Серед регіонів, в яких безпосередньо не проходять бойові дії, одна з найважчих ситуацій на Сумщині. Окупанти посилили діяльність диверсійно-розвідувальних груп у цій північній області, а села прикордонної зони ворог стирає з лиця землі. Детальніше про ситуацію на прикордонні Сумщини в етері Апостроф TV розповіла волонтерка прикордоння Сумщини і «Європейського фонду допомоги» Катерина Андреєва.

— Яка нині ситуація на Сумщині, передусім безпекова?

— Якщо ми кажемо зараз про прикордоння Сумщини, то ворог безжально знищує все живе, що залишається там — від людей і до тварин. Днями ворог застосував на Великописарівську громаду фосфор. Загасити його не можливо і він горітиме доти, доки повністю не згорить.

Зараз ми активно займаємося евакуацією тварин, які власники позалишали на прикордонні, тому що не мали змоги забирати через різні обставини. Хтось тікав у паніці. Ми поступово вивозимо собак, кіз, котів. Робимо, що в наших силах.

— Розкажіть детальніше про ситуацію у Великописарівській громаді. Як відбувається евакуація людей і як щодо тих населених пунктів, в яких зараз немає ні світла, ні газопостачання? Та й зв’язку там практично немає.

— З людьми в селах, які знаходяться просто на нулі — там хати буквально межують з Росією — немає зв’язку. І на жаль, зараз до них повністю заборонений в’їзд. Ми не можемо навіть евакуювати людей. Мова про про Попівку та інші села. Тобто є інформація про те, що люди є там — вони не встигли евакуюватися. Ніхто не знає, яка доля цих людей зараз.

Щодо безпосередньо Великої Писарівки, то близько 40 відсотків інфраструктури вже зруйновано. Там досі залишаються люди. І навіть якщо ми кажемо про Великописарівську громаду, то досі залишаються діти з родинами, які не хочуть звідии евакуюватися.

Влада міста Суми та волонтери евакуюють людей. До мене вчора надійшла заявка евакуювати людей, які обмежено дієздатні. Людям по 100 років, вони лежачі і їм треба допомогти.

Разом з тим є така проблема, що деякі родини не хочуть евакуюватися, бо вони не бажають залишати своє господарство. Люди залишаються бо у них там корови, кури, гуси, собаки, коти тощо. Зараз ми вирішуємо питання, куди цих людей з худобою можна розмістити. Бо треба рятувати цих людей та тварин.

— А якщо без тварин, то куди евакуюють людей з Сумщини? Що це за житло?

— Ті, хто мають родичів, їх, звісно везуть до них. А самотніх людей волонтери зараз дислокували у безпечне місце. На жаль, не можу називати локацію в цілях безпеки. Волонтери активно допомагають з цим, щоб зняти в оренду житло для людей, які не мають фінансової підтримки або родичів, які допоможуть. Тобто волонтери Сумщини і міста Суми зараз беруть активну участь у допомозі цим людям.

— В одній з волонтерських спільнот повідомили, що за минулий тиждень (з 11 до 17 березня) на вокзалі Львова вони зустріли 243 людини. Це здебільшого жителі Сумської області. А от мер Конотопу днями наголошував, що на Сумщині зараз активізувалися диверсійно-розвідувальні групи. Що можете сказати щодо ДРГ?

— На це запитання відповідь дасть голова нашої військової ОВА. Але звичайно, що ми спілкуємося і з військовими, і з цивільними. Тож по суті питання скажу наступне: Сумщина одна з областей, яка має кордон з росією — протяжністю 562 км. ДРГ тут були завжди, а зараз їх стало більше у 2-3 рази, тому що на прикордонні критична ситуація. І вони розуміють, що треба з їх сторони діяти та завдавати нашій громаді шкоди. Але повага та шана нашим Збройним силам, які вживають заходів щодо боротьби з ДРГ.

— Яку гуманітарну допомогу зараз найбільше потребують люди на Сумщині?

— У людей потреби в продуктах харчування, засобах гігієни. І ті родини, які з дітками залишалися на прикордонні, зв’язувалися зі мною — і ми закривали їхні особисті потреби. Це і взуття для дітей, і якийсь верхній одяг. Фінансів у людей там зараз немає і їхнім єдиним доходом була худоба. Вони продавали молоко, творог, а також городину.

40 відсотків Великої Писарівки вже знищено Фото: карти Google

Зараз у тих людей, яких ми евакуюємо, є потреба у всьому — від житла до засобів особистої гігієни. Бо люди тікали під обстрілами і все, що могли забрати — це себе та свої документи. Все.

— Де людям дізнатися про евакуацію і з ким контактувати? Тому що ми розуміємо, що й волонтери допомагають, так само є допомога від місцевої влади. Між вами відбувається якась координація чи узгодження?

— Узгодження немає. Ми як волонтери є самостійними і як тільки якась біда стається, ми одразу виїжджаємо. Ми маємо зв’язок з жителями прикордоння. А люди передають наші контакти один одному. Я зробила оголошення у соцмережах, дала свій контакт і написала — якщо в когось є питання щодо вивозу тварин, бо зараз я на себе взяла цю місію, то я з цим допоможу. Люди телефонують постійно і просять вивезти від собак і котів до коней і кіз. Телефон червоний. Тобто контакти у соцмережах працюють.

Комментарии