Експерти оприлюднили п’ять найімовірніших сценаріїв війни Росії проти України. В них не знайшлося місця як для абсолютної перемоги України, так і для поразки, але перераховані найімовірніші варіанти розвитку подій у 2024 році.
Про це йдеться у прогнозі безпекової організації GLOBSEC, пише Апостроф.
Тотальна дестабілізація: 27,26%
Аналітики вважають, що з ймовірністю 27,26% агресія РФ розширюватиметься і вийде за межі України — за рахунок реалізації Кремлем гідридних дій та проксі-сил. Очікується підвищення напруги та прямих конфліктів на Близькому Сході (Ізраїль-Іран), у Тихоокеансько-азіатському регіоні (Китай-Тайвань), на Балканах (Сербія-Косово). І кожен із цих конфліктів не лише «перемикатиме увагу», а й розпорошуватиме ресурси західних країн.
РФ також докладатиме зусиль до дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні з наміром створити соціальну напругу та розділити суспільство. А також активно впливати на політичні процеси у США та ЄС. І з огляду на політичні процеси на Заході, Україна може зіткнутися з обмеженням допомоги в озброєнні та фінансах — до мінімально необхідного рівня. А також з гальмуванням реалізації гарантій безпеки та санкцій проти РФ.
Але попри ці процеси, українське суспільство залишиться стійким до спроб нав’язати «мирні переговори», а в 2024 році процес запуску інтеграції України в ЄС все ж таки почнеться. Хоча про членство або навіть спрощення вступу до НАТО під час саміту у Вашингтоні не йдеться. Головним фактором невизначеності залишаються вибори в США у листопаді 2024 року з цілком можливим приходом до влади Дональда Трампа.
Позиційна війна: 31,02%
З найбільшою ймовірністю в 31,02% оцінено варіант, за яким війна за таким же сценарієм, як і сьогодні, буде продовжена і в 2024 році. Тобто йдеться про позиційну війну і можливість лише значними втратами домогтися зміни лінії фронту. Це не означає, що Україна лише оборонятиметься. Зокрема існує задум проведення наступів з метою прориву лінії фронту на південному та східному напрямку. Але аналогічні дії реалізовуватиме і РФ, намагаючись використати активізацію своїх дій як політичний інструмент на тлі виборів у США з метою довести безпорадність будь-якої підтримки Заходу, щоб нав’язати чергові «мінські переговори».
Кремль також активно намагатиметься дестабілізувати ситуацію в усьому світі, а також в Україні, але з меншими результатами, ніж у попередньому варіанті. При цьому підтримка України у світі залишатиметься на поточному рівні, але з тенденцією до зменшення та закликами ефективніше її використовувати. А фактичний перехід війни на виключно «позиційний» рівень з окремими піками активності також знизить увагу до неї у світі та в самому українському суспільстві. Це також призведе до напруження у внутрішньополітичній сфері.
Водночас, для Кремля питання вигідності «позиційної війни» також має своє підґрунтя. Тому що РФ продовжує масштабувати виробництво озброєння, проводити постійний набір до армії та загалом «грати в довгу», очікуючи на те, що підтримка України озброєнням і в міжнародній сфері досягне свого мінімуму.
Замороження війни: 18,8%
Відсутність військових успіхів України, продовження перебування Путіна при владі та політичні процеси у США призведуть до активізації варіанта зі спробою нав’язати мирні переговори. При цьому таке нав’язування відбуватиметься не лише з боку РФ, а й Заходом. Пропонуватиметься цілий перелік варіантів, включаючи «корейський» або «німецький», при цьому з обіцянкою взяти неокуповану частину в НАТО.
Але навіть такі переговори залежатимуть від конкретної ситуації на фронті. Наприклад, успішні дії ЗСУ можуть призвести до варіанту із закріпленням кордонів на рівні до 22 лютого 2022 року, але без окупованих раніше територій — Криму та частини Донбасу. Для укладання таких домовленостей з боку Заходу може бути запропоновано збільшення довгострокових пакетів для посилення обороноздатності, надання прямих гарантій безпеки. Але фактичне нав’язування мирних переговорів призведе до поглиблення внутрішньої політичної та соціальної напруги в Україні.
Водночас такий сценарій, хоча мова здебільшого йде про позиції під час переговорів, залежатиме від безлічі факторів. Включаючи розмір західної підтримки озброєнням та фінансами, поточною лінією фронту та можливістю ведення війни в такому темпі і надалі, а також тиском на РФ не лише США та ЄС, а такими країнами як Китай.
Збільшення переваги України: 18,8%
Як і попередній варіант із заморожуванням війни за рахунок переговорів, у 18,8% оцінено ймовірність сценарію, за яким збільшення підтримки з боку партнерів та розвиток вітчизняного виробництва озброєння призведе до поступової деокупації території України протягом 2024 року. Але цей процес триватиме і у 2025 році.
При цьому РФ неспроможна відновлювати втрати, хоча Путін зможе зберегти владу. І навіть при цьому сценарії інтеграція України до НАТО та ЄС залишатиметься на стадії переговорів, бо у будь-якому разі йдеться про тривалу поступову деокупацію та продовження бойових дій через рік.
Перемога України: 3,76%
З найменшою ймовірністю оцінено варіант, за яким Україна здобуде повну перемогу, але не у 2024 році, а в межах 2025 року. Цей сценарій передбачає продовження дієвої підтримки України, разом з отриманням далекобійного озброєння власного виробництва для ударів по глибокому тилу РФ.
При цьому в РФ зростатиме соціальна напруга на тлі величезних втрат, постійних хвиль мобілізацій, які стосуватимуться великих міст. А збільшення кількості мобілізованих у РФ буде накладатися на неспроможність забезпечення аналогічних виплат та афганський синдром у суспільстві. В окремих регіонах масштабуватимуться протестні настрої, зокрема на етнічній основі.
Ключовими факторами цього сценарію є збільшення підтримки, включаючи використання конфіскованих активів, стабільну передачу значної кількості сучасного високотехнологічного озброєння, включаючи авіацію, у поєднанні з новими методами ведення бойових дій на основі навчання бійців, а також активне масоване застосування безпілотних систем. І за рахунок цього, а також далекобійних засобів ураження та ситуаційної поінформованості про значну глибину фронту противника – успішне ведення маневрової війни.
Все це змусить Кремль розпочати поступове відведення військ з метою утримання лише окремих окупованих територій. Водночас, цивілізований світ посилить блокаду РФ, а інтеграційні процеси України до НАТО та ЄС будуть прискорені, хоча у такі короткі терміни не зможуть реалізуватися.
Нагадаємо, що за даними Генштабу, російські війська продовжують активно атакувати Авдіївку та штурмують на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Мар’їнському напрямках.
