Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою дозволив студентам-чоловікам виїздити на навчання до закордонних вишів. Згідно з офіційним повідомленням, таким чином уряд виконав доручення, яке президент Володимир Зеленський дав йому після зустрічі з молоддю у Маріупольському та Сумському державних університетах.
Однак дозвіл на виїзд за кордон отримають не всі. Йдеться лише про студентів державних університетів віком від 18 до 22 років, які є учасниками освітньої академічної мобільності. Що це таке, чому введені обмеження та віковий ценз — в питаннях і відповідях Коротко про.
1. Що таке освітня академічна мобільність?
Академічна мобільність визначається як можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися у іншому закладі вищої освіти на території України чи поза її межами. В серпні 2015 року Кабмін прийняв постанову про порядок реалізації такого права. В контексті закордонних поїздок це означає, що здобувачі диплому бакалавра, магістра, аспіранти, наукові працівники можуть на певний час виїхати навчатися чи працювати до вишу або наукової установи в іншу країну. В Україні за ними зберігається місце, стипендія чи зарплата.
Щодо студентів, то при видачі диплому мають бути враховані також оцінки, отримані за кордоном.
2. Кому дозволять стати учасником академічної мобільності?
З усіх вищезгаданих категорій можливість виїхати вчитися за кордон отримують лише здобувачі бакалаврського ступеня освіти денної форми навчання віком від 18 до 22 років.
Здобувачі магістерського рівня не мають такого права, за винятком студентів, які вчаться на медиків, фармацевтів або ветеринарів.
3. Чому медиків, фармацевтів і ветеринарів виділено в окрему категорію?
— У вузах медичного спрямування бакалаврат існує тільки за спеціальністю “сестринська справа”, бо стати профільним лікарем за чотири роки нереально, так само як ветеринаром і фармацевтом, — пояснює юрист Роман Хлющ. – Майбутні медики після отримання повної загальної середньої освіти ідуть одразу на інтегровані магістерські програми. Обмеження по віку: 18 – 22 для них однаково діє.
4. Чому верхня планка — 22 роки, а не 25?
Президент підписав закон, за яким мобілізаційний вік для чоловіків, які не служили і не мають військово-облікової спеціальності, починається з 25 років (донедавна було 27. – Ред.). Поза цим, всі студенти денної форми навчання, незалежно від віку, мають відстрочку від мобілізації. В урядовому законопроєкті, який зараз знаходиться на розгляді депутатів, вона збережена для здобувачів першої вищої освіти.
Наші джерела припускають, що вікові рамки були виставлені з подачі Міноборони. Бо закони можуть змінюватися відповідно до ситуації, окрім того вважається, що чим доросліша і освіченіша людина, тим більше ризику, що вона не повернеться в Україну.
5. На який період дозволено виїзд?
На один навчальний семестр в закордонному закладі освіти. У різних країнах його тривалість різна. Наприклад, у Польщі семестр налічує 15 тижнів, у Великобританії — 8–10 тижнів, у Німеччині — 24 тижні. Підтвердження тривалості є однією з обов’язкових умов для перетину кордону.
6. Що буде, якщо студент не повернеться в Україну?
Такі ситуації постановою не передбачені. Вочевидь, юнак буде відрахований з українського навчального закладу через порушення програми академічної мобільності.
Адміністративної чи кримінальної відповідальності за неповернення немає.
7. Чому дозвіл поширюється тільки на студентів державних вишів?
Дійсно, в постанові йдеться про заклади “вищої освіти України державної або комунальної форм власності”. Студенти приватних вишів залишаються поза дозволом. Обурення з цього приводу вже висловив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. І послався на ст. 13 Конституції, яка утверджує рівність перед законом усіх субʼєктів права власності.
Наші джерела кажуть, що «приватників» не включили в постанову Кабміну, аби зменшити ризики відтоку молоді і корупційні прояви на цьому ґрунті.
8. Чи всі студенти державних вишів віком 18–22 років можуть виїжджати за кордон на навчання?
Теоретично таке право здобули усі, на практиці для його реалізації потрібні непрості умови. Насамперед, між українським та іноземним вишем має бути укладений договір про навчання. Для участі в програмі необхідно мати згоду ректора, запрошення з-за кордону і власний академічний план.
Учасник програми має документально підтвердити, що за два останні семестри не мав негативних оцінок, не перескладав екзамени та заліки.
В постанові Кабміну є ще один момент – це “підтвердження рівня знання мови викладання в іноземному закладі освіти”.
9. Як підтвердити знання мови?
Очевидно, йдеться про міжнародно визнані сертифікати, які можна отримати, закінчивши мовні курси або здавши іспити. Сертифікат зі знання англійської мови і раніше був необхідним для участі в програмах академічної мобільності. Зараз можуть вимагати окремо підтвердження німецької, польської тощо.
10. Чи треба брати дозвіл на поїздку у ТЦК та СП?
Військово-обліковий документ з позначкою входить до переліку необхідних документів.
Які документи перевірятимуть на кордоні:
- довідку від закладу вищої освіти щодо направлення учасника програми академічної мобільності на навчання. В ній мають бути підтверджені підстави співробітництва вишів, термін навчального семестру за кордоном, відсутність поганих оцінок та “хвостів”;
- підтвердження рівня знання мови викладання в іноземному закладі освіти;
- копію договору академічної мобільності, засвідчену закладом освіти України;
- е-квиток студента, перевіреного засобами порталу «Дія»;
- військово-облікові документи з відповідними позначками районного чи міського ТЦК та СП.
