Зростання цін в Україні, зокрема, на продукти харчування, суттєво сповільнилося в останні місяці. Така тенденція стала можливою за рахунок того, що при збереженні інфляції вартість деяких товарів зменшилася. «Апостроф» з’ясовував, що і чому дорожчало та дешевшало, а також чого чекати від цін на продукти надалі.
У березні річна інфляція в Україні сповільнилася до 3,2% порівняно з 4,3% у лютому, а за перший квартал цього року ціни зросли лише на 1,2%. Такі дані наводить Державна служба статистики.
При цьому «продуктова» інфляція за підсумками березня виявилася взагалі негативною. Іншими словами, ціни на продукти харчування в середньому знизилися порівняно з березнем 2023 року на 0,1%.
Обвал замість зростання
Багато українців, напевно, обуряться, побачивши таку статистику — адже їх особистий досвід говорить про те, що ціни продовжують зростати. Багато в чому вони мають рацію. Так, за рік хліб подорожчав більш ніж на 5%, сир та м’ясо – майже на 8%, молоко – приблизно на 9%, а вершкове масло – на 13,5%.
Однак людині властиво помічати, в першу чергу, погане, тоді як позитивне нею часто сприймається як щось зрозуміле. І помірне зростання цін, а в деяких випадках і їх падіння – саме з цієї серії.
«Низька інфляція у нас через те, що падають ціни на товари, вироблені в Україні, зокрема продукти харчування», — пояснив «Апострофу» засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.
Справді, за рік більш ніж на 13% подешевшав цукор, на 17,4% подешевшала олія, а ціни на яйця за цей період обвалилися майже на 35%. До речі, саме ці продукти дорожчали у 2022-2023 роках найбільше, і зараз відбувається, як то кажуть, зворотний процес. При цьому ціни на них залишаються досить високими – за рахунок попереднього значного зростання.
Одна з головних причин падіння цін на низку вітчизняних продуктів пов’язана з блокуванням українсько-польського кордону, яке почалось восени 2023 року. Через перекриття кордону експорт з України ускладнений, через що на внутрішньому ринку утворюється надлишок пропозиції.
«Весь цей обсяг, який на внутрішньому ринку — це експортний обсяг, який не їде до Європи, тому що там стоять поляки. І зараз виробники змушені продавати дешевше — у них просто іншого варіанту немає», — розповів «Апострофу» виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Ще однією причиною уповільнення інфляції може бути загальний спад економічної активності країни.
Особливо дивно дезінфляція виглядає на тлі ослаблення гривні. Як зазначив у розмові з виданням аналітик компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ) Максим Орищак, з грудня по березень офіційний курс американського долара зріс на 7%, що мало б стати суттєвим проінфляційним фактором, насамперед для імпортних товарів, зокрема й продовольчих.
«Мабуть, весняного прискорення української економіки немає. Попит на товари не тільки не зростає, а й знижується», — каже експерт, додаючи, що точних даних про це немає, оскільки останній звіт про роздрібні продажі публікувався ще у грудні 2023 року.
Мляве прискорення
Але що буде з цінами далі?
У держбюджеті цього року інфляція закладена на рівні 9,7%. Враховуючи, що «продуктова» інфляція в Україні традиційно вдвічі вища за середню, ціни на продовольство можуть зрости приблизно на 20%.
Хоча поки ціни зростають повільніше за прогноз, про що свідчать дані за перший квартал (за нинішніх темпів річна інфляція повинна буде становити близько 5%, «продуктова» – 10%).
Однак інфляція може прискоритися, починаючи з квітня, зокрема через зростання курсу долара до гривні. Якщо курс подолає позначку 40 гривень/долар, імпортні товари почнуть помітно дорожчати.
«При цьому ціни на товари українського виробництва зростатимуть повільніше», — зазначив Тарас Козак.
На думку Максима Орищака, інфляція в травні-червні може прискоритися до 5% і за підсумками 2024 досягти близько 7%.
«Але якщо попит продовжить стагнувати і в другому кварталі, можливо, доведеться знижувати інфляційний прогноз ще сильніше, — сказав експерт. — Що стосується структури інфляції, то з урахуванням досить сильного ослаблення гривні, продовольча складова могла б вирватися вперед. Але зараз її стримують складнощі з експортом сільськогосподарської сировини«.
За його словами, ціни на товари з імпортною складовою, зокрема, хліб і хлібобулочні вироби, м’ясо і птиця, риба і морепродукти, вершкове масло, можуть зростати вище за середній рівень інфляції. А експортні товари, такі, наприклад, як крупи та соняшникова олія — нижче за такий рівень.
До Великодня і далі
Якщо розглядати найближчу перспективу, ціни навряд чи сильно зміняться. Хоча слід врахувати той факт, що 5 травня відзначається православний Великдень, напередодні якого багато продуктів традиційно дорожчають. Але навіть із цим можуть бути сюрпризи.
«Швидше за все, до Великодня ми прийдемо до дивовижної ситуації, коли, наприклад, ціни на яйця будуть на 20% нижчими, ніж рік тому», — каже Олег Пендзин.
Що стосується більш віддаленої перспективи, то однозначно можна говорити про те, що на ціни вплине обсяг урожаю, який, як очікується, у 2024 році буде гіршим за торішній.
«Якщо минулого року ми зібрали 83 мільйони тонн, то цього року прогнозується зібрати на рівні 75-76 мільйонів тонн максимум. З них зернових — менше 50 мільйонів тонн. І від цього теж залежатимуть ціни. Закладайте приблизно 5-7% зростання ціни на хліб», — пояснює експерт.
Також ціни можуть суттєво зрости, якщо кордон із Польщею розблокують. Хоча тут щось прогнозувати вкрай складно.
При цьому ті товари, які не є для України експортними, наприклад м’ясо, молоко, м’які сири, протягом року дорожчали і, швидше за все, продовжать дорожчати.
«М’ясомолочна продукція — на 4-5% до літа, а потім, як я розумію, буде стабілізація, як мінімум, до вересня», — підкреслив експерт.
Але найголовніше, це те, що прогнозувати зростання цін на продукти харчування сьогодні – це все одно, що гадати на кавовій гущі.
«Ціни значною мірою залежать не від економіки, а від політичних рішень», — заявляє Олег Пендзин.
Це вже згадана блокада польського кордону, а також багато іншого. Наприклад, валютний курс.
«У нас як експортні, так і імпортні поставки дуже залежать від курсу долара. А курс долара повністю залежить від волюнтаристської позиції Національного банку України – що він вирішить, так і буде», — резюмував експерт.
