Економіка України у 2024 році, як очікується, продовжить помірне зростання. Країна може успішно завершити поточний опалювальний сезон та підготуватися до наступного. Проте є більш тривожні прогнози, і далеко не всі вони пов’язані з військовою агресією з боку Росії.

Згідно з урядовим прогнозом, який закладено до бюджету на 2024 рік – показник зростання ВВП української економіки на рівні 4,6%. Причому спочатку прогнозувалося, що економіка цього року зросте на 5%. Однак у остаточній редакції бюджету показник скоригували.

Якщо виходити з макроекономічних показників бюджету-2024, ціни нинішнього року зростуть на 9,7% (як і у випадку ВВП, показник інфляції між першим і другим читанням був скоригований, але на краще — зменшений на 1,1%).

Щодо курсу долара, то до кінця 2024 року він може становити 42,1 гривні (цей показник у бюджеті також був скоригований — з 44,2 гривні).

Фінансовий дефіцит

Макропоказники є розрахунковими величинами, тому можуть відрізнятися від реальних, причому іноді істотно. Так, у бюджеті на 2023 рік інфляція була розрахована на рівні 28%, але, за офіційними даними, ціни за підсумками минулого року навряд чи перевищать 5%.

Та у 2024 році інфляція може зрости сильніше, ніж очікується, вважає аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. Це може статися, якщо не було враховано ефекту низької бази порівняння.

«Тобто при порівнянні рік до року несподівано низька інфляція у другій половині 2023 року може підвищити рівень інфляції у другій половині 2024 року», — сказав експерт у коментарі «Апострофу«.

Якщо інфляція прискориться до 11-12%, економіка зросте лише на 2,5-3%, а заробітні плати в реальному вираженні також збільшаться слабкіше за прогнози — не на 6,9%, а на 4,5-5% або навіть менше.

«Але всі ці розрахунки справедливі лише у разі надання міжнародної фінансової допомоги у повному чи близькому до нього обсязі», — попереджає Орищак.

Йдеться про те, що наші зарубіжні партнери, насамперед США та Європейський Союз, можуть суттєво знизити обсяги своєї фінансової допомоги для нашої країни. При цьому загальна потреба у зовнішньому фінансуванні в 2024 році становитиме 37,3 мільярда доларів. І це, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, вже скоригована цифра, оскільки у цьогорічному бюджеті закладено показник 41 мільярд доларів.

Проте на сьогодні немає жодної впевненості у тому, що обіцяні кошти буде виділено. Американський Конгрес, можливо, розгляне питання щодо надання Україні допомоги у січні, а виділення коштів ЄС для нашої країни блокує Угорщина (хоча інші держави-члени шукають способи обійти вето Будапешта). Втім якщо на початку 2024 року питання з фіндопомогою не буде вирішено, український уряд перейде до реалізації так званого плану «Б».

За словами радника президента України Олега Устенка, на початковому етапі може йтися про збільшення запозичень на внутрішньому ринку. Але, на думку експертів, цим інструменти поповнення бюджету не вичерпуються.

«Ймовірно, уряду доведеться розглянути питання про підвищення податків, зокрема, ПДВ. Можуть бути підвищені й акцизи на деякі види товарів. Також можуть запроваджуватися спеціальні податки для певних категорій підприємств», — сказав «Апострофу» керівник аналітичного напрямку мережі «АНТС» Ілля Несходовський.

При цьому, якщо дефіцит фінансової допомоги союзників виявиться занадто великим – наприклад, 20 мільярдів доларів – не виключено, що доведеться провести масштабну грошову емісію. І на думку експерта аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексія Куща, Нацбанк міг би надрукувати близько 400 мільярдів гривень (близько 10 мільярдів доларів за середньозваженим курсом цього року, – «Апостроф»), що суттєво допомогло б у вирішенні проблеми фінансування бюджету. Проте грошова емісія має і зворотний бік – прискорення інфляції та девальвації національної валюти.

Якщо емісії не буде змоги уникнути, то Олексій Кущ прогнозує прискорення інфляції з 10% до приблизно 20%, а ослаблення гривні – у межах 15-25%. Відповідно неважко підрахувати, що за цього сценарію курс долара зросте до 43-47 гривень. Втім, за сприятливіших для нас обставин курс буде не таким високим, хоч і навряд чи нижчим за 40 гривень.

Крім того, відсутність західної допомоги також матиме соціальні наслідки — можуть виникнути затримки з виплатою пенсій, а також зарплат бюджетникам. Перший віце-прем’єр — міністр економіки України Юлія Свириденко при цьому заявила, що на початку 2024 року завдяки плану «Б» виплатам пенсій та зарплат нічого не загрожує. Але якщо фінансування не буде й надалі, то такий ризик з’явиться у довгостроковій перспективі.

Енергетика у боргах

Фінанси – не єдина сфера, де спостерігається певний дефіцит. За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, через руйнування, які минулого року ворог завдав вітчизняній енергетичній інфраструктурі, країна увійшла у зиму без запасів генеруючих потужностей. І коли споживання досягне максимуму, ймовірність планових відключень електроенергії різко зросте.

«Наразі на складах знаходиться близько 700 тисяч тонн вугілля, — каже Володимир Омельченко. — Цього замало для повного покриття потреб, особливо якщо будуть сильні морози. Однак кілька блоків на теплових станціях можуть використовувати газ, що зменшує потребу у вугіллі. Водночас газу у сховищах — близько 13 мільярдів кубометрів. На помірну зиму цього цілком вистачить. А у разі сильних морозів, можливо, доведеться докупити 500-700 мільйонів кубів».

Навесні енергетики мають розпочати підготовку до нового опалювального сезону, і тут можуть виникнути проблеми.

«Для України дуже важливо побудувати нові генеруючі потужності замість зруйнованих, але це неможливо через те, що в системі накопичені величезні борги, а інвестори такі системи оминають», — каже Володимир Омельченко.

Енергетики працюють 24/7Фото: Суспільне

І для того, щоб вирішити проблему боргів, знадобляться рішучі реформи в енергетиці, насамперед у системі ціноутворення.

«Необхідно, щоб споживач оплачував повну вартість енергії, а держава через субсидії допомагала найменш забезпеченим. У нас же через низькі тарифи субсидуються всі без розбору. Причому багаті, які більше споживають, отримують більше допомоги, ніж бідні. У нас, напевно, єдина світі система соціальної допомоги, заточена на допомогу багатим», — наголосив експерт.

Крім цього, потрібно буде змінити методику розрахунків прайс-кепів (максимальних ринкових цін на електрику), оскільки нинішня стимулює накопичення боргів в енергосистемі. Але влада ще не озвучувала планів щодо подальшого підвищення тарифів на електроенергію. Востаннє ціни на електрику піднімалися 1 червня 2023 — до 2,64 гривень за 1 кіловат-годину. Але й цей тариф у кілька разів нижчий за ринковий.

Боротьба за пальне

Ще одна стратегічна сфера – автомобільне пальне. У 2023 році особливих проблем тут не було. Щоправда, наприкінці року постачання пального часто затримувалося через блокування кордону польськими перевізниками, але про реальний дефіцит говорити все ж таки не доводиться. Хоча й розслаблятись не варто.

«Головне питання, яке хвиливатиме учасників ринку нафтопродуктів у 2024 році, — де брати пальне, — заявив «Апострофу» експерт «Нафторинка» Олександр Сіренко. — Сьогодні немає чітких гарантій поставок з жодного напряму. Тож трейдерам доведеться докласти зусиль для того , щоб забезпечити стабільне постачання».

Крім того, з 1 січня набрав чинності закон про обов’язкове страхування АЗС та нафтобаз. Що спричинить додаткові витрати для деяких компаній (великі мережі вже страхують свої об’єкти) та викличе певне підвищення цін. Плюс у 2024 році набирає чинності закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, що змусить багатьох трейдерів переглянути свої системи зберігання пального. А це, у свою чергу, призведе до збільшення витрат, які змусять деяких із них взагалі піти з ринку.

«Можна спрогнозувати також нові спроби підняти акцизи на скраплений газ (цей крок, зокрема, лобіює голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, – «Апостроф»), — каже Олександр Сіренко. — Досі подібні ініціативи за допомогою європейських партнерів вдавалося відбивати. Але якщо рішення буде ухвалено, газ на заправках подорожчає».

Проте за великим рахунком ціни на пальне залежать від світових котирувань нафти, які передбачити просто неможливо. Наприклад, за словами експерта, останніми тижнями нафта стабільно дешевшала, впевнено наближаючись до 70 доларів за барель. Але тут єменські пірати напали на танкер і ціна знову поповзла вгору. І подібні події можуть відбутися в будь-який час. Однак підтримувати невиправдано високі ціни на нафту Росії та близькосхідним диктатурам буде дедалі важче.

«Нещодавно Ангола, стомлена постійними вимогами скорочення видобутку, оголосила про вихід із ОПЕК. Не виключено, що її приклад наслідуватимуть й інші країни», — підсумував Олександр Сіренко.

Коридор замість угоди

Україні вкрай важливий експорт, оскільки він забезпечує необхідні бюджетні доходи. Як і раніше, більшу частину вітчизняного експорту складає аграрна продукція.

«У 2023 році нам дуже допомогла погода, і було зібрано високий врожай. У 2024 році показники, швидше за все, будуть скромнішими. Але ми абсолютно впевнені, що всі потреби України у продовольстві будуть задоволені», — сказав «Апострофу» заступник голови Всеукраїнської. аграрної ради Денис Марчук.

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, урожай зернових та олійних культур у 2023 році становив близько 80 мільйонів тонн, з яких близько 20-25 мільйонів тонн буде використано в Україні. І цього цілком достатньо для внутрішнього вжитку. Щодо експортного потенціалу, то він, виходячи з показника врожаю, становить 55-60 мільйонів тонн.

Зерновий коридор працює без участі агресораФото: agropolit

І навіть незважаючи на те, що ще влітку 2023 року Росія вийшла з так званої «зернової угоди», вивезення з українських портів зерна та іншої продукції продовжується. Більше того, уряд України спільно з британською страховою компанією Marsh McLennan створив страховий фонд у розмірі 100 мільйонів доларів, який покликаний стимулювати експорт. Щоправда, ці обсяги ще потрібно вивезти на світові ринки. І, як каже Денис Марчук, у 2024 році потрібно буде забезпечувати вивезення 6 мільйонів тонн на місяць. При цьому з серпня 2023 року «зерновим коридором» було експортовано близько 13 мільйонів тонн продукції. Тож є над чим працювати.

Крім того, у 2024 році важливою подією для аграрного сектору стане черговий етап земельної реформи, який передбачає збільшення лімітів на придбання землі у 100 разів – зі 100 до 10000 гектарів, а також допуск на ринок юридичних осіб. Але, за словами Дениса Марчука, фермери від такої перспективи не в захваті і навряд чи купуватимуть землю за новими правилами.

«Фінансове становище українських фермерів сьогодні дуже хитке. Зниження цін на зернові, проблеми з експортом — все це поставило виробників у дуже важкі умови. І при цьому багато хто з них активно допомагає армії, — пояснює експерт. — Ми не проти проведення земельної реформи та приходу на ринок юридичних осіб. Але ми вважаємо, що до кінця військового стану і ще два роки після його скасування ліміти на придбання землі повинні залишитися на нинішньому рівні«.

Команда на зліт

2024 рік може стати знаменним ще в одному аспекті – не виключено, що в Україні знову почнуть літати літаки, причому не військові, а цивільні. Головна умова – забезпечення безпеки як самих польотів, так і наземної інфраструктури та, звичайно ж, людей. Але, за словами колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна, за умови продовження активних бойових дій це вкрай важко, якщо взагалі можливо. Хіба що запуск авіасполучення з повітряних гаваней на заході України, насамперед зі Львова.

«У росіян може виникнути бажання вдарити по цивільних аеродромах, проте наявні засоби ППО здатні відбити подібні атаки», — заявив Омелян у розмові з «Апострофом». Він також вважає, що агресори не зможуть, навіть якщо захочуть, атакувати літаки, які вилітають із аеродромів на заході країни.

Але багато хто не поділяє подібний оптимізм. Наприклад, керівник безпекових програм центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук наголосив, що Україна сьогодні не має панування у повітрі.

«Навіть незважаючи на значне посилення ППО прориви ракет можливі. Росіяни дуже багато обстрілюють аеродроми, зараз військові (Старокостянтинів, Миргород і т.д.). І немає жодної гарантії, що в якийсь момент вони не вирішать обстріляти і цивільні», — сказав експерт «Апострофу».

«Поки не буде забезпечено 100% і навіть 110% безпеки з погляду захисту аеропортів, говорити про відновлення польотів не можна«, — погоджується експерт у сфері транспорту Кирило Новіков.

Але, повторимо, такі плани у влади є. У будь-якому разі ясно одне: головною проблемою 2024 року буде питання безпеки. Втім, це стосується не лише сфери економіки.

Комментарии