Останнім часом в інформаційному полі почали точитися розмови щодо можливого наступу Росії. Часто це є ніщо іншим як спроба посіяти паніку всередині України, серед іншого, розганяючи фейки про нібито підготовку до наступальних дій на різних несподіваних напрямках. Утім, недооцінювати ворога не можна. Тож «Апостроф» розповідає про ситуацію на потенційних напрямках російського наступу.
Холодна Північ
У нещодавньому інтерв’ю генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко не виключив, що цього року росіяни спробують провести контрнаступ. Йдеться як про південний напрямок, так і намагання знову піти на Київ.
«Я припускаю все. Для цього у них є і сили, і засоби, і кількість. При цьому для них втратити 30 – 40 тисяч людей – не проблема. Це для нас велика проблема. А для них це не проблема. Тому вони ж не рахують людей. Їм треба якась перемога, хоча б маленька. Вони зупинилися, вони втратили багато території. І я скажу, що зараз не потрібно розслаблятися», — заявив генерал-майор.
Утім, наразі ситуація, за словами експертів, цілком контрольована, хоча російська загроза Києву часто сприймається більш емоційно, ніж варто було б.
«З військової точки зору ніяких маркерів у вигляді накопичення військ, їх перекидання з інших напрямків немає. Наступати на Київ двома-трьома батальйонними групами — це самогубство. Збирати 15-20 тисяч – це не тиждень, не два і не три. Це буде видно у розвідувальній інформації. Ми ж розуміємо, що наші західні партнери ретельно моніторять це. Крім того, на місцях є агентура», — зазначає «Апострофу» військовий оглядач Михайло Жирохов.
За його словами, наразі росіяни намагаються сковувати та відволікати Сили оборони України, аби їх не можна було задіяти на інших напрямках.
«Я живу на Чернігівщині. Інформація тут різна і з місць вона більш детальна, ніж потрапляє у центральні ЗМІ. Ніякого накопичення сил та засобів немає. Постійні обстріли та ДРГ – це все є, але це скоріше, щоб тримати в напрузі нашу оборону. Вони не мають стратегічного характеру чи ознак, які можна було б інтерпретувати як підготовку до наступу», — додає Михайло Жирохов.
Водночас, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ Владислав Селезньов підкреслює важливість посиленої оборони на наших північних рубежах.
«Починаючи з лютого 2022 року українські Сили оборони створили потужну мережу інженерних фортифікацій на півночі нашої країни. Зокрема, на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Київщині. Зараз такі фортифікації будуються на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині. Ми напоготові. Ворог про це знає, тому якщо і збиратиметься з силами, йому буде потрібно дуже багато ресурсів. Думаю, в перспективі кількох місяців такої загрози для Києва немає», — наголошує у розмові з «Апострофом» Владислав Селезньов.
Гарячий Південь
Дещо інша ситуація на Запорізькому та Херсонському напрямках. Ворог намагається ліквідувати плацдарм на десять кілометрів південніше від Работиного, який захопили українські Сили оборони протягом літньої наступальної кампанії.
«Також росіяни намагаються витіснити наші плацдарми на Лівому березі Дніпра, де нині діють наші морпіхи, прикордонники та представники територіальної оборони. Але як бачимо, у ворога нічого не виходить», — каже Владислав Селезньов.
Потенційно це більш загрозливий напрямок. Однак і тут для успіху ворогу потрібно сконцентрувати величезні ресурси.
«Скоріш за все, у росіян є плани наступу на запорізькому напрямку. Вони це демонструють. Частину позицій, які ми звільнили під час тогорічного контрнаступу, вони зараз забрали назад. Там є просування, але знову ж таки, аби говорити чи буде стратегічний прорив, потрібно володіти розвідувальною інформацією. З відкритих джерел, росіяни тільки перекидають наявні там резерви з однієї ділянки на іншу», — наголошує Михайло Жирохов.
Втім, навіть намір росіян накопичити додаткові сили буде помічений українською розвідкою. Відповідно, буде вжито заходів для стримування ворога.
«Я в принципі думаю, що тенденція ведення бойових дій така, що ані ворожа армія, ані наші сили оборони не мають можливості просуватися вперед більш ніж на декілька кілометрів. Потужні інженерні фортифікації, певний брак артилерійських снарядів не дозволяють отримати перевагу на полі бою», — підсумовує Владислав Селезньов.
