Верховна Рада планує 6 лютого почати розглядати законопроєкт № 10449 про нові правила мобілізації, який був поданий Кабінетом міністрів України.
Перший варіант документа відправили на доопрацювання через суперечності та нечіткі формулювання. Проте і в другій редакції не всі питання отримали відповідь і не всі принципи справедливості дотримані, кажуть Коротко про юристи.
Повноваження ТЦК: електронні повістки та блокування рахунків через суд
У другому варіанті законопроєкту немає норми, яка дозволяє роздачу повісток у громадських місцях (однак це не означає, що такого не буде, бо що не заборонене, те вважається дозволеним), зате прописане право ТЦК надсилати повістки в електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста, який має бути відкритий в реєстрі “Оберіг”, або через пошту — рекомендованим листом.
Після отримання вимоги адресат має з’явитися в терцентр комплектування протягом 10 днів, інакше проти нього може бути введена система тимчасових (до виконання вимоги) санкцій:
- обмеження у праві виїзду за межі України,
- обмеження у праві керування автомобілем,
- накладання арешту на банківські картки, інші кошти та цінності, що знаходяться на рахунках або на зберіганні, електронні гаманці.
Раніше право вживати такі заходи щодо ухилянтів хотіли надати безпосередньо ТЦК, однак зараз передбачено, що рішення прийматиме суд за поданням терцентру. Це позитивний момент, проте адвокат Роман Лихачов звертає увагу, що на долю людини може вплинути купа випадковостей.
По-перше, жоден закон не зобов’язує людину мати у своєму користуванні електронний гаджет.
По-друге, датою отримання повістки вважається відмітка про її доставлення, а не про те, що вимога прочитана. Тобто людина може просто пропустити повідомлення або в системі станеться збій, і воно не висвітиться. Так само і з поштою – лист може загубитися або військовозобов’язаний тимчасово не перебуватиме за адресою, куди прийшов лист, а відмітку про отримання поставить хтось інший. Зрештою, людина може просто померти, а в ТЦК — не бути таких даних.
— Суд має ухвалити рішення протягом 15 днів. Це дуже стислий строк. У судах навіть поштових марок немає, щоб розсилати виклики. Людина може не знати, що відносно неї приймається рішення, яке підлягає негайному виконанню. Тобто спершу блокуються рахунки, а потім можеш оскаржувати це 6 – 8 місяців. Апеляція буде виграна, але хто компенсує понесену шкоду? Держава – ні, ТЦК – теж ні, — пояснює Роман Лихачов.
На думку адвоката, подібні механізми можна застосовувати тільки тоді, коли досконало працює судова система.
— А вона у нас уже перевантажена: на 20 суддів припадає 30 000 справ. Я не розумію, чому треба запускати негайне виконання, а не дати людини якийсь строк на оскарження. Крім того, такий механізм несе в собі чималий корупційний потенціал.
Паспорт плюс військовий квиток
Правовий режим воєнного стану зобов’язує весь час мати при собі документ, що посвідчує особу. Це паспорт або водійські права. Якщо законопроєкт буде схвалено, чоловіки від 18 до 60 років повинні мати при собі також обов’язкові військово-облікові документи. Право їх перевіряти отримають співробітники ТЦК, поліції та Державної прикордонної служби.
До військово-облікових документів належать:
- посвідчення про приписку до призовної дільниці,
- військовий квиток,
- тимчасове посвідчення військовозобов’язаного.
Також за такий документ можуть правити:
- довідка про проходження ВЛК,
- довідка або відповідь на запит, або відмітка у обліковому документі про відстрочку від мобілізації.
На думку адвоката, надання додаткових повноважень поліції дещо зайве.
— Я вже бачу, як ходять патрулі і зупиняють перехожих. Кожна служба має свої завдання. Якщо йти шляхом дублювання повноважень, то можна надати право перевірки якимсь громадським формуванням чи працівникам комунальних служб.
Тим часом пропозиції поки такі. Якщо у людини не буде на руках військово-облікового документа, її можуть доставити в ТЦК для уточнення даних. Якщо особа не значиться в електронному реєстрі військовозобов’язаних, її туди внесуть. І, напевне, розвернуть на кордоні, навіть коли є інші документи, що дають право на виїзд. Вимога пред’являти військово-облікові документи при перетині пункту пропуску в законопроєкті також є.
Власне, вже зараз прикордонники вимагають свідчення від ТЦК про надання відстрочки, коли батько трьох дітей пред’являє свідоцтва про народження.
Урізання підстав для відстрочки та звільнення
Законопроєкт обмежує коло осіб, які мають право на відстрочку від мобілізації та звільнення від служби. Наприклад, наявність дружини з інвалідністю, батьків або батьків дружини з інвалідністю І та ІІ груп більше не буде такою підставою. На відстрочку можуть претендувати лише ті, хто доведе, що дружина чи хтось із батьків потребують постійного догляду (батьки дружини до уваги не беруться).
З позитивного – в разі прийняття закону припиниться практика укладання фіктивних шлюбів із жінками з числа осіб з інвалідністю. З негативного – проблема, як довести необхідність догляду.
— Законопроєкт посилається на порядок, затверджений Кабінетом міністрів, — зауважує Роман Лихачов. – Я можу сказати напевне, що зараз такого порядку немає. Наведу приклад: батько чи мати має І групу інвалідності, але не має запису, що потребує постійного стороннього догляду. Отже, людину, яка перебуває у важкому стані, треба знову вести на МСЕК чи ЛКК, просити висновок. А в ТЦК його не беруть, кажуть: немає порядку – немає і відстрочки. Доводиться звертатися до суду, а судова практика теж неоднозначна.
Щодо родичів другого рівня спорідненості (дідусь, бабуся) відстрочку можна отримати, якщо відсутні інші родичі, які мають їх доглядати, або ці особи фізично неспроможні.
Ситуація буде така ж, яка уже утворилася: форми документа, що підтверджує відсутність родичів, які можуть здійснювати догляд, не існує. В ТЦК вимагають довідку з РАЦСУ, а там пишуть відмови. Та й поняття “фізично неспроможні” в юридичному полі немає.
— Законопроєкти повинні готуватися разом з підзаконними актами, щоб не було таких прогалин в трактуванні прав, — упевнений адвокат Роман Лихачов.
Обмеження для одинаків та усиновителів
Обмеження торкнулися і догляду за дітьми. Норма про відстрочку (звільнення) збереглася для жінок та чоловіків, які мають на утриманні троє і більше дітей, однак за однієї умови: заборгованість по аліментах не повинна перевищувати три місяці. Тобто батька, який після розлучення з дружиною нехтує своїми обов’язками, можуть забрати до армії.
Для батьків (жінок), які виховують дитину чи дітей самотужки, також збереглася пільга, але:
— Одинаками пропонують визнавати тільки в тому разі, коли другий з батьків дитини помер, позбавлений прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим. Тобто коли дружина просто кинула дитину на руки чоловіку і кудись завіялась, батько не матиме права на відстрочку, навіть коли збере докази, що виховує і утримує дитину один, — каже юрист Анна Стрижкова. – Треба буде подавати дружину в розшук, звертися до суду, а все це — час.
Торкнулися зміни і усиновителів. Якщо зараз дають відстрочку всім, то в законопроєкті є конкретизація: на момент усиновлення дитина мала бути сиротою або позбавленою батьківського піклування.
Звідси випливає, що чоловік, який одружився на матері-одиначці і всиновив її дитину або всиновив дитину від першого шлюбу зі згоди біологічного батька, права на відстрочку не матиме.
Переогляд інвалідності та «придатні – непридатні»
З першої редакції законопроєкту було не зрозуміло, чи братимуть до армії людей з інвалідністю ІІІ групи, бо вона просто не згадувалась. Зараз колізію усунуто: осіб з інвалідністю, незалежно від групи, і надалі не мобілізуватимуть – тільки на добровільних засадах.
Однак цивільні чоловіки віком від 25 до 55 років (на ветеранів та людей з ампутаціями норма не поширюється), які отримають інвалідність ІІ і ІІІ групи після 24.02.2024, мають пройти переогляд “на придатність до військової служби на підставі переліку хвороб, станів та фізичних вад, затвердженого Кабінетом Міністрів України…”
Також переогляд мають пройти особи, визнані за висновками ВЛК обмежено придатними. Від такого поняття розробники законопроєкту таки вирішили відмовитися, зупинившись на двох категоріях – придатних і непридатних з виключенням з військового обліку.
Апріорі вважається, що обмежено придатні не можуть проходити службу в штурмових бригадах та в морській піхоті. Обговорюючи законопроєкт, люди задаються питанням: чи будуть зняті ці умови і чи відправлятимуть мобілізованих з астмою, порушеннями хребта, зору чи нервової системи просто на “передок”.
— Я думаю, що ще будуть роз’яснення, будуть підзаконні акти, — каже адвокат Микола Михальчук. — Абсолютно очевидно, що люди з порушеннями здоров’я не здатні виконувати активні бойові задачі. Обмеження по фізичних навантаженнях мають бути зафіксовано у висновках військово-лікарських комісій.
Про другу вищу і аспірантів
В законопроєкті збереглася норма, яка знімає відстрочку зі студентів стаціонару, які отримують другий диплом. Звільнення від призову на військову службу під час мобілізації отримують здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
— Якщо військовозобов’язаний має диплом бакалавра і вступив на магістрат, то він піднімається на вищий щабель за той, на якому стоїть. Тобто відстрочка йому має належати, — пояснює юрист Ірина Соловей. – Якщо на магістрат вступає людина з дипломом спеціаліста, то ні. Бо ці статуси рівнозначні, магістрат буде другою вищою освітою.
Відстрочку втрачають аспіранти, які навчаються за контрактом. Але вона зберігається за докторантами та інтернами, а також педагогічними працівниками, які працюють не менш як на 75% від ставки.
36 місяців — це для всіх
Законопроєкт нарешті вирішує питання, скільки можна бути в армії під час війни. Кабінет міністрів пропонує обмежити цей термін 36 місяцями безперервної служби. Незалежно від роду військ і виконуваних завдань. Багатьом це здається не зовсім справедливим.
— Одна справа — штурмова рота, де пережити три атаки це вже велике везіння, інша – санітар у госпіталі Львова чи рота охорони ТЦК в Ужгороді, — зазначає полковник запасу Владислав Селезньов.
Офіцер ЗСУ Денис Ярославський також вважає, що цю норму варто переглянути для тих, хто перебуває в постійній напрузі і щодня ризикує життям.
— Складнощі можуть бути в підрахунку виконання бойових завдань. Бо буває, що людина довго служить в логістиці, а потім її переводять в штурмову роту. Але справедливість має бути. Розвідники, мотопіхота, стрілки мають іти на відпочинок раніше, ніж штабні працівники, — переконаний військовий.
Що ще є в законопроєкті
- Зниження призовного віку з 27 до 25 років.
- Можливість мобілізувати співробітників служб, які зараз мають бронь – Національної поліції, ДБР, БЕП, Державної виконавчої служби, прокуратури, НАБУ, Служби судової охорони, патронатної служби.
- Уточнення порядку бронювання для держслужбовців. На посадах категорії “А” – всі військовозобов’язані, в категорії “Б” і “В” – до 50% кількості військовозобов’язаних.
- Скасування строкової служби і запровадження базової загальновійськової підготовки до трьох місяців при закладах вищої освіти всіх форм власності (з 2025 року).
- Надання звільненим військовополоненим права на звільнення зі служби та додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів.
- Для засуджених до умовного терміну покарання передбачене право на мобілізацію у добровільному порядку.
- Громадян України, які були зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за кордон на строк більше трьох місяців, хочуть зобов’язати повернутися на облік під час воєнного стану. Безперешкодний в’їзд – виїзд з України гарантується.
- Будь-які консульські дії в закордонних дипустановах для осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюватимуться за умови наявності військово-облікових документів. Без таких, зокрема, не можна буде оформити внутрішньоукраїнський та закордонний паспорт.
