Доторканні нардепи: які підозри отримали депутати цього скликання ВРУ

Це скликання ВРУ стало першим офіційно “доторканним”, що значно спростило притягнення нардепів до відповідальності. Проте точна кількість та імена нардепів, яким висувались підозри у кримінальних правопорушеннях, на жаль, не відомі. Головна причина — ім’я  підозрюваної у вчиненні злочину особи не може оприлюднюватись до вироку суду. Крім того, в СБУ та Офісі генпрокурора на запити Руху ЧЕСНО повідомили, що не ведуть окремого підрахунку підозрюваних нардепів.

Рух ЧЕСНО зібрав із відкритих джерел інформацію про 42 нардепів, щодо яких є підозри у кримінальних правопорушеннях від початку роботи Верховної Ради IX скликання. Серед них представники усіх парламентських фракцій та груп, окрім “Голосу”. Найбільше підозр отримали депутати від “Слуги народу” та нині забороненої ОПЗЖ.

Ми нарахували загалом 58 повідомлень про підозри нардепам за 26 різними статтями ККУ, найбільше депутатів отримали підозри в недостовірному декларуванні, держзраді та хабарництві.

Крім того, щонайменше щодо 20 нардепів було розпочато кримінальні провадження, але наразі публічно не повідомлялось про висунення їм підозр. Зазначимо, що відкриття кримінального провадження не завжди означає висунення підозри — це може статися лише після проведення досудового розслідування.

Крім того, депутатів ловили й на адмінправопорушеннях. Так, НАЗК склало щонайменше 70 адмінпротоколів щодо нардепів IX скликання через ймовірні корупційні правопорушення — невчасне декларування, конфлікт інтересів та інші.

Нагадаємо, згідно із Кримінальним кодексом, особа вважається невинною у вчиненні злочину, доки її провину не буде доведено в суді.

За підрахунками Руху ЧЕСНО, 12 нардепів IX скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки. Найбільше серед них — представники забороненої проросійської партії ОПЗЖ, але також підозри мають двоє обранців від “Слуги народу” і самовисуванець Андрій Деркач. Крім того, п’ятий президент і лідер партії ЄС Петро Порошенко підозрюється в державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації у справі про постачання вугілля з окупованого Донбасу.

До слова, у 2021-му суд зобов’язав ДБР відкрити справу щодо можливої держзради чинного президента Володимира Зеленського через “справу вагнерівців». Однак у цьому матеріалі йдеться лише про нардепів ВРУ.

Усі з 12 перелічених депутатів мають підозри в держзраді, а дехто одночасно підозрюється у посяганні на територіальну цілісність України, колабораціонізмі та намірах повалення влади.

Вісім ймовірних зрадників наразі втратили депутатські мандати, а п’ятеро до того ж були позбавлені українського громадянства. Водночас Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов та Олександр Дубінський лишаються чинними нардепами попри підозру й перебування в СІЗО.

Першими нардепами IX скликання, які отримали підозру в держзраді, стали колишній лідер ОПЗЖ і кум Путіна Віктор Медведчук та його бізнес-партнер Тарас Козак. У травні 2021-го їм оголосили про підозру за допомогу росії у видобутку ресурсів в окупованому Криму, передачу спецслужбам рф інформації про ЗСУ та вербування українців для поширення російської пропаганди.

Козак після цього втік з України й був оголошений у розшук, а Медведчука суд відправив під цілодобовий домашній арешт.

У жовтні того ж року Медведчуку оголосили про другу підозру у держзраді, а також у сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з окупованих територій. Після втечі й повторного затримання у 2022 році Медведчука врешті обміняли в рф на 215 українських військовополонених.

У грудні 2021 року підозру у так званій вугільній справі отримав і колишній президент Петро Порошенко. За версією слідства, у 2014–2015 роках вони разом із Медведчуком організували купівлю вугілля на держшахтах Донеччини та Луганщини, коли ці підприємства були під контролем російських терористів. У лютому 2024 року ДБР завершило досудове розслідування щодо Порошенка.

Ім’я п’ятого президента фігурує і в десятках інших кримінальних проваджень, але точна їхня кількість невідома. Наприкінці 2021-го Порошенко казав, що стосовно нього відкрито 130 кримінальних справ — 40 із них закрили, а 90 ще розслідують.

Більшість підозр у злочинах проти нацбезпеки депутатам було оголошено вже після початку повномасштабного вторгнення. Так, після 24 лютого підозри у держзраді отримали дев’ятеро нардепів, серед них шестеро представників ОПЗЖ. Це, зокрема, Ілля Кива — єдиний, щодо якого вже є судовий вирок. У листопаді 2023 року суд визнав його винним за чотирма статтями: держзрада, публічні заклики до повалення конституційного ладу, а також використання комуністичної символіки та пропаганда війни. Його засудили до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 6 грудня 2023 року Кива був двома пострілами ліквідований у Підмосков’ї.

Підозри у держзраді також отримали колишні члени ОПЗЖ Вадим Рабінович, Ренат Кузьмін та Олег Волошин. Їх звинувачують у поширенні антиукраїнської пропаганди. Всі троє наразі переховуються за кордоном. Суд заочно заарештував Рабіновича та Кузьміна. Крім того, вони були позбавлені громадянства.

А от їхній однопартієць Нестор Шуфрич таки потрапив у СІЗО. У вересні 2020 року СБУ повідомила йому про підозру в держзраді за антиукраїнську діяльність, а у лютому 2023-го Шуфричу оголосили нову підозру — у фінансуванні росгвардії в Криму. Попри арешт, він поки зберігає депутатський мандат, але був знятий з посади голови Комітету ВР з питань свободи слова.

Ще один нардеп від колишньої ОПЗЖ Олександр Пономарьов отримав підозру за співпрацю з росіянами в окупованому Бердянську.

За колабораціонізм отримав підозру й колишній “слуга” Олексій Ковальов, який активно допомагав росіянам на захопленій Херсонщині та обійняв посаду в окупаційному “уряді”. Його заочно заарештували й оголосили в розшук, а в серпні того ж року Ковальова було вбито у Голій Пристані.

Ще один обранець від “Слуги народу” Олександр Дубінський (нині позафракційний) має підозру в держзраді та участі у злочинній організації. За даними слідства, він входив до складу злочинної організації, створеної ГРУ рф, під позивним “Буратіно”. За російські гроші нардеп поширював кремлівські наративи, зокрема про втручання України у вибори в США. З листопада 2023 року Дубінський перебуває в СІЗО.

У цій же справі фігурує й екснардеп Андрій Деркач, який напередодні повномасштабного вторгнення втік за кордон. Деркач, крім того, підозрюється в незаконному збагаченні. За даними слідства, він отримав щонайменше 567 тис. доларів від росії за підривну діяльність проти України. У вересні 2022-го Деркач був оголошений у міжнародний розшук, а у січні 2023-го позбавлений громадянства та депутатського мандата.

Кілька нардепів також стали фігурантами кримінальних справ щодо нацбезпеки, хоча наразі не мають офіційних підозр. Це, зокрема, обранець від Опоблоку Вадим Новинський, який склав мандат після початку повномасштабного вторгнення. У грудні 2022 року РНБО наклала на нього санкції в рамках так званого церковного пакета. А навесні 2023-го СБУ наклала арешт на частину майна Новинського за намагання вивести ці активи з-під санкцій. У зв’язку з цим було відкрито провадження за пособництво державі-агресору.

СБУ також проводила обшуки у столичного забудовника й нардепа від ОПЗЖ Вадима Столара у справі про відмивання коштів Віктора Медведчука та інших підсанкційних осіб.

Досі без підозри лишається екслідер ОПЗЖ та керівник депутатської групи ПЗЖМ Юрій Бойко. Також він усе ще має звання Героя України. Раніше Рух ЧЕСНО проаналізував, як Бойко роками лобіював інтереси ворога у Верховній Раді.

Рух ЧЕСНО виявив 25 нардепів, які мають підозри у корупційних злочинах. Серед них представники всіх фракцій, окрім “Голосу”. Найбільше підозрюваних серед нардепів від монобільшості.

Найбільша група підозр — недостовірне декларування. За цією статтею підозрюються 13 нардепів. Восьмеро з них були визнані винними, але звільнені від відповідальності.

Ще щонайменше шестеро нардепів підозрюються у пропозиції чи прийнятті хабарів, двоє — у зловживанні впливом, ще двоє — у службовому підробленні.

Так, на хабарях різних масштабів упіймали шістьох обранців від “Слуги народу”. Це, зокрема, Анатолій Гунько та Олександр Юрченко, які після того, як їх виключили із фракцій, продовжують роботу у складі групи “Відновлення України”, а також Сергій Кузьміних та Людмила Марченко. Остання прославилась завдяки відео, на якому вона викидає хабар за паркан свого будинку.

Однією з найгучніших стала справа “слуги” Олександра Трухіна, який за хабар намагався втекти з місця ДТП. Цю історію від початку намагалися приховати. Врешті у 2023-му суд визнав Трухіна винним у спробі підкупу патрульних. Після вироку він склав депутатський мандат.

Нардепи Андрій Одарченко (“Слуга народу”) та Сергій Лабазюк (“За майбутнє”) отримали підозри за намагання підзаробити на відбудові. Обидва погоріли на хабарях топчиновникам Мінвідновлення.

Розслідування щодо пропозиції хабара велося й відносно “слуги” Олександра Куницького, але невідомо, чи отримував він підозру.

Харківський мажоритарник Олександр Куницький. Фото: Руху ЧЕСНО

Восьмеро представників “Слуги народу” підозрюються у брехні в декларації. Це Володимир Гевко та Ольга Саладуха, яких суд звільнив від покарання за каяття, Анна Колісник, Сергій Нагорняк та Маргарита Шол, чиї справи закрили у зв’язку із закінченням строків давності, а також Юрій Камельчук і Максим Пашковський, яких суд визнав невинними. У 2024-му підозру в недостовірному декларуванні також отримав “слуга” Олександр Маріковський — через криптовалюту на 24 млн гривень у декларації.

Нардеп від ЄС Артур Герасимов був визнаний винним у приховуванні вілли в Іспанії вартістю майже 200 млн євро. Суд призначив йому штраф у 51 тис. гривень, але звільнив від покарання через сплив строків давності.

Так само уникли покарання за брехню в декларації представниця “Довіри” Ірина Констанкевич та обранець від “Батьківщини” Михайло Волинець.

Інший член групи “Довіра” Сергій Шахов, який підозрюється у недекларуванні майна на 88 млн гривень, був оголошений у розшук.

У НАЗК на запит Руху ЧЕСНО повідомили, що загалом протягом 2020–2022 років направили до уповноважених органів обґрунтовані висновки щодо 33 нардепів, у яких виявили ознаки корупційних порушень у деклараціях. Серед них 20 представників “Слуги народу”, троє нардепів від ЄС, троє від “Батьківщини”, троє від ОПЗЖ і ще стільки ж представників групи “Довіра”.

Ще троє представників “Слуги народу” фігурують у справах про незаконне збагачення, але не мають підозр. Це Павло Халімон, який під час повномасштабної війни придбав маєток на Печерську за заниженою ціною, Андрій Клочко, чия 70-річна мати стала власницею нерухомості в Києві та автівки Tesla, та Ірина Кормишкіна, яка отримала в подарунок 20 млн гривень та швейцарський годинник із діамантами.

У НАЗК на запит Руху ЧЕСНО повідомили, що направили матеріали щодо Аллахвердієвої, Халімона та Шол до НАБУ і Генпрокуратури.

Мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк (група “Довіра”) став першим в історії нардепом, який отримав підозру у кнопкодавстві. За понад два роки суд не зміг притягнути його до відповідальності.

Через кнопкодавство також було відкрито провадження щодо нині покійного мажоритарника із Франківщини Андрія Іванчука.

Після початку повномасштабної війни ряд депутатів стали фігурантами справ щодо махінацій для виїзду за кордон.

За інформацією ЗМІ, ДБР відкрила провадження щодо так званого “батальйону Монако” за статтею про незаконне переправлення осіб через кордон. У справі фігурує понад 80 осіб, серед яких нардепи від ОПЗЖ Ігор Абрамович, Вадим Столар, Ігор Суркіс та Олександр Пузанов. Проте про вручення їм підозр не повідомлялось.

“Слуга” Юрій Арістов отримав підозру у службовому підробленні за відпочинок на Мальдівах під виглядом відрядження, а Олександр Дубінський — за виїзд за кордон під приводом лікування батька. Крім того, Дубінського підозрюють у незаконному переправленні осіб через кордон. За даними слідства, він вносив людей у систему “Шлях” нібито як волонтерів.

Мажоритарник з Київщини Олександр Дубінський. Фото: Руху ЧЕСНО

ДБР також розслідує можливе підроблення документів нардепами Віталієм Бортом (ОПЗЖ) та Олександром Куницьким (“Слуга народу”), які не поверталися вчасно із закордонних відряджень. Невідомо, чи отримували вони підозри.

А от “слуги” Богдан Торохтій та Андрій Холодов, яких журналісти після 24 лютого ловили під час відпочинку і проживання за кордоном, обійшлися без проваджень.

Нардеп від ЄС Сергій Алєксєєв має підозру по статті про шахрайство. Представник “За майбутнє” Віктор М’ялик, який володіє сотнями квартир у Софіївській Борщагівці, підозрювався в ухиленні від сплати податків. Врешті наприкінці 2023 року суд визнав нардепа невинним.

Мажоритарник з Рівненщини Віктор М’ялик нещодавно включився на засідання Комітету держвлади з крісла перукарні

Роберт Горват (“Довіра”) та Дмитро Ісаєнко (“Відновлення України”) отримали підозри за спроби заволодіння землею, а Ярослав Дубневич (“За майбутнє”) підозрюється в організації схеми із розкрадання газу та був оголошений у розшук.

Ще у листопаді 2019-го Дубневич отримав підозру у привласненні грошей “Укрзалізниці”. Для цього Рада навіть окремо голосувала за скасування його депутатської недоторканності й арешт. Та у 2022 році ВАКС закрив цю справу.

Нардеп від “Батьківщини” Андрій Ніколаєнко має підозру через смертельну ДТП на Київщині. Суд відправив його під домашній арешт. Через смертельну ДТП у Львівській області розслідування було розпочато щодо “слуги” Володимира Гевка.

За даними ЗМІ, за відмивання коштів були відкриті провадження щодо лідера “За майбутнє” Ігоря Палиці, нардепів Олександра Дубінського, Валерія Дубіля (“Батьківщина”) та Вадима Столара (“Відновлення України”). Представник МФО “Розумна політика” Олег Воронько фігурував у справі про підроблення документів. А щодо “слуги” В’ячеслава Медяника було відкрито провадження через скандальну переписку, в якій він обговорював, як вирішити питання із прокурорами.

Софія Федина з “ЄС” у 2020 році підозрювалась у погрозі вбивством президенту Володимиру Зеленському. Йдеться про стрім, під час якого нардепка обговорювала, що Зеленський може “раптово загинути” на Донбасі.

Натомість колишній “слуга” Гео Лерос отримав підозру у хуліганстві за те, що показав середній палець Зеленському під час його виступу в Раді.

На покійного зрадника Іллю Киву завели справу через відео, на якому він стріляє з автомата в парку. Кива тоді пояснював, що так святкував загибель Степана Бандери.

Кримінальне провадження за трьома статтями відкрито щодо обранців від “Слуги народу” Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які побили людину в центрі Києва. Про вручення їм підозр не повідомлялось.

Раніше для притягнення народного депутата до відповідальності Верховна Рада мала підтримати кілька окремих подань Генпрокуратури. Так свого часу було зі справою Надії Савченко чи Ярослава Дубневича. Тоді існував ризик, що нардеп уникне покарання, тому що голосів не набереться під час хоча б одного з голосувань.

Відтоді як була скасована депутатська недоторканність, принаймні 54 нардепи IX скликання отримали підозри у кримінальних злочинах. Важко сказати, чи змогли б депутати проголосувати понад 150 разів за притягнення своїх колег до відповідальності.

За підрахунками Руху ЧЕСНО, із 42 нардепів із підозрами щонайменше щодо 11 уже є судові вироки. Так, суд призначив покарання держзраднику Іллі Киві та фігуранту скандальної ДТП Олександру Трухіну. А от восьмеро нардепів, яких суд визнав винними у брехні в декларації, уникли відповідальності через сплив строків давності чи завдяки каяттю. Крім того, суд виправдав нардепа М’ялика, підозрюваного в ухиленні від сплати податків.

11 парламентарів із підозрами станом на зараз втратили депутатські крісла. Але ті з підозрюваних нардепів, хто не був позбавлений мандатів і не сидить у СІЗО, можуть і далі голосувати в Раді.

Звісно, розслідування справ і судовий розгляд потребують часу. Принаймні справи щодо держзради не мають термінів давності.