Між США та Китаєм розгорнулася запекла боротьба за лідерство у сфері виробництва суперсучасних та надшвидких мікрочіпів. Це суперництво має явний геостратегічний вимір, і той, хто вийде з нього переможцем, стане незаперечним світовим гегемоном. «Апостроф» з’ясовував, що відбувається на світовому ринку чіпів, хто є його основними акторами та причому тут волелюбний острів під назвою Тайвань.

США та КНР є найбільшими торговими партнерами. Проте їхні стосунки неухильно скочуються у стан «холодної війни» чи «гарячого миру». А в перспективі вони взагалі можуть перерости у повноцінне воєнне протистояння.

Каменем спотикання є Тайвань, який будує своє життя на засадах демократії та ринкової економіки. Піднебесна вважає острів своєю частиною, у зв’язку з чим має намір у найближчому майбутньому його приєднати. Але Тайвань – це скоріше привід. Тоді як реальна причина напруженості криється у прагненні обох наддержав до світового панування – США намагаються зберегти свою гегемонію, що слабшає, натомість Китай має намір відібрати у Америки глобальне лідерство і позбавити її пальми першості.

Протистояння між Вашингтоном та Пекіном відбувається у різних сферах та на різних майданчиках. Проте особливо виразно воно проявляється у технологічному секторі. А в ньому найгостріша боротьба розгорнулася в сегменті розробок та виробництва мікрочіпів. І, за гіркою іронією, в епіцентрі цієї боротьби також знаходиться Тайвань. Однак про все за порядком.

Нова нафта

У чому ж така цінність цих мікрочіпів, якщо вони стали причиною такого гострого, але поки що, на щастя, лише «холодного» протистояння супердержав?

Мікрочіпи (також мікросхеми, напівпровідники) — це, по суті, «мозок» електроніки та електротехніки — смартфонів, ноутбуків, сучасних автомобілів (насамперед безпілотних), без яких вони просто не можуть функціонувати. Крім того, мікрочіпи відіграють ключову роль у розвитку штучного інтелекту та створенні суперсучасних видів озброєнь. Тому не дивно, що мікрочіпи на сьогодні є другим у світі товаром після нафти. І, мабуть, недалекий той день, коли вони стануть першими.

Найбільшим виробником мікросхем є Тайвань. Також важливі гравці на цьому ринку — Південна Корея та Японія . США та Китай намагаються не відставати. Однак у Сполучених Штатах, де все дуже непогано з розробкою напівпровідників, є проблеми з їх виробництвом, тоді як Китаю бракує технологій як для розробки чіпів, так і для їх виробництва. Євросоюз поки що також у хвості пелотону. При цьому не виключено, що незабаром у гонку з виробництва мікрочіпів включаться інші країни, насамперед Індія.

Тайванська Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) є незаперечним лідером у виробництві мікрочіпів. Фактично вона працює на замовлення для компаній-постачальників чіпів, серед яких найбільшим є американський технологічний гігант Nvidia.

До великих світових виробників мікросхем також відносяться південнокорейська компанія Samsung, американська Intel та японська Toshiba.

Характерно, що такі американські гіганти як Broadcom, Qualcomm та Nvidia, які позиціонують себе виробниками напівпровідників, власних виробничих потужностей не мають. Вони розміщують свої замовлення на заводах TSMC (яка під своїм брендом нічого не випускає).

Розробкою мікросхем займається багато компаній, яких у світі може набратися не одна сотня. Однак далеко не всі вони можуть забезпечити високу якість та технологічність чіпів. А тому за цими параметрами коло розробників звужується до кількох десятків. І донедавна серед них не було китайських брендів.

Особливо потрібні сьогодні чіпи штучного інтелекту. І тут фактичним монополістом є Nvidia, частка якої на глобальному ринку високопродуктивних чипів становить близько 80%. Не дивно, що вартість акцій компанії збільшується шаленими темпами, і за капіталізацією Nvidia росте і весь ринок напівпровідників. При цьому не менш важливим є і безпосередній процес виробництва мікрочіпів, який є дуже технологічним.

Знов-таки, виготовленням чіпів займаються різні компанії, і серед них чимало китайських. Але близько 90% найсучасніших і найшвидших мікросхем на сьогодні виробляється на Тайвані. Для їх виробництва необхідне відповідне обладнання, яке з різних причин доступне не всім. Фактичним монополістом на цьому ринку є нідерландська Advanced Semiconductor Materials Lithography ( ASML). Сьогодні це найдорожча hi-tech компанія Європи з капіталізацією, що перевищує 350 мільярдів євро.

Нова технологія виготовлення мікрочіпів називається літографією в крайньому ультрафіолеті (Extreme ultraviolet lithography, EUV). Під тиском США уряд Нідерландів заборонив ASML експортувати до Китаю її ультрафіолетові літографічні машини. Ідея такого кроку зрозуміла – досягти суттєвого відставання КНР у виробництві передових мікрочіпів, які, крім іншого, активно використовуються у військовій промисловості. Пізніше такі санкції запровадила і Японія — ще один важливий виробник обладнання, на якому виготовляються передові напівпровідники. Паралельно з цим Сполучені Штати обмежують продаж у Китай мікрочіпів штучного інтелекту.

Гонка з переслідуванням

Однак такі санкції – це палиця з двома кінцями, оскільки вони стимулюють Піднебесну до створення власних технологій виробництва напівпровідників. Про це, до речі, попереджали топ-менеджери американських технологічних гігантів Nvidia, Intel, Qualcomm. Які, втім, є зацікавленими особами, оскільки їхні компанії через санкції втрачають величезний китайський ринок і, як наслідок, прибуток. Але по суті вони мали рацію.

Китай почав з того, що суттєво наростив закупівлі обладнання ASML, яке не потрапило під заборону. Воно не настільки сучасне, але все ж таки дозволяє створювати досить передові чіпи. Крім того, китайці відомі тим, що копіюють високотехнологічне західне обладнання і часто досягають у цьому успіхів. Також трапляються випадки, коли китайські компанії та громадян звинувачують у промисловому шпигунстві – подібне трапилося і з ASML, яка з цієї причини була змушена багаторазово посилити заходи безпеки, зокрема кібербезпеки.

Однак там, де є санкції, є й способи їхнього обходу, що добре помітно на прикладі Росії, у чиїх ракетах постійно знаходять мікрочіпи навіть американських виробників. Китай також примудряється знаходити лазівки, через які до цієї країни потрапляє обладнання більш сучасне, ніж передбачалося раніше. У зв’язку з цим США посилюють тиск на союзників для того, щоб ці лазівки прикрити.

Крім того, китайські компанії купують невеликі партії новітніх мікрочіпів, зокрема й виробництва компанії Nvidia, незважаючи на заборону. Як напівпровідники потрапили до Піднебесної – невідомо. Зважаючи на все, для цього використовувалися підставні фірми та/або «паралельний» імпорт, який є узаконеною контрабандою. Плюс Китай інвестує колосальні суми у технології, пов’язані з розробкою та виробництвом напівпровідників. На сьогодні жодна країна світу не вкладає у цей сектор таких коштів як КНР.

І все це разом починає приносити свої плоди, хай поки що й скромні. Так, у 2023 році китайська компанія Yangtze Memory Technologies Co (YMTC) без жодного афішування та досить несподівано для багатьох створила передовий чіп пам’яті, який може успішно використовуватись у обчисленнях штучного інтелекту.

Нинішнього року очікується старт виробництва чіпів наступного покоління для смартфонів. Їх розробив китайський технологічний гігант Huawei, а безпосереднє виготовлення здійснюватиметься на нових потужностях у Шанхаї найбільшого виробника напівпровідників у КНР – компанії Semiconductor Manufacturing International Corporation (SMIC).

Ну і. звичайно ж, Китай активно працює над створенням мікрочіпів, які використовуються у військовій промисловості. У цьому, власне, і є головна небезпека, яку усвідомлюють як США, так і їхні азіатські союзники – Японія, Південна Корея, Тайвань.

Боротьба за глобальне панування

Питанням розширення можливостей виробництва мікрочіпів стурбовані і США, які значною мірою залежать від Тайваню. І захоплення острова Китаєм або навіть його блокада стане для Сполучених Штатів справжнісінькою катастрофою. Мало того, що США залишаться без власних чіпів Nvidia, Qualcomm та інших брендів. КНР ще й отримає у своє розпорядження новітні технології та обладнання для виробництва напівпровідників, що забезпечить технологічну перевагу Піднебесної у багатьох сферах — від безпілотних автомобілів до нових видів зброї.

Саме з цієї причини Штати прагнуть максимально диверсифікувати глобальне виробництво мікросхем, не забуваючи про себе. Так, тайванська TSMC збирається запустити два заводи з виробництва чіпів в американському штаті Арізона. А у південнокорейської Samsung грандіозні плани щодо будівництва 11 заводів у Техасі, що буде простимульовано податковими пільгами.

Євросоюз також сподівається на потужності з виробництва чіпів. На сьогодні відомо, що у Німеччині свої заводи планують побудувати TSMC та Intel, а до 2030 року виробництво напівпровідників у ЄС має досягти 20% від світового обсягу.

Ну, а поки заводи не збудовані, США почали суттєво обмежувати постачання мікрочіпів. Це ж спостерігається і у Китаї. Експорт напівпровідників із цих країн до кінця минулого року досяг мінімуму з доковідних часів. І це може призвести до нестачі чіпів по всьому світу.

Востаннє дефіцит напівпровідників на світовому ринку спостерігався у 2020-2022 роках, що було викликано цілим комплексом причин та збігом обставин. Цей дефіцит завдав значної шкоди багатьом галузям економіки — починаючи від побутової електроніки і закінчуючи криптовалютним майнінгом — у яких відбувся колосальний обвал виробництва.

Поки що незрозуміло, чи спровокують дії США та КНР новий дефіцит напівпровідників. І тим паче, якими можуть виявитися наслідки таких дій для світової економіки, зокрема у сфері штучного інтелекту. Цілком можливо, що сьогодні ні Китай, ні Сполучені Штати це особливо не хвилює, оскільки для них на кону ні багато ні мало — питання світового панування. А, як відомо, поки пани б’ються, у холопів чуби тріщать.

Комментарии