Українським енергетикам вдалося відновити більшість об’єктів критичної інфраструктури, які були пошкоджені під час минулого опалювального сезону, що дозволило енергосистемі країни безперебійно працювати цієї зими. Однак ворог відновив обстріли, що збільшує ймовірність як планових, так і позапланових відключень світла найближчим часом. «Апостроф» з’ясовував, у якому стані зараз знаходиться вітчизняна енергетична система, і наскільки є великими ризики введення графіків віялових відключень до кінця поточного осінньо-зимового періоду.

Поки що зі світлом

Українська енергетика пройшла майже половину опалювального сезону, не вдаючися до графіків відключень. Навіть рекордний обстріл 2 січня лише на декілька годин знеструмив кілька районів Києва. Трапляються випадки відключення світла й в інших регіонах, проте вони також не мають масового характеру.

Це виглядає непоганим результатом порівняно з минулою зимою, коли українцям довелося пережити кількаденні блекаути і звикнути до регулярних планових відключень. Однак цього року ситуація змінилась завдяки українській ППО, яка помітно посилила свою потужність, а також зусиллям енергетиків, які наполегливо готувалися до нинішнього опалювального сезону.

«Впродовж літа було проведено величезну роботу з відновлення об’єктів генерації і передачі енергії, — розповів «Апострофу» радник прем’єр-міністра України Юрій Бойко. — На початок осінньо-зимового періоду магістральні мережі було повернуто до стану, який дозволяє не вводити обмеження подачі енергії до жодного регіону. Тож в процесі енергопостачання споживачів на даний момент критичним є наявність достатньої генеруючої потужності».

Звичайно, значні зусилля було докладено і до відновлення зруйнованих минулої зими енергоблоків. План ремонтних робіт на електростанціях було повністю виконано.

«Проте потрібно розуміти, що цей план не передбачав відновлення всіх потужностей, які стали мішенню для російських обстрілів, — говорить Бойко. — Частина з них зазнала настільки серйозних ушкоджень, що їх відновлення потребує набагато більше часу, ніж було в енергетиків при підготовці до цієї зими. Тож план передбачав відновлення тих одиниць обладнання, які можна було реанімувати. Відповідно вітчизняна енергетика увійшла в новий сезон з меншим обсягом доступної генерації, ніж торік».

Окрім власних можливостей генерації, Україна в грудні минулого року також отримала збільшення дозволеного обсягу імпорту від сусідніх держав. Поточна величина становить до 1700 мегават електроенергії.

«Сукупна потужність доступної внутрішньої генерації і обсяг дозволеного імпорту енергії, а також поточний стан магістральних та розподільчих мереж дозволяють пройти опалювальний сезон без застосування графіків планових відключень енергії, — вважає Юрій Бойко. — Це, звичайно, якщо вдасться уникнути масштабних руйнувань внаслідок російських обстрілів».

Також для того, щоб благополучно пройти холодний сезон, енергетикам потрібен достатній запас енергоносіїв, насамперед вугілля та газу, на яких працює більшість теплоелектростанцій.

«Зараз на складах електростанцій знаходиться близько 700 тисяч тон вугілля, — розповів «Апострофу» директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. — Це недостатня кількість для повного покриття потреб, особливо, якщо будуть сильні морози. Проте декілька блоків на теплових станціях можуть використовувати газ, що дещо знижує потребу у вугіллі».

В той же час, газу в підземних сховищах наразі залишається близько 13 мільярдів кубометрів. На думку експерта, за умови помірної зими цього об’єму цілком має вистачити. Проте в разі значних холодів, можливо, доведеться докупити 500-700 мільйонів кубометрів.

Сусіди допомагають

Звичайно, стійкості енергосистеми сприяє відносно м’яка зима, яка поки що обходилася без великих морозів (щоправда в Україну прийшли «хрещенські морози» за новим стилем, які однак не мають бути тривалими). Це дозволяє не вдаватися до заходів обмеження споживання.

«Наразі планові відключення енергії ще не застосовувалися, — розповідає Юрій Бойко. – На жаль, перебої з подачею енергії регулярно трапляються в прифронтових населених пунктах, де ворог планомірно обстрілює об’єкти інфраструктури, а також в тих регіонах, де мережі пошкоджуються через екстремальні погодні умови. В другому випадку такі локальні аварії швидко усуваються персоналом ремонтних бригад експлуатаційних компаній».

В той же час, енергетична система не має значного запасу потужності, який міг би надійно покривати піки споживання. Частина теплових потужностей зруйнована безповоротно. Гідроелектростанції також не можуть виробляти великих обсягів енергії через те, що рівень води у водосховищах зараз невисокий. Тож в разі посилення морозів у січні-лютому відключення, можливо, повернуться.

«Скоріше за все, січень ми пройдемо стабільно, оскільки енергоспоживання в цей період скорочується, — говорить Володимир Омельченко. — Проте якщо настане похолодання, і мороз більше 7 градусів потримається понад три доби, то можливо доведеться все ж таки вдаватися до планових відключень споживачів, переважно в пікові години — з 17 до 20 години. Крім того, неможливо передбачити ризики, пов’язані з російськими обстрілами інфраструктури. Якщо ворогу вдасться пошкодити якісь генеруючі потужності, то кількість відключень збільшиться».

Поки що обмежень споживання вдається уникати завдяки залученню в пікові години аварійної допомоги з сусідніх держав. Така допомога є звичайним способом взаємодії поєднаних енергомереж. Якщо в якійсь державі виникає дефіцит потужності, то оператор мережі (в нашому випадку «Укренерго») може звернутися до сусідів з проханням «поділитися». І вони, якщо мають таку можливість, надають певну потужність, яка дозволяє покрити дефіцит.

«Аварійну допомогу часом плутають з імпортом енергії, — говорить Юрій Бойко. — Проте це не одне й те ж. По-перше, енергія, яку ми отримуємо в якості допомоги, дорожча за ту, яка надходить по імпорту. По-друге, допомога — справа добровільна. Оператор мереж, який отримав прохання про надання допомоги, надає її лише в тому випадку, якщо має таку можливість. Якщо ж ні — відмовляє. Тоді як за імпортними контрактами енергія постачається у обов’язковому порядку».

Якщо ж в якийсь момент не вдасться отримати достатньої аварійної допомоги, «Укренерго» буде змушена перейти до заходів, що обмежують споживання.

«Відключення — це не перше, до чого вдається диспетчер, — пояснює Бойко. — Якщо вичерпано всі можливості покрити споживання внутрішньою генерацією та залученням енергії ззовні, спочатку йде звернення до наперед визначеного кола споживачів з проханням добровільно знизити власне споживання. Таке зниження споживання часто дозволяє зберегти стійкість системи. Якщо ж добровільних обмежень недостатньо, то тоді вже оператор вдається до команд щодо планових відключень».

Графіки таких відключень є в кожній області. Вони складаються щороку і погоджуються з органами місцевої влади. Проте у загальному випадку, коли енергетична система працює стабільно, без надзвичайних ситуацій, споживачі навіть не здогадуються про їх існування. Якщо ж трапляється надзвичайна ситуація, яка призводить до значного дефіциту енергії, то диспетчери мають можливість ввести ці графіки у дію.

Енергетична євроінтеграція

Тим часом, попри воєнні труднощі, вітчизняна енергетика, як і вся країна, продовжує процес євроінтеграції. Зокрема в грудні 2023 року українська енергомережа перейшла в режим постійної синхронізації з європейською.

«Цю подію мало хто помітив, але вона стала знаковою для вітчизняних енергетиків, — пояснює Юрій Бойко. — Ми приєдналися до європейської енергомережі ще в березні 2022 року, невдовзі після російського вторгнення. Проте досі це приєднання мало статус тимчасового. Тепер же українські енергомережі стали постійною невід’ємною частиною європейської системи».

Звичайно, остаточне об’єднання мереж не було простою справою. За словами експерта, для того, щоб досягти такого результату, українським енергетикам довелося виконати величезну кількість (понад 200) різноманітних технічних заходів та провести докладні випробування системи, які продемонстрували її здатність працювати за стандартами, прийнятими в Європі.

Два тижні потому факт постійного технічного об’єднання енергосистем України та Європи доповнився ще однією визначною подією — вітчизняний оператор мереж НЕК «Укренерго» став повноправним членом європейської спілки операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E.

«Наші делегації і раніше брали участь в роботі цієї організації, проте ми там перебували в якості спостерігача, — говорить Юрій Бойко. — Тепер же «Укренерго» як повноправний член має право брати участь в генеральній асамблеї ENTSO-E, в роботі комітетів, в розробці керівних документів організації і в голосуванні з усіх питань. Гадаю, це можна сміливо назвати подією року в вітчизняній енергетиці і важливим етапом на шляху євроінтеграції України».

Україна і до російського вторгнення йшла до об’єднання з європейськими енергомережами. Проте цей процес вимагав проведення великої кількості різноманітних заходів. Тож приєднання української мережі до європейської в березні 2022 було певною мірою жестом доброї волі з боку західних сусідів, адже вона опинилася в повній ізоляції (разом з енергосистемою Молдови).

Тепер же об’єднання відбулося повністю — з виконанням всіх необхідних технічних і юридичних заходів. Тож можна відзначити, що принаймні в галузі електроенергетики Україні стала повноправним членом європейської спільноти.

Комментарии