Кабінет міністрів своїм законопроектом про посилення мобілізації пропонує запровадити новий механізм уточнення військово-облікових даних військовозобов’язаних українців – навіть для тих, хто мешкає зараз за кордоном. При цьому у разі ігнорування вимог ТЦК консульські дії для українських громадян віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, можуть бути заблоковані. Крім того, також можливий арешт їхніх рахунків. Наскільки ці норми законопроекту можливо реалізувати – з’ясовував «Апостроф«.
Не прийдуть – не впізнають
Згідно із законопроектом №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», українські громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня опублікування закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Тобто їм необхідно оновити особисті дані у ТЦК.
У разі перебування військовозобов’язаного за кордоном він повинен зв’язатися зі своїм ТЦК (за місцем перебування на військовому обліку) за телефоном або електронною поштою. Або в електронному кабінеті призовника/військовозобов’язаного/резервіста. Або з’явитися до дипломатичної установи України у країні перебування для уточнення даних.
Якщо військовозобов’язаний цього не зробить, керівник ТЦК протягом п’яти днів повинен надіслати громадянину вимогу про виконання обов’язку захисту Батьківщини, знову ж таки в електронний кабінет, або у паперовій формі (поштою). Ну а якщо військовозобов’язаний і далі не відгукнеться протягом 10 днів, то все – санкції.
«Я взагалі не уявляю, як можна реалізувати ці норми щодо повідомлення військовозобов’язаного. А якщо людина не має електронного кабінету, далі що? Поштою в консульство? По-перше, це треба, щоб людина перебувала там на обліку, і в ТЦК про цю людину знали. А по-друге, ви уявляєте собі роботу «Укрпошти»? Це, якщо що, повідомлення треба лише дипломатичною поштою надсилати. Взагалі пропонувати чоловікам повертатися, коли в Києві просто Лас-Вегас: як то кажуть, «кіно, вино і доміно», а в райцентрах усіх поспіль лопатою гребуть – думка, на мій погляд, трохи незвичайна», – каже «Апострофу» Олег Шаповалов з Луганщини, що мешкає зараз в Ірландії.
Слід зазначити — якщо людина не перебуває на консульському обліку, її фактично (точніше – юридично) для дипломатичного установи немає.
«Прийде людина – про неї дізнаються, що є така. Не прийде – не дізнаються. Взагалі на консульський облік громадянин України просто так стати не може – лише у випадку, якщо навчається, лікується чи постійно проживає. Тих, хто за кордоном проживає тимчасово — а це всі переселенці, які набули після 24 лютого 2022 року статусу тимчасового захисту — на консульський облік просто так не ставлять», – розповідає «Апострофу» голова комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, колишній генеральний консул України в Единбурзі та Стамбулі Богдан Яременко.
Сумнівна відмова
Якщо винести за дужки проблематичність самого отримання повідомлення ТЦК нашими закордонно-українськими громадянами, то самі санкції – можливість обмеження для військовозобов’язаних консульських послуг та блокування рахунків — можуть бути досить болючими.
«Рано чи пізно настає момент, коли допомога консульства буде тобі просто необхідна. Новий закордонний паспорт (термін дії старого закінчився). Відкрити рахунок у банку. Отримати водійські права. Поїздка в іншу країну. Якісь консультації… Ніхто спеціально тебе не шукатиме. Але як тільки сам з’явишся — одразу можуть взяти в оборот. Щодо блокування рахунків — це, напевно, запросто. Ті ж виплати соціальної допомоги як біженцю: знімуть там галочку в базі даних — і немає допомоги. І все. Що ти будеш робити, на що жити? Повертатись додому. Якщо є куди повертатись.Так, існує варіант — причаїтися, жити, умовно кажучи, в якомусь «чайна-тауні». Але це не життя», — каже «Апострофу» Євген Колотов, колишній мешканець харківського району Північна Салтівка, що зараз перебуває в Канаді.
Блокування рахунків на виплату допомоги — річ, безумовно, дуже дієва і навіть базові права громадян не порушує. Але ось відмова у консульській допомозі – з погляду української Конституції річ уже сумнівна.
«За Конституцією консульство, яке є частиною України за кордоном, зобов’язане захищати права своїх громадян. Ми допомагаємо навіть тим, хто вчинив за кордоном якийсь злочин. А тут пропонується обмежити права громадян, які фактично нічого не порушили. Тут навіть парадокс – може, людина сама вже захотіла уточнити свої дані, стати на облік. Але прийшла надто пізно, і їй відмовляють у цій допомозі. Я за таку норму точно не голосуватиму», – каже Богдан Яременко.
І справді, ця норма законопроекту не враховує багато об’єктивних чинників. Наприклад, військовозобов’язаний з України, що перебуває за кордоном, дивом виїхав із окупованої території — і він просто фізично не може виконати вимог ТЦК.
«От у 2022 році з Маріуполя людина виїхала лише із закордонним паспортом, добиралася до Європи через росію. І ось у нього закінчується термін дії документа. Людина йде у консульство, яке є захисником прав своїх громадян. А йому скажуть – ні, давай військовий квиток. А його немає, і бази ніякої немає. І де взяти необхідні документи,де стати на облік? У консульстві на військовий облік не ставлять, і військово-лікарські комісії при ньому не передбачені. І що тепер людині робити?«, – каже адвокат Микола Гольбін.
Одним словом, якщо норму з блокуванням рахунків для виплати допомоги ще можна реалізувати (ба більше, на Заході в цьому самі зацікавлені – не можна вічно допомагати тим, хто не працює), то з іншими рахунками, особистими, вже питання. Як правило, вони розміщуються у приватних банках, які прохання української сторони виконувати не зобов’язані. А ось щодо норми із зупиненням консульської допомоги – її виконання, звісно, реальне. Але сама норма – сумнівна.
«Ми начебто хочемо, щоб українці поверталися на батьківщину, чи не так? Але ця норма лише підштовхує до того, щоб наші чоловіки, що перебувають за кордоном, відмовлялися від українського громадянства та отримували громадянство іншої країни», – резюмує чинний нардеп і колишній дипломат Богдан Яременко.
