопроект, який зберігає права всіх громадян України. Але вказаним законопроектом такої можливості немає. Можливо будуть внесені зміни.
Що стосується обов’язкового проходження навчання — то це дійсно класно. Але як би там не було, законопроект вносить зміни до низки законів. І сказати як вони будуть працювати в реаліях сьогодення — ніхто не знає. Прогнозувати дуже складно.
— Багато наших військових майже два роки на лінії фронту. Для них питання якщо не демобілізації, то ротації — стоїть надгостро. Чи дає відповіді цей законопроект на ці питання?
— Питання відпусток не врегульовано, питання ротації не врегульовано. Я добре розумію чому наш головнокомандувач пропонує нових осіб, які могли б замінити тих, що зараз на фронті. Захисники втомилися. І спілкуючись з ними і їх родинами кожного дня, я розумію, що безліч наших захисників не мають змоги побачити свої сім’ї. І потрібно щоб хтось їх замінив.
Три роки, які пропонується на демобілізацію у законопроекті — це дуже багато.
І якщо була б більш вагома соціальна підтримка зі сторони держави, то я не виключаю, що бажаючих захищати країну у нас було б набагато більше.
— Який термін ви вважаєте оптимальним? 24 чи 18 місяців?
— Я не є військовим аналітиком. Живу вірою в ЗСУ і нашою перемогою. Але говорити про якісь терміни для військових? Як людина я хочу сказати, що якомога швидше. І це на 100 відсотків мотивувало б наших захисників. Але я розумію, що є обставини, про які ми не можемо говорити і які відомі лише головнокомандувачу. Тому говорити про якісь терміни не можу.
— І про чоловіків, які з тих чи інших обставин чи можливостей опинилися за кордоном. Були різні розмови. Але що з цими людьми робити? Що пропонує щодо них цей проект закону?
— Пропозиції у законопроекті є. Зокрема пропонується консульським установам вручати повістки для чоловіків, які виїхали за кордон з тих чи інших підстав. Але давайте будемо чесно говорити — ті, хто стоїть на консульському обліку, перебувають там на офіційних підставах, і відповідно отримують допомогу, перебуваючи в статусі як особа, яка втекла від війни, або у іншому статусі.
Але є безліч наших громадян, які не перебувають в жодному статусі — і відслідкувати їх місцезнаходження неможливо.
Вказаним законопроектом передбачається можливість вручення повістки, відповідно покладання обов’язку як на громадянина України стати на військовий облік. При цьому якихось питань щодо примусового повернення громадян з-за кордону на територію їх громадянства — цей законопроект не регламентує.
Однак ще з 17 квітня 2022 року у стінах парламенту лежить законопроект, в якому передбачена можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які не повернулися з-за кордону на територію України під час воєнних дій.
— Також ми знаємо про цифру у півмільйона людей. Чи зрозуміло з законопроекту, що це буде за армія? Які можливо нові категорії державних службовців будуть призвані, зокрема структури правоохоронних органів?
— Законопроектом пропонується лише бронювання для держслужбовців категорій А і Б. Для силових структур пропонується неможливість надання відстрочки від мобілізації. Зокрема працівники УБЕП і органи прокуратури можуть бути примусово мобілізовані. І взагалі вказаним законопроектом зменшено підстави для звільнення від мобілізації.
До речі, окремо хочу звернути увагу до категорії жінок. Звертаю увагу на те, що вказаним законопроектом передбачається можливість мобілізації жінок лише за їх добровільною згодою. Постановка на військовий облік для медиків і фармацевтів обов’язкова з 1 жовтня 2023 року, але примусова мобілізація — лише за добровільною згодою.
