Закон про нові правила мобілізації та військового обліку набуває чинності з 18 травня, однак робота над темою у Раді не завершена. Депутати мають оцінити і ухвалити ще два законопроєкти, що вважаються супутніми. Один був розроблений у Міноборони і внесений на розгляд Кабміном, новели другого походять від Мінюсту.
Йдеться про посилення покарань за військові правопорушення та мобілізацію засуджених до позбавлення волі. Обидва законопроєкти депутати вже ухвалили у першому читанні, а перед другим, як це заведено, будуть дискутувати та вносити правки. Які положення є суперечливими — у матеріалі Коротко про.
В’язниця за відмову від ВЛК
У пояснювальній записці до законопроєкту № 10379 йдеться про те, що він розроблений “у зв’язку з необхідністю удосконалення організаційно-правових засад комплектування Збройних Сил України та посилення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Зміст документа, розробленого у відомстві Рустема Умєрова, цілком конкретний. В Кодексі України про адміністративні правопорушення вдесятеро збільшуються штрафи, до Кримінального кодексу включається відповідальність за ухилення від проходження військово-лікарської комісії.
Що пропонується:
- за порушення правил військового обліку (ст. 210 КУпАП) — штраф від 8500 до 17 000 грн;
- за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП) — штраф від 34 000 до 85 000 грн;
- за такі ж діяння (210-1), вчинені в умовах особливого періоду, штраф 153 000 – 204 000 грн;
- можливість адміністративного арешту для ухилянтів на три доби;
- за відмову від проходження медичного огляду — від 3 до 5 років позбавлення волі (ст. 336 ККУ).
Втім, лякатися цих цифр зарано. Повторюється історія із санкціями за ухилення від виклику до ТЦК та СП. Кабінет міністрів просив запровадити три санкції (заборона на виїзд за межі України, блокування банківських рахунків, заборона на керування транспортом), депутати залишили одну – тимчасове обмеження щодо автомобіля.
От і знову. Не встиг законопроєкт № 10379 “охолонути” на сайті Ради, як член комітету ВР з правоохоронної діяльності Максим Бужанський оприлюднив пропозиції від депутатів:
- за порушення правил військового обліку — штраф від 3400 до 5100 грн, повторно або в особливий період – від 17 000 до 22 500 грн;
- за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час — штраф від 5100 до 8500 грн, у воєнний час — від 17 000 до 22 500 грн.
Щодо адміністративного арешту і “від 3 до 5 років”, то депутат пообіцяв: такого не буде.
Вочевидь, зараз триває пошук компромісів між “жорстким” урядом і “м’яким” парламентом. Як це було із законопроєктом про мобілізацію.
Педофілів і «довічників» – до зброї
Дискусії навколо права злочинців виконувати конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни точилися давно. Пропонувалася амністія для засуджених за нетяжкі і середньої тяжкості злочини, але зрештою зупинилися на умовно-достроковому звільненні тих, хто висловить бажання взяти до рук зброю. Однак зареєстрований групою депутатів з подачі Мін’юсту законопроєкт № 11079 дещо здивував, а когось і шокував.
З огляду тексту статті 81-1, якою пропонують доповнити Кримінальний кодекс, право перейти до лав ЗСУ з виправної колонії надається вбивцям, розбійникам-рецидивістам, ґвалтівникам, педофілам і навіть засудженим на довічне ув’язнення, якщо за станом здоров’я вони будуть придатними. Дослівно: “Під час проведення мобілізації та дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, крім осіб, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом”.
Тобто виключення зроблене тільки для шпигунів, зрадників та колаборантів. Раніше ж обговорювалися варіанти, коли тяжкі і особливо тяжкі злочини не можуть бути підставою для зарахування до лав ЗСУ. Отже, можна передбачити, що ряд депутатів виступатимуть за те, щоб розширити перелік обмежень.
Водночас у Мін’юсті гнутимуть свою лінію. В ефірі телемарафону голова відомства Денис Малюська висунув ще один трохи егоїстичний аргумент на користь мобілізації засуджених за тяжкі злочини: “…нам не треба буде думати про те, як їх охороняти, годувати, дбати. Особливо в умовах дефіциту ресурсів і в умовах обмеженої кількості в’язниць… Ми на якомусь етапі можемо «луснути», тому нам треба думати про те, як зменшувати кількість тих, про кого ми дбаємо в наших установах”.
Спецроти і вже без контракту
Мають претензії до законопроєкту “про зеків” і правозахисники, які також намагаються впливати на позицію депутатів. Зокрема, голова ГО “Захист в’язнів України” Олег Цвілий звертає увагу на згадані в законі “спеціалізовані підрозділи військових частин або спеціалізовані військові частини”, де мають служити достроково звільнені. Такі “зекороти” небезпечні тим, що засуджені можуть культивувати свою субкультуру і встановлювати свої порядки, тоді як у звичайних військових частинах повинні будуть орієнтуватися на хороші приклади і таким чином перевиховуватимуться.
Колишній керівник пенітенціарної служби адвокат Сергій Старенький повідомив у відео у фейсбуці, що депутати мають намір змінити механізм прийому достроково звільнених на службу в ЗСУ. Нинішня редакція законопроєкту передбачає укладання контракту, але від такої форми хочуть відмовитися.
— Укладання контракту несе певну відповідальність і гарантії з обох сторін. І зі сторони засудженого, де треба передбачити всі “за” і “проти”, які можливі, а також відповідальність з боку командира, який вважає, що цей засуджений принесе користь його частині, буде виконувати завдання, і командир бере на себе певні зобов’язання, — каже юрист.
На думку Сергія Старенького, користь законопроєкту для армії дещо переоцінена. За його оцінками, навіть за умови дострокового звільнення, навіть за умови контракту, бажаючих і придатних до служби в колоніях знайдеться не більше 1000 чоловік.
