Депутати остаточно ухвалили документ про так звану цифрову мобілізацію — законопроєкт №10062, який в Міноборони назвали “критично важливим для обороноздатності України”. Йдеться про вдосконалення збору, обробки та використання даних про військовозобов’язаних та переведення ряду процесів у цифровий формат, а також посилення кіберзахисту.
Новий закон, набувши чинності, насамперед вносить зміни у роботу Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Як це вплине на наше життя і на мобілізацію, з’ясовувала кореспондентка «Коротко Про«.
1. До якого реєстру внесуть зміни?
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів – це електронна база даних під назвою “Оберіг”, до якої вноситься інформація про цивільних осіб віком від 18 до 60 років, які теоретично підлягають мобілізації, можуть бути викликані до ТЦК і СП та направлені на військово-лікарську комісію.
Закон про створення такого реєстру було затверджено в березні 2017 року, тоді ж почалася робота з переведення паперової бази військкоматів (нині терцентри комплектування та соціальної підтримки) в електронний формат.
Порядок ведення реєстру військовозобов’язаних офіційно набув чинності 15 квітня 2022 року. Основою для його формування став реєстр Центральної виборчої комісії, з якого вилучалися відомості про осіб, які не є військовозобов’язаними.
2. Що має змінитися?
Законопроєкт №10062 передбачає внесення в “Оберіг” інформації про осіб від 17 до 60 років (про пониження військовозобов’язаного віку не йдеться. – Ред.). Також розшириться обсяг інформації про особу. Якщо зараз це 22 основні позиції (ПІБ, картка платників податків, відомості про освіту, роботу, зайнятість, судимість, стан здоров’я тощо), то можуть додатися ще близько десятка.
Остаточного варіанта закону на сайті Верховної Ради ще немає, але в проєкті були пропозиції внести номер телефонів, електронну адресу, відомості про право на керування автомобільним, повітряним, водним транспортом, про право на володіння зброєю, про знання іноземних мов.
У правках до другого читання пропонувався ще ширший перелік персональних даних, але до певної міри депутати відстояли конфіденційність.
Зокрема, депутатка Ірина Фриз розповіла, що в реєстрі не буде інформації про:
- виїзд за межі України та повернення (за старим законом така мала вноситися),
- примусові стягнення, якщо військовозобов’язаний визнаний у суді боржником,
- так звані інші персональні дані, тобто не визначена норма, під яку може підпасти геть усе.
Також депутати скасували норму щодо збору відомостей про членів сім’ї. Такі дані можуть бути внесені в реєстр виключно за згоди військовозобов’язаного та з його слів.
Коли закон набуде чинності, Кабінет міністрів має розробити положення про електронний кабінет призовника. Його функції поки не визначені. Передбачається, що через такий кабінет кожен зможе перевірити, чи внесений він до реєстру, ввіши своє ім’я та прізвище. Поки отримати дані про перебування чи неперебування в системі “Оберіг” можна лише за письмовою заявою до ТЦК та СП.
3. Чи залишиться актуальною роздача повісток?
Так, в цьому плані закон нічого не змінює. Повістки будуть роздавати в тому ж порядку, що й зараз – у паперовому вигляді за адресою проживання, за місцем роботи, у громадських місцях.
Повістки в електронному вигляді, тобто через розсилку на e-mail, передбачав інший законопроєкт про зміни в мобілізації, однак через багато спірних моментів він зараз відправлений до доопрацювання в Кабмін.
В Міноборони розраховують, що з набуттям чинності законопроєкту №10062 полегшиться розшук осіб, які підлягають призову під час мобілізації, оскільки дані до “Оберегу” надходитимуть з різних міністерств та відомств, податкової служби. А також на те, що будуть виключені випадки, коли повістки приносять уже мобілізованим бійцям або полеглим на фронті героям.
4. Як збиратимуть персональні дані?
Всі дані про військовозобов’язаного, призовника чи резервіста будуть збирати без його на те згоди. Незважаючи на зауваження Головного юридичного управління щодо порушення конституційних норм, депутати пішли на такий крок в умовах воєнного стану.
Для наповнення “Оберегу” будуть використовуватися бази та реєстри податкової служби, Мінфіну, Мін’юсту, МВС, Національної поліції, Державної міграційної та Державної прикордонної служб, Міносвіти, Мінохорони здоров’я.
В Міноборони кажуть, що збір даних уже триває, але поки що в ручному режимі. З набуттям законом чинності всі державні реєстри планують синхронізувати з “Оберегом”, щоб інформація надходила автоматично. Коли запрацює електронний кабінет призовника, вона має в ньому відображатися. Змінювати свої дані чи додавати нові, військовозобов’язані навряд чи зможуть, але якщо виявлять помилку, зможуть повідомити про це ТЦК та СП.
5. Як хочуть спростити процедуру отримання статусу УБД?
Законом передбачено, що, крім реєстру військовозобов’язаних, має бути створений електронний реєстр військовослужбовців. Основною його метою називають спрощення процедури отримання статусу учасника бойових дій.
На такий статус мають право особи, які брали участь у АТО/ООС та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.
Нині процедура отримання УБД є доволі складною через стос документів, які необхідно зібрати. З введенням в дію реєстру військовослужбовців інформація про участь мобілізованого або контрактника у бойових операціях буде зберігатися на спеціальному програмному модулі реєстру. Документи можна буде подавати в електронному вигляді. На їх основі статус УБД формуватиметься автоматично, електронне посвідчення матиме унікальний ідентифікатор. Наприклад, QR-код або штрих-код.
До речі, 16 січня Рада ухвалила закон про автоматичне отримання статусу учасника бойових дій.
6. Де зберігатиметься інформація?
Перед другим слуханням законопроєкту №10062 з’явилася правка, якою Міноборони дозволялося тримати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. Раніше зберігання такої інформації поза державними межами України суворо заборонялося, тому пропозиція знайшла як прихильників, так і критиків.
Однак депутати проголосували за норму, оскільки її активно протягувало Мінборони, послуговуючись такими аргументами:
- будуть вивільнені ресурси ППО, які зараз спрямовані на захист баз даних,
- прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників,
- посилиться кібербезпека та розгортання нових електронних сервісів для військ.
Можна припустити, коли рішення про зберігання баз даних буде погоджене між Генштабом, Міноборони та Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, реєстр військовозобов’язаних та ще не створений реєстр військовослужбовців також будуть перенесені на “хмари” НАТО.
