У столичному екопарку «Осокорки» полум’я гуло кілька годин – з вечора 5 березня майже пів ночі. Екоактивісти звинувачують у підпалі забудовника, який хоче знищити парк і розчистити територію, забудовник скаржиться на провокацію з боку активістів. Поліція обіцяє перевірити всі версії, в матеріалах відкритої кримінальної справи значиться, що постраждалих немає. Але ж вони є – крихітні, безголосі і тепер уже мертві, як і три гектари місцевості, що має статус заповідної. Умисно людина кидає на землю вогонь чи через власну нерозважливість — завжди жорстоко страждає природа.
І вже, на жаль, традиційно початку весняних польових та городніх робіт передує “сезон підпалів”. Ця стара, небезпечна і відверто дурна звичка досі не викорінена з побуту, які б покарання не вводили.
Чому заборонено палити торішню траву та листя, які можуть бути наслідки та покарання — в матеріалі Коротко про.
Два поширені міфи
Рятувальники вже при ділі. На Волині біля села Пальче горіло 30 соток сухої трави, в Ковелі вкрилася золою ділянка у 50 квадратних метрів, гуляв вогонь і біля села Забороль. На Житомирщині за один тільки день 5 березня пожежники ліквідували 18 займань минулорічної рослинності, чагарників та сміття. Є підозра, що деякі пожежі цілком рукотворні – селяни дбають про вигул для своєї худоби.
— Це один з найпоширеніших міфів: якщо випалити суху траву на лузі, молода ростиме швидше і буде соковитіша, — каже еколог Олександр Соколенко. – Це безглуздя. Просто на чорному випаленому полі молоді пагони краще видно, ніж коли вони ховаються у сухостої. Більше того, вогонь випікає із землі вологу, і якщо весна посушлива, молода трава може зовсім не рости. Сухостій створює затінок, який цю вологу зберігає.
Другий поширений міф, що попіл, який після пожежі залишається на землі, є для неї хорошим добривом.
— Зола і попіл — це справді добрива, але їх треба готувати окремо або купувати готові і правильно використовувати, — зазначає агротехнік Ігор Головатий. – Та зола, що залишається на згарищі, не всотується в землю і змивається першою ж зливою. А ґрунт після вогню залишається ослабленим, гине мікрофлора, яка допомогає рослинам протистояти хворобам.
Пожежа в екопарку «Осокорки» тривала кілька годин. Скільки загинуло живих істот – невідомо. Фото: facebook.com/DSNSKyiv
З гуманної і егоїстичної точки зору
Природа Землі влаштована так, що в ній нічого не буває зайвого. Саме суха трава чи торішнє листя, перегниваючи, удобрюють ґрунт. Крім рослин, він є житлом для безлічі істот, у яких теж своя місія.
— Вогонь — це смерть. Разом із сухою травою гинуть мурахи, жучки, хробачки, дрібні звірі. Навесні це можуть бути дитинчата зайчиків чи їжачків, на заливних луках – жабки, тритони. І якщо рослинний покрив відновлюється швидко, то для відтворення всієї екосистеми може знадобитися декілька років, — каже Олександр Соколенко.
Еколог пропонує подивитися на проблему хоча б з суто егоїстичної точки зору.
— Під час пожежі в повітря викидається величезна кількість токсичних речовин, які можуть викликати хвороби дихання, алергії, дати поштовх до розвитку онкозахворювань.
Наш співбесідник також нагадує про випадки, коли вогонь з сухої трави перекидався на села – так було на Поліссі, в Луганській області. І не варто забувати, що палії ризикують власним життям. Три роки тому на Закарпатті чоловік отримав 60% опіків тіла, коли “зачищав” від сухостою землю біля хати.
Попіл, що лишається на місті згарища, не є добривом, кажуть екологи. Фото: ДСНС
Баба палила, мама палила і я буду
Б’ють на сполох пожежники, б’ють екологи, лікарі, але кожного року ми чуємо про пожежі. Логіка примітивна: моя бабка палила, мати палила і я палитиму.
— На жаль, це така у нас давня звичка, і відучити людей дуже важко. Навіть якщо граблями старе листя у себе у дворі згребуть, оту купу палитимуть. Хоча чого простіше: залиш десь у куточку, і нехай собі гниє. Навіть компостну яму не треба рити, щоб мати екологічне добриво, — констатує Олександр Соколенко.
У 2020 році Верховна Рада підвищила санкції за палійництво. Нині це “вилка” від 1500 гривень до 10 років тюрми. В березні 2022 року депутати внесли зміни до 113-ї статті Кримінального кодексу – “Диверсія”: під час воєнного стану підпал сухостою, сухої трави та чагарників може розцінюватися як протидержавний акт. Бо всі сили пожежних, військових, волонтерів мають бути спрямовані на протидію агресії ворога та подолання її наслідків, а не на боротьбу з дурними “звичками”. Прецедентів ще не було, але кожен мусить розуміти, що він може бути першим.
На місцях вдаються і до нестандартних кроків. Минулого року наприкінці березня мер Івано-Франківська Руслан Марцінків пообіцяв 10 тисяч гривень з власного гаманця тому, хто першим спіймає палія трави та запише його каяття на відео.
Чатують дрони
З відкриттям “сезону паліїв” рятувальники готові не тільки гасити пожежі, а й попереджати їх.
— Це планова робота. Кожен регіон розписує патрулі, — розповіла Коротко про голова пресцентру Державної служби з надзвичайних ситуацій Світлана Водолага.
В пресслужбі Управління ДСНС в Київській області нас запевнили, що робота вже проводиться. І не лише людським ресурсом, а й новітньою технікою.
— У нас створені моніторингові групи – обстежуємо територію за допомогою дронів. Якщо помічаємо підпал, виїжджаємо на місце разом з поліцією, — пояснює керівниця пресслужби Вікторія Рубан.
Тим, хто вважає, що на території власної садиби можна безперешкодно палити сміття чи траву, Вікторія нагадує, що існує відповідальність за отруєння навколишнього середовища – штраф може накласти екоінспекція.
Ось таке маленьке зайченя врятували надзвичайники Вінниччини під час ліквідації пожежі сухої рослинності. Фото, ДСНС України
Які діють покарання
Штрафи за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків та опалого листя (ст. 77-1 КУпАП):
- для громадян — 180–360 неоподаткованих мінімумів доходів (3060 – 6120 грн),
- для посадових осіб — 900–1260 неоподаткованих мінімумів (15 300 – 21 420 грн).
За вищевказані дії в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду:
- для громадян — 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12 240 грн);
- для посадових осіб — 1260-1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21 420 – 30 600 грн).
За знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем:
- для громадян — від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15 300 грн);
- для посадових осіб — від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10 710 – 30 600 грн).
- Знищення або пошкодження вогнем лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення (ст. 245 КК України):
- штраф від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів (91 800 до 153 000 грн) або обмеження чи позбавлення волі на строк від 2 до 5 років;
- ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
