Минулого четверга, 21 березня, Верховна Рада ухвалила унікальне рішення, фактично обнуливши представницький орган в одному з прифронтових регіонів. За рішенням парламенту, всі повноваження Запорізької обласної ради були передані військовій адміністрації до кінця воєнного стану. Чому це – знакове рішення і чи стане воно прецедентом для інших українських областей та громад, розбирався «Апостроф«.

Прогульники поруч з фронтом

У Верховній Раді вперше за два роки повномасштабної російської агресії пішли на кардинальні кроки з передачі повноважень органу самоврядування обласного рівня до військової адміністрації. Раніше військові адміністрації все ж займалися переважно питаннями безпеки та оборони. Господарські задачі переважно зберігалися за місцевими радами. Але випадок із Запоріжжям має свої особливості.

Справа в тому, що за два роки війни облрада не ухвалила жодного рішення.

«Це фактична безвідповідальність значного числа депутатів. Вони забули, напевно, свою відповідальність перед виборцями і фактично ігнорували сесійні засідання. І це стосувалося депутатів від різних політичних сил», — каже «Апострофу» депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков.

Головна причина саботажу депутатського корпусу – колаборанти та їх неформальний вплив, який зберігається в Запорізській області досі.

«Там було питання викинути Євгена Балицького, ще декількох зрадників. Але вони між собою були настільки пов’язані, що ніхто не хотів цим займатися, тому вирішили просто не робити сесії», — каже «Апострофу» один з дотичних до облради запорізьких чиновників.

Нагадаємо, одіозний екс нардеп-мажоритарник від “Опозиційного блоку” Євген Балицький у 2020 році перебрався з Верховної Ради у Запорізьку обласну ради. Після повномасштабного вторгнення Балицький відкрито перейшов на бік росіян і наразі є гауляйтером тимчасово окупованої території області. Попри це він втратив мандат депутата облради лише у липні минулого року. І то через вирок суду, заочно отримавши 15 років за колабораціонізм.

На практиці відсутність депутатів призвела до повного управлінського паралічу в області.

«У нас був дуже прикрий прецедент, коли держава виділила 60 мільйонів гривень на реконструкцію Хортицької академії після прильотів. Це наш комунальний заклад. І фактично, ми ці гроші не змогли прийняти через те, що не було сесійного схвалення цих робіт. Законодавча колізія», — розповідає Аскад Ашурбеков.

Сфери впливу і потоки

Більшість повноважень Запорізької обласної ради, зокрема, бюджетні, відійшли військовій адміністрації ще на початку повномасштабного вторгнення. Але те, що залишилося, все одно є вкрай важливим для життєдіяльності регіону.

Йдеться про ухвалення управлінських рішень щодо близько 150 обласних підприємств, установ та закладів, а також питань комунальної власності та будівництва. І саме на цьому рівні багато де зберігався вплив колаборантів.

«Апарат обласної ради працював, координація комунальних закладів відбувалася, призначення відбувалися, затвердження кошторисів і такого іншого, — каже Аскад Ашурбеков, — тому ключове в постанові Верховної Ради – це самоврядні повноваження. Тобто, якщо раніше там призначення і звільнення керівників відбувалося тільки за рішенням сесії, то зараз це переходить до повноважень начальника обласного військової адміністрації».

Як кажуть співрозмовники видання у Запоріжжі, рішення щодо облради давно витало в повітрі. Однак, зрушилося з мертвої точки лише зі зміною голови Запорізької військової адміністрації.

На початку лютого очолив ОВА мер Мелітополя Іван Федоров. Він став відомим поза межами регіону після того, як побував у полоні росіян. Після звільнення Федоров як один з активних спікерів «єдиного марафону» значно збільшив свою впізнаваність поза межами регіону. І зрештою пішов на підвищення.

За словами джерел «Апострофа» в профільному комітеті Верховної Ради, обнулення Запорізької облради попри всю необхідність – неоднозначне рішення, але новий очільник ОВА може його «прикрити» своїм іміджем.

Приклад для інших?

Військові адміністрації після повномасштабного вторгнення – досить поширений інструмент центральної влади заради втримання керованості на місцях. Утім, повністю всі повноваження у місцевих рад на рівні області все ж раніше не забирали. З огляду на це парламентська опозиція почала висловлювати побоювання.

«Цим рішенням створюється прецедент розпуску місцевих рад на територіях, які не були окуповані і передача їх повноважень ВЦА. Це удар по самоврядуванню», — прокоментувала рішення парламенту нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко.

За її словами, проблема в Запоріжжі дійсно існує, але треба припинити повноваження колаборантів і корупціонерів в облраді і перезавантажити її роботу за рахунок нових доброчесних депутатів. Як це можна зробити під час війни, коли вибори проводити неможливо, нардеп не уточнила.

А це – одне з ключових питань, яке вирішити зараз, під час війни, фактично неможливо.

«Наступ на місцеве самоврядування і потреба зменшити неофеодалізм, який виник реально, це дві абсолютно різні речі. Децентралізація – це тонка грань між централізацією і неофеодалізмом», — зазначив «Апострофу» експерт з управління територіями, нардеп VI скликання Юрій Ганущак.

Тож, вважає він, у нинішніх умовах, попри всі нюанси, рішення парламенту забрати у обласної ради всі повноваження було правильним.

«Верховна Рада сказала: ми не можемо розпустити облраду просто так, тому що треба робити перевибори коли недієздатна обласна рада. Але це в нормальний час. А коли є воєнний стан, тоді рішення отаке. І Верховна Рада скористалася цим, що я абсолютно її толерую. Чи будуть зловживання з боку обласної адміністрації? Ну будуть, звичайно ж. Але це вже питання контролю», — каже Юрій Ганущак.

Утім, повторення запорізького прецеденту в інших областях можливе лише у крайніх випадках. Хоча механізм для цього вже давно відпрацьований: президент своїми указами має можливості для створення військових адміністрацій різного рівня, навіть селищних, як це сталося в пристоличному Гостомелі під час наступу росіян на Київ у 2022 році. Але передати їм усіх повноваження від місцевих рад може тільки Верховна Рада.

Голова профільного підкомітету Верховної Ради від «Слуги народу» Віталій Безгін заявив у себе в Facebook: «Рішення не може бути масштабоване на будь-яку обласну раду, що функціонує«.

Разом з тим, в Україні досі чітко не прописані права місцевих державних адміністрацій, тобто правила гри на місцевому рівні.

Відповідний законопроект (№4298) мав би чітко визначити хто за що відповідає. Також – кого притягувати до відповідальності за провали. І хоча остаточну версію презентували 22 лютого, наразі у Верховній Раді немає розуміння, коли все ж таки ухвалять відповідний документ.

Комментарии