Мораторій на нарахування пені за борги через несплату послуг ЖКГ та відключення від таких послуг боржників, який діяв в Україні з початку російського вторгнення, скасовано. Влада та комунальники виправдовують такий крок тим, що в комунальній галузі країни посилюється криза неплатежів, при тому, що не сплачуть рахунки нібито ті, хто може це робити. Наскільки такі аргументи є вірними, і чи допоможуть каральні санкції вирішити кризу у сфері ЖКГ – з’ясовував “Апостроф“.

Пеня дисциплінує

На початку повномасштабного російського вторгнення, намагаючись полегшити становище громадян, український уряд встановив мораторій на нарахування пені, а також заборонив постачальникам відключати від мереж боржників комунальних послуг. Проте майже через два роки було вирішено, що ці норми не є більше актуальними, і 29 грудня 2023 року уряд ухвалив постанову №1405, якою скасував обидві заборони, дозволивши надавачам послуг знову застосовувати засоби тиску на споживачів, які вчасно не сплачують свої рахунки.

Треба зазначити, що комунальники не збираються зволікати із застосування нових можливостей. Зокрема генеральний директор компанії Yasno (входить до групи ДТЕК найзаможнішого українця Ріната Ахметова) Сергій Коваленко повідомив про те, що перші відключення боржників розпочнуться уже з 29 січня.

За словами голови комітету Верховної ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, причиною такого рішення стало те, що протягом дії мораторію платіжна дисципліна серед населення значно знизилася.

“Проблема полягала в тому, що ті люди, які можуть платити, і мали б платити, особливо в такий складний період часу, не сплачували, розуміючи, що можна не сплачувати, і за це нічого не буде”, – зазначив днями голова комітету в етері єдиного телемарафону.

В той же час, за словами Геруса, найбільш дисциплінованими платниками були субсидіанти, які побоювалися втратити державну допомогу, а також пенсіонери, які мають звичку платити вчасно (які також здебільшого є отримувачами субсидій).

Зниження рівня оплати комунальних послуг призвело до зростання комунальних боргів. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на початок жовтня 2023 року заборгованість побутових споживачів за газ становила 29 мільярдів гривень. Борги за послуги з розподілу газу склали 2,7 мільярди гривень.

По інших комунальних послугах ситуація також виглядає досить напруженою. За даними Державної служби статистики, заборгованість по сплаті за централізоване опалення та гарячу воду складає 23,3 мільярди гривень, за управління багатоквартирними будинками – 5,6 мільярдів гривень, за постачання холодної води та водовідведення – 6,4 мільярдів гривень, вивезення побутових відходів – 1,3 мільярда гривень, постачання електроенергії – 6,9 мільярдів гривень.

“Рішення уряду дозволить зменшити зловживання серед тих споживачів, які навмисне не сплачують за комунальні послуги, – сказала “Апострофу” голова ГО “Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку” Юлія Усенко. – Досвід спілкування зі споживачами показує, що багато з них, отримавши попередження про нарахування пені чи відключення послуги, сплачують принаймні частину свого боргу, сподіваючись на те, що це пом’якшить позицію комунальників. І це дозволяє частково вирішити проблему неплатежів”.

Проте повністю вирішити проблему за допомогою штрафних санкцій не вдасться. Борги будуть продовжувати зростати, а тому проблеми в комунальному секторі будуть накопичуватися.

“Адже підприємства мають власні борги перед постачальниками газу, вугілля, електроенергії, – пояснює Юлія Усенко. – Через те, що споживачі не сплачують за спожиті послуги, вони не мають можливості з цими боргами розрахуватися. До цього також додаються проблеми з якістю менеджменту в компаніях та корупцією, які також потребують вирішення. Все це створює вкрай важку ситуацію в комунальному секторі”.

Уряд теж у боргах

Самі комунальники, втім, не надто вірять в те, що повернення штрафних санкцій радикально покращить ситуацію з боргами. Одна з причин полягає в тому, що пеня, яку дозволяється нараховувати за неоплату комунальних послуг, насправді дуже низька. Згідно з законом “Про житлово-комунальні послуги”, пеня не може перевищувати 0,01% від розміру заборгованості на день.

“Таким чином, на рік з однієї тисячі гривень боргу набігає менше 40 гривень пені (Якщо точно, то 36,5 гривень, – “Апостроф”), – сказав “Апострофу” президент Асоціації “Укртеплокомуненерго” Арсентій Блащук. – Такий розмір пені не лякає боржників і не стимулює їх до погашення боргів”.

Натомість, пеня, яку комунальним підприємствам доводиться сплачувати за власними боргами, набагато серйозніша. За словами експерта, НАК “Нафтогаз України” на заборгованість за газ нараховує їм штрафні санкції в розмірі до 50% на рік.

“Якби споживачам нараховували таку пеню, то це можливо і стимулювало б їх до якихось дій”, – говорить Арсентій Блащук.

До того ж, стягнення заборгованості з побутових споживачів є дуже тривалою і копіткою справою. Комунальне підприємство повинне на кожного з них подати до суду і отримати рішення про стягнення.

“Після цього всі рішення суду подаються до виконавчої служби, яка повинна здійснити стягнення, – розповідає Блащук. – Туди ж надходить і рішення за позовом “Нафтогазу” до теплокомуненерго про стягнення багатомільйонного боргу за газ. І виконавцю, який отримує процент від стягненої заборгованості, набагато простіше і вигідніше взяти до провадження це рішення, ніж сотні дрібних рішень по боржниках. Відтак з комунальників борги стягуються, а зі споживачів-боржників – ні”.

Водночас, каже експерт, уряд проводить популістичну політику, зафіксувавши комунальні тарифи на рівні, який не покриває вартості послуг. Власне тому підприємства-постачальники й зазнають постійних збитків.

“З 2019 року тарифи не підвищуються навіть на рівень інфляції, – зазначив Арсентій Блащук. – Тим часом ціни на газ та електроенергію, які складають понад половину собівартості послуг, постійно зростають. Коли уряд заморожував тарифи, він обіцяв компенсувати це підвищення цін з бюджету. Проте він цього не робить, в результаті чого його заборгованість перед комунальними підприємствами на кінець третього кварталу 2023 року склала 36 мільярдів гривень”.

Саме тому дієвими заходами, які б дозволили вирішити проблеми в комунальному секторі, могли б стати підвищення тарифів до рівня, який би покривав витрати постачальників послуг, і запровадження більш жорстких заходів щодо стягнення заборгованості.

“Можна взяти за приклад досвід Польщі чи балтійських країн, – аргументує Арсентій Блащук. – Вони також свого часу мали подібні проблеми із заборгованістю. Для їх вирішення були запроваджені жорсткі закони, які передбачали, зокрема, конфіскацію житла, за яке мешканці не бажають сплачувати. Звичайно, спочатку це викликало незадоволення населення. Проте пізніше люди звикли до платіжної дисципліни, і наразі комунальний сектор в цих країнах ефективно працює”.

Замкнуте коло неплатежів

Втім жорсткі заходи щодо боржників можуть і не стати вирішенням проблем комунального сектору. Багато громадян не сплачують за послуги зовсім не тому, що не хочуть цього робити.

“Звичайно, серед боржників є частина таких, хто має можливість сплачувати рахунки, але з якихось причин цього не робить. Проте вони не складають значної частки в загальній кількості, – розповів “Апострофу” колишній міністр соціальної політики і віце-прем’єр України в 2014-2019 роках Павло Розенко. – Переважна більшість людей, що мають заборгованості, – це люди з низькими доходами, що не мають можливості сплачувати комірне в повному обсязі і потребують державної підтримки”.

Водночас багато з цих людей такої підтримки не отримують, оскільки останнім часом в Україні різко скоротили програму житлових субсидій. Якщо в 2015-2016 роках кількість домогосподарств, які отримували субсидії, сягала 7 мільйонів, то в минулому опалювальному сезоні таких було лише 2,17 мільйони. Це призводить до того, що значна частина населення, не маючи, ані власних коштів, ані державної підтримки, накопичує борги.

“Коли нинішній уряд почав руйнувати систему соціальної підтримки населення, фахівці попереджали, що крім кризи неплатежів в галузі це нічого не дасть, – говорить Павло Розенко. – І сьогодні ми бачимо справжню катастрофу з неплатежами в комунальній галузі. Її масштаб важко оцінити, оскільки Держстат не дає узагальнених даних. В деяких містах за останні півтора роки заборгованості в комунальному секторі виросли в 2-2,5 рази. І прикро, що уряд на це реагує в неправильний спосіб. Штрафами і пенями ситуацію з неплатежами не виправиш. Вони лише поглиблять кризу і призведуть до зростання соціальної напруги”.

Виходом з ситуації може стати реформування системи надання субсидій з метою підвищення їх доступності для населення. Зокрема, як вважає Павло Розенко, потрібно переглянути критерії для призначення субсидії. Наприклад, сьогодні одним з таких критеріїв є відсутність заборгованості за комунальними послугами. Відтак людина, яка через нестачу коштів пропустила частину сплат, не може отримати субсидію і почати сплачувати принаймні поточні рахунки.

“Така постановка питання заганяє людей в глухий кут, – каже Розенко. – Люди не платять, бо їм не призначають субсидію, а субсидію їм не призначають через наявність заборгованості. Це замкнене коло, і уряд не пропонує їм шляху виходу з цього кола”.

Також не справляється з завданням призначення субсидій Пенсійний фонд, якому нинішній уряд передав відповідні повноваження, забравши їх у місцевих органів соціального забезпечення.

“Дуже багато людей, які мають право на субсидію, сьогодні скаржаться, що їм досі не призначили субсидію за жовтень-листопад (2023 року). Тим часом, вже пройшла половина опалювального сезону, і борги цих людей зростають. І замість того, щоб навести лад у системі субсидій, уряд віддає перевагу впровадженню каральних заходів. І можна сміливо прогнозувати, що це не призведе до вирішення кризи”, – резюмує ексміністр соціальної політики.

Комментарии