За словами президента України Володимира Зеленського, США у 2023 році надали Україні 34 пакети військової допомоги на суму понад 24 мільярди доларів. У свою чергу, американський президент Джо Байден пообіцяв у 2024 році виділити нашій країні ще 61 млрд доларів військової та фінансової допомоги. Однак Республіканська партія у Конгресі США голосувати за виділення цих коштів не поспішає, висуваючи представникам Демократичної партії свої вимоги. І хоча у Вашингтоні говорять про високу ймовірність досягнення домовленостей, військові можливості України суттєво слабшають. Вже зараз військові заявляють про нестачу снарядів на фронті. Коли у Конгресі США погодять військову допомогу Україні і що робити, якщо допомоги від США все-таки не буде, читайте у матеріалі “Апострофа“.

Немає “чарівного горщика”

Торги за військову допомогу Україні в американському Конгресі між демократами та республіканцями точаться з жовтня. Більше того, самі Сполучені Штати опинилися у стані шатдауну, тобто жили за тимчасовим бюджетом. За таких обставин мови про надання військової та фінансової допомоги Україні на 2024 рік не йшло.

27 грудня США оголосили про надання Україні останнього в 2023 році пакету військової допомоги вартістю 250 мільйонів доларів, після чого і так пересохлий потічок підтримки повністю вичерпався.

“Ми вже надали Україні останній пакет допомоги з безпеки, на який у нас є кошти, якраз перед Новим роком та після Різдва. І ми маємо отримати підтримку Конгресу, щоб ми могли продовжувати це робити”, – зазначив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

Він зазначив, що після цього, за відсутності додаткового фінансування, немає іншого “чарівного горщика”, в якому можна було б знайти підтримку для України.

Немає снарядів

На тлі проблем із виділенням військової допомоги від США наприкінці 2023 року українські військові почали відкрито говорити про те, що Силам оборони не вистачає артилерійських снарядів для стримування російського агресора.

Про гостру проблему в снарядах заявив командувач оперативно-стратегічного угрупування “Таврія”, бригадний генерал Олександр Тарнавський в інтерв’ю Reuters.

“Є проблема з боєприпасами, особливо пострадянськими – це 122 мм, 152 мм. І сьогодні ці проблеми існують по всій лінії фронту. Обсяги, які ми маємо сьогодні, не є достатніми для нас сьогодні, враховуючи наші потреби”, – сказав генерал.

Утім, це не дивно. Як зазначив у коментарі військовий експерт Роман Світан, російсько-українська війна затягнулася і виробничих потужностей однієї України не вистачить, щоб покрити усі потреби.

За словами експерта для того, щоб підготуватись до війни, країна має десятки років формувати свої запаси озброєння, які потім, можливо, доведеться витратити протягом лічених місяців. А коли війна триває кілька років, то майже жодна країна світу не зможе її вести, використовуючи виключно свої ресурси.

“Потрібно бути об’єктивними: жодна армія світу не може працювати “з коліс”. Навіть Росія, виробляючи 5 – 7 тисяч снарядів на добу, відчуває в них нестачу. Тому вона і закуповує їх у країн, які не воюють на даний момент”, – зазначив Світан.

У свою чергу військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов зазначив, що останнім часом Україна перебуває у тенденції, коли обсяги військово-технічної підтримки від наших західних партнерів кратно скорочуються.

“У період між серпнем та жовтнем цього року ми отримали на 90% менше військово-технічної допомоги, ніж за той самий проміжок минулого року. Можливості українського оборонно-промислового комплексу не можуть повністю задовольнити всі потреби українських Сил оборони”, – каже Селезньов.

Експерт пояснив, що насправді проблема пов’язана не лише з турбулентними процесами у США.

“Це пов’язано і з тим, що досі світові підприємства, що виробляють боєприпаси, не переналаштувалися на рейки воєнного часу. Нинішня війна є найбільшою за масштабами на території європейського континенту, а отже, ресурсів вона пожирає дуже багато”, – зазначив Селезньов.

Слова Селезньова підтверджуються і західними аналітиками.

“Ми прогавили момент, коли треба було збільшувати виробництво”, – говорив в інтерв’ю першому каналу телебачення ФРН (ARD) аналітик з Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations) Рафаель Лос майже рік тому. Причому цей момент настав значно раніше 24 лютого 2022 року, коли Росія почала широкомасштабне вторгнення в Україну.

“У минулі роки військові заводи систематично скорочували виробничі потужності, оскільки, на відміну від часів холодної війни, просто більше не було суттєвого ринку для зброї великого калібру, – зазначав Лос. – Але з початком нападу Росії на Україну у 2014 році стало зрозуміло, що ситуація змінилась”.

Проблему можна було передбачити, вважає аналітик, але момент для нарощування потужностей ВПК було втрачено.

Утім, канцлер Німеччини Олаф Шольц уже закликав європейських союзників активізувати свої зусилля для воєнної допомоги Україні.

Шольц заявив, що уряд Німеччини звернувся до Європейського Союзу з проханням уточнити в окремих країн-членів, які саме постачання вони планують, оскільки, можливо, не про всіх із них відомо.

Глава уряду ФРН висловив переконання, що ЄС ухвалить запропонований пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро на екстреному саміті 1 лютого.

План “Б”: альтернатива та дрони

Якщо в січні в Конгресі США все ж таки не вдасться досягти консенсусу з приводу допомоги Україні, то, як запевняє українська влада, у нас є план “Б”. Про нього напередодні нового року розповів секретар РНБО Олексій Данилов.

“Щодо роботи нашого оборонно-промислового комплексу як державного, так і приватного, з початку війни цей комплекс почав працювати на обороноздатність нашої країни. У нас є досягнення, ми не відстаємо. Ті засоби ураження, які ми виробляємо, дивують світ”, – наголосив Данилов.

За його словами, зараз триває процес створення спільних оборонних підприємств із партнерами.

“У тих чи інших країнах світу відбуваються процеси виробництва зброї спільно з нашими партнерами. І така країна не одна. Їх уже кілька, де відбувається спільне виробництво компонентів та речей, необхідних на фронті для перемоги”, – зазначив Данилов.

Голова програми безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що план “Б” вже почав здійснюватися.

“На мою думку, Україна вже перейшла до плану “Б”. Ми встали в оборону і витрачаємо менше снарядів, – зазначає експерт у коментарі “Апострофу”, – Це не означає, що снарядів немає взагалі, що ситуація критична та безвихідна. Просто ми їх заощаджуємо”.

За словами Мельника, одним із елементів плану “Б”, може бути пошук альтернативних джерел постачання снарядів.

“Артилерійські снаряди є на складах у країнах, партнерах США. Приміром, у Південній Кореї. І Корея нам ці снаряди постачала. У цій країні розташований 20-тисячний військовий контингент США, у якого є свої склади, своя техніка та зброя. З цих складів Україні передавалися снаряди, термін придатності яких уже добігав кінця, а замість них поставлялися снаряди із заводів США. Все працювало за такою схемою”, – каже Олексій Мельник.

Але з постачанням снарядів із Південної Кореї теж можуть виникнути складності. Росія про цю схему знає та намагається робити все можливе, щоб вона припинилася.

Стратегічний партнер Росії Північна Корея вже кілька днів поспіль веде обстріл прикордонних вод Південної Кореї, намагаючись таким чином спровокувати початок військового конфлікту.

“Північна Корея завжди була провокатором нестабільності як у своїх інтересах, так і в інтересах третіх сторін. Наразі КНДР на прохання, наприклад, Китаю чи Росії може підвищити градус протистояння в регіоні, щоб відволікати увагу глобальних гравців від європейського театру бойових дій”, – зауважив у коментарі “Апострофу” політолог Віталій Кулик.

На думку експерта, якщо між Північною та Південною Кореєю розпочнуться масштабні воєнні дії, то це призведе до переформатування підтримки з боку США та їхніх союзників.

“Це означає, що у нас виникнуть складності не лише з грошима, а й з логістикою постачання військових товарів. Нагадаю, торік Південна Корея була однією з країн-лідерів у постачанні боєприпасів для України і забезпечувала логістику цих постачань із третіх країн. Тому якщо зараз там розпочинається активна військова фаза, то Південна Корея, відповідно, працюватиме на власну оборону та поповнення ресурсів. зокрема від країн-партнерів Сполучених Штатів, на які ми розраховуємо у 2024 чи 2025 роках”, – сказав Віталій Кулик.

Щоправда, на думку експерта, у січні 2024 року потенціалу для переростання ситуації на Корейському півострові у велику війну немає.

“Ще один елемент плану “Б” – це власне виробництво боєприпасів та зброї. І тут Україна має потенціал, – пояснює Олексій Мельник, – Я не посвячений у плани військового керівництва, але впевнений, що у нас зброю теж роблять і удари російських ракет по підприємствах військово-промислового комплексу тому підтвердження”.

Деякі експерти вважають, що альтернативою артилерійським снарядам можуть стати FPV-дрони. Раніше начальник служби зв’язків із громадськістю Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо заявив, що наші воїни ефективно застосовують FPV-дрони проти російських окупантів. За його словами, ці БПЛА стали “карою небесною” для супротивника. До речі, на підсумковій прес-конференції у грудні Володимир Зеленський заявив, що на 2024 рік заплановано виробництво мільйона таких дронів.

Розслаблятися не варто

За всієї складності з постачанням боєприпасів є надія, що пакет військової допомоги від США на 2024 рік буде Конгресом розблокований.

8 січня Конгрес США все ж таки досяг компромісу і затвердив бюджет уряду на 2024 рік, таким чином шатдаун у США припинився. Американський президент Джо Байден закликав республіканців у Конгресі США схвалити також додаткове фінансування для України.

У ЗМІ почали з’являтися повідомлення, що питання може вирішитись цього тижня.

Як заявив головний переговорник від Республіканської партії, сенатор Джеймс Ленкфорд, сторони близькі до угоди про посилення міграційної політики, чого вимагають республіканці в обмін на допомогу Києву.

“На мій погляд, не варто особливо переживати із цього приводу. Я впевнений на 100%, що допомогу Україні в Конгресі буде затверджено”, – наголосив Олексій Мельник.

Такої думки дотримується і військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

“Не здивуюся, якщо найближчим часом ми побачимо чергові пакети допомоги від США вже на 2024 рік”, – коротко прокоментував експерт.

Олексій Мельник радить журналістам все ж таки не забігати вперед і дочекатися рішення Конгресу.

“А ось керівництво України не повинно сидіти і чекати, треба діяти, оскільки навіть у разі затвердження пакету через рік ситуація може повторитися”, – резюмував експерт.

Комментарии