Кінець березня став важким періодом для української енергетики, об’єкти якої Росія намагається знищити із розлюченістю, надмірною навіть для неї. У низці регіонів вже почалися відключення електроенергії, а влітку вони можуть стати ще масовішими. «Апостроф» з’ясовував, як сильно постраждала внаслідок ворожих обстрілів вітчизняна енергоінфраструктура, і чи буде вона відновлена до наступного осінньо-зимового сезону.
Росія після тривалої перерви відновила ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури України. Попри те, що обстріли активізувалися вже після завершення зими, вони виявилися навіть більш руйнівними, ніж ті, що були в осінньо-зимовий період 2022-2023 років.
Так, виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук повідомив, що зокрема внаслідок атак, які відбулися 22 березня, постраждали всі енергоблоки Бурштинської (Івано-Франківська область) та Ладижинської (Вінницька область) ТЕС, що входять до складу енергохолдингу.
«У нас постраждали всі блоки на Бурштинській ТЕС і всі — на Ладижинській ТЕС. Енергоблоки в різному ступені руйнації: від повної до понад 50%», — заявив топ-менеджер ДТЕК.
Звичайно, пошкоджень зазнають й інші енергетичні об’єкти. Зокрема Зміївська ТЕС («Центренерго»), яка знаходиться в Харківській області, після обстрілів 22 березня повністю зруйнована. А Харків, що є другим містом України, взагалі залишився без об’єктів енергоінфраструктури, і зараз живиться з інших регіонів.
Ворог продовжує обстріли, завдаючи значної шкоди об’єктам енергетики по всій Україні. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, внаслідок масованої атаки 29 березня пошкодження зафіксовано в шести областях: «Є пошкодження енергетичної інфраструктури у Дніпропетровській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Черкаській, Чернівецькій областях, у деяких регіонах застосовані аварійні відключення».
Треба зауважити, що понад половину всієї генерації в Україні забезпечують атомні електростанції, і є сподівання, що навіть божевільний Путін не наважиться віддати наказ бомбити АЄС.
Втім, атомна енергетика не здатна забезпечувати маневровість, тобто швидко збільшувати генерацію у пікові періоди, а теплові та гідроелектростанції, які мають маневрові потужності, як раз і зазнають руйнівних пошкоджень. І саме це є головною проблемою.
Важко, але небезнадійно
Цілком зрозуміло, хто є винним в ситуації, що склалася, проте є ще одне «прокляте» російське запитання: що робити? І відповідь на нього не буде простою.
Енергетики на місцях вже почали ремонтні роботи на пошкоджених об’єктах, і головне на сьогодні це те, що енергетична система країни в цілому вистояла.
«Якби не було створено активний і пасивний захист енергетичних об’єктів, і не синхронізовано українську мережу з європейською, наслідки атак могли бути набагато важчими, — сказав у коментарі «Апострофу» аналітик з питань енергетики Максим Білявський. — На сьогоднішній день застосовуються певні обмеження споживання енергії, і вони можуть тривати до завершення відновлювальних робіт, які вже розпочалися на ряді об’єктів. На інших об’єктах вони розпочнуться щойно закінчать роботу підрозділи ДСНС (Державної служби з надзвичайних ситуацій)».
За його словами, підтримувати стабільну роботу мережі дозволяє європейська допомога, а також грозовий фронт, який рухається Україною: «В окремих регіонах сила вітру досягає 15-17 метрів на секунду, завдяки чому збільшилася генерація на вітрових електростанціях. Також збільшується активність сонця, тож найближчим часом балансувати систему допомагатимуть відновлювані джерела».
Погода зараз дійсно дуже допомагає. «Вона не настільки холодна, щоб населення масово вмикало обігрівачі, і не настільки жарка, щоб вмикалися кондиціонери. Тому попит на енергію є помірним», — пояснив у розмові з виданням заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.
Проте якщо споживання в пікові години зросте, то може виникнути необхідність у більш значних відключенях енергії. «При цьому влада запевняє, що в першу чергу будуть відключати промислові об’єкти, тож більшість побутових споживачів це не зачепить», — додає експерт.
Керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру «Псіхея» Геннадій Рябцев, в свою чергу, зазначив, що, скоріше за все, відключення електроенергії будуть носити регіональний характер. «Найгірша ситуація зараз в Харкові і Одесі, де пошкоджені місцеві ТЕЦ. Також є проблеми з постачанням енергії в Кривому Розі і Дніпрі. Дніпропетровська область давно знаходиться під обстрілами через те, що там розташовано багато промислових виробництв, які мають високе споживання енергії. Енергетики працюють над вирішенням проблем подачі енергії, проте скільки часу це займе, зараз важко сказати», — розповів експерт «Апострофу».
Але цілком зрозуміло, що швидко все відбудувати не вийде. «Відновлення зруйнованих об’єктів ускладнюється тим, що обладнання, яке на них встановлено, наприклад, великі трансформатори, є штучними виробами, які виготовляються на замовлення. На їх виробництво потрібно шість-дев’ять місяців, а також певний час на транспортування і монтаж», — говорить Богдан Серебренніков.
Захід нам допоможе
Проблеми з енергопостачанням можуть посилитися влітку, особливо, коли температура повітря сягне 30 градусів і вище.
«Це може збільшити споживання енергії на кондиціонування повітря і спричиняти збої в роботі трансформаторів, — каже Максим Білявський. — Проте навряд чи це стане причиною значних збоїв у роботі».
Вже зараз Україна для балансування енергосистеми імпортує електроенергію із сусідніх країн Євросоюзу і, якщо потреба в електриці зростатиме, буде також збільшуватися її імпорт. На щастя, це можливо тому, що українська енергосистема об’єднана з європейською.
«Пропускна спроможність ліній, які поєднують Україну з європейськими мережами, значно зросла і зараз складає 1700 мегават. Це дуже допомагає енергетикам забезпечувати споживання в години пікових навантажень», — каже Богдан Серебренніков.
Але це не єдине, що можна зробити для стабілізації енергосистеми.
«Засобом покриття недостачі маневрових потужностей є створення розподіленої генерації — будівництво замість одного великого енергоблока десятка малих і середніх, розосереджених по території України, — розповідає Серебренніков. — Така технологія має ряд переваг. По-перше, атакувати такі об’єкти буде набагато важче і дорожче. По-друге, це вирішить проблеми з транспортуванням енергії, оскільки блоки можна буде встановлювати поблизу від споживачів. По-третє, такі невеликі модульні установки можна набагато швидше монтувати і підключати до мережі».
За словами Геннадія Рябцева, йдеться про невеликі газотурбінні та газопоршневі електростанції, і найближчим часом, згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, потрібно побудувати значну кількість таких об’єктів. «Якщо цього не зробити, то з настанням (нового) опалювального сезону система може зазнати значних складнощів», — підкреслив експерт.
Тож, як бачимо, попри серйозні проблеми, Україна має всі підстави гідно підготуватися до наступного опалювального сезону, навіть якщо не всі пошкоджені енергетичні об’єкти будуть відновлені до того часу (а на це розраховувати навряд чи варто).
«Українська система вже проходила подібний іспит минулого року і успішно вирішила всі проблеми. Тож немає сумніву, що і цього разу енергетики впораються зі своїми задачами», — резюмував Максим Білявський.
