У День Соборності, 22 січня, Володимир Зеленський вніс на розсуд депутатів законопроєкт про множинне громадянство. Розрахунок на те, що “право на два паспорти” отримають всі українці, не виправдався. Ключовими фігурами мають бути мігранти, які в різні часи та з різних причин, включаючи цю війну, виїхали з України і вже здобули або ще претендують на громадянство іншої держави. Власне, це підтверджував і сам президент, коли казав, що «цей документ дозволить мати українське громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам з різних країн світу. Звісно, окрім громадян Росії”.
Це третя спроба узаконити множинне громадянство, щоб втримати мігрантів в українському або повернути в нього діаспорників та їхніх нащадків. Кореспондентка “Коротко Про” дізнавалася про особливості президентських пропозицій та можливі ризики.
Як це працюватиме
Законопроєкт пропонує оновлену редакцію Закону “Про громадянство України”. В ній наведено перелік держав, громадяни (піддані) яких зможуть набувати наше громадянство у спрощеному порядку. Це всі країни Євросоюзу, а також Сполучені Штати Америки, Королівство Великої Британії, Канада, Швейцарія, Норвегія, з азіатських країн – Японія.
Для громадян цих країн достатньо подати заяву про набуття українського громадянства і декларацію, що у правових відносинах з Україною особа визнає себе лише її громадянином. Простіше кажучи, обіцяє дотримуватися всіх наших законів, навіть якщо вони різняться із законами країни проживання. (Кількість вже набутих претендентом громадянств не обумовлена, очевидно, звідси і походить термін “множинне”, який ввів у наш ужиток Володимир Зеленський. – Ред.).
В усіх інших випадках потрібно буде подавати декларацію про відмову від раніше набутого громадянства. Це стосується, зокрема, іноземців, які стали до лав чи служили пів року у Збройних силах або інших спецформуваннях заради захисту України, їх дружин, біженців, які зазнали переслідувань у країні-агресорці, а також осіб, які мають визначні заслуги перед Україною.
Тобто у внутрішньо українському розпорядку щодо громадянства зміни не передбачені.
В законопроєкті також конкретизовані та доповнені підстави для втрати українського громадянства. З новацій:
- добровільне набуття громадянства держави-агресора, служба в армії держави-агресора, участь у збройній агресії проти України,
- набрання законної сили обвинувального вироку щодо засуджених за злочини проти нацбезпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку,
- добровільне (за написаною заявою) набуття громадянства держави, яка не входить до переліку країн, громадяни яких мають право на спрощенне отримання громадянства України.
Скрішнот законопроєкту № 10425
Електоральний інтерес
Про бажання запровадити подвійне громадянство для українців, які живуть за кордоном, Володимир Зеленський говорив не раз і мав у цьому питанні активну підтримку очільника МЗС Дмитра Кулеби.
— Це одна з базових ідей президента, яку він розвивав ще до виборів. Для Банкової нічого нового, я думаю, зараз немає, бо певний сценарій уже був напрацьований, просто його довелося відкласти, — каже експерт з виборчих кампаній Олег Постернак.
Політтехнолог наводить три причини, чому президент поспішає з законом.
— Тільки за офіційними даними Євростату, зараз за кордоном знаходяться 4,3 мільйони українців, а насправді може бути вдвічі більше. Соціологи сходяться в тому, що близько третини не повернуться після війни і плануватимуть отримати громадянство країн — членів Євросоюзу. Ініціатива множинного громадянства могла б посприяти інтересам влади якось втримати цих людей ближче до України.
Друга мета, і про це Зеленський також говорив, — залучення представників етнічної діаспори в Канаді, в Європі та США до відновлення історичного коріння.
— Я знаю, що чимало діаспорників хотіли б офіційно поновити українство, якщо це дозволяє законодавство країни, де вони проживають. Для них це буде насамперед моральний стимул, що посилить зв’язки із історичною батьківщиною, і бажання брати участь у її відновленні. Україна таким чином зможе поліпшити статистику громадянства, яка після умовного завершення війни може бути просто жахливою, — каже Олег Постернак.
Третя причина – електоральний розрахунок.
— Що таке громадянство? Це консульський і посольський облік, внесення до списку виборців, можливість обирати президента, Верховну Раду, тобто впливати на політику в Україні. А ще бути представленими в кваліфікаційних комісіях, наприклад, по відбору суддів, виступати експертами-міжнародниками. Зараз багато хто скаржиться на зовнішнє управління. Коли в ньому братимуть участь громадяни України, напруження зменшиться.
На думку політтехнолога, якщо законопроєкт буде ухвалено, закордонний виборчий округ суттєво впливатиме на перші повоєнні вибори в Україні.
Позиція Європейського суду
Вперше законопроєкт, що вводив можливість подвійного або множинного громадянства, був запропонований президентом у 2020 році, але депутати відклали його розгляд через висновок юридичного управління про необхідність змін до Конституції.
Вдруге був поданий на початку грудня 2021-го, але не розглянутий через початок війни. Обидва варіанти не оприлюднювались.
У жовтні минулого року, виступаючи на Світовому конгресі українців, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що Україна має обрати ліберальну політику щодо подвійного громадянства, але з обмеженнями для вищих посадових осіб. «Ви повинні бути громадянином однієї країни, України, щоб займати таку посаду», — сказав він. Тому можна припустити, що варіант дозволити множинне громадянство для всіх таки розглядався, але пропозиції до Ради надійшли в урізаному вигляді. Адже навіть наші співвітчизники за кордоном поділені на дві категорії. Мігрант, який отримав громадянство у Польші чи Німеччині, може повноправно зберігати чи отримати український паспорт, а в Австралії, Грузії чи на Березі Слонової Кістки – ні.
— Якщо закон ставить людей в різні правові позиції залежно від місця перебування, майнового стану, байдуже від чого — такий закон є дискримінаційним. Щодо цього існує чітка позиція Європейського суду з прав людини. Якщо ми визнаємо подвійне громадянство, то воно повинно поширюватися на всіх, — вважає експерт-конституціоналіст Юрій Богденко.
У будь-якому разі критики і опоненти законопроєкту будуть, оскільки не розв’язаний ключовий момент – зміни до Конституції. З одного боку, воєнний стан забороняє їх вносити. З іншого – чи є потреба?
Досі немає вичерпного тлумачення конституційної норми “єдине громадянство — тільки громадянство України”: єдине в розумінні «одне» чи в розумінні, що не може бути регіонального?
— Якщо чіткого роз’яснення немає, його мусить дати Конституційний суд, — впевнений доктор юридичних наук Микола Хавронюк.
На його думку, узаконення подвійного громадянства “не для всіх” не буде порушенням прав.
— Порушення прав — це коли комусь стає гірше. А від того гірше не буде. Єдине, хочу нагадати, що за кордоном у нас можуть бути не тільки друзі, а й вороги, — констатує юрист.
Землі не постраждають
Ну і як без конспіративних версій! Не встиг Володимир Зеленський сказати про законопроєкт, як така народилася. Із 1 січня 2024 року в Україні стартував другий етап ринку землі, і користувачі соцмереж уже запідозрили, що все це задумано, аби закордонні українці прибрали чорноземи до рук і закордонним олігархам попродавали.
— Теоретично така небезпека є, але вона дуже-дуже-дуже перебільшена, — прокоментував на прохання “Коротко Про” керівник Центру земельного права Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський. — Сільськогосподарські землі не можуть продаватися іноземцям. З набуттям громадянства України діаспорники зможуть їх купити. Якщо вони сюди приїдуть і тут будуть землі обробляти, то не бачу жодних проблем. А інакше що будуть з ними робити? У нас заборонений продаж державних та комунальних земель сільськогосподарського призначення повністю. А для приватних земель є абсолютна заборона на продаж і перепродаж іноземцям, особам без громадянства. Навіть не всі українські компанії можуть придбати землю. Таке право мають тільки компанії, учасниками яких є виключно громадяни України.
Віктор Кобилянський, а він є одним із авторів Земельного кодексу, пригадує, що подібні пристрасті точилися у 2020 році.
— Тоді говорили, що все скуплять багатії. А що маємо? Один відсоток сільськогосподарських земель тільки продали. Потім почали боятися, що з 1 січня почнуть скупляти агрохолдінги – теж ні. Ринок буде розвиватися, але поступово. Землі переходитимуть у власність юридичних осіб, але виключно українців.
Експерт нагадує, що зміни можуть статися, коли Україна вступить до ЄС, бо там вільний обіг капіталу. Однак в чинній редакції Земельного кодексу доступ до землі для іноземців можливий буде тільки після проведення референдуму і за обмежених умов. Референдум під час війни неможливий, та й наш вступ до Євросоюзу — досить віддалена перспектива.
