Нижня палата американського Конгресу, після півроку політичних чвар, проголосувала за виділення Україні багатомільярдної допомоги, яка стане важливою підтримкою для нашої країни у війні проти Росії. Загальний розмір пакету становитиме майже 61 мільярд доларів, з яких трохи менше 10 мільярдів доларів – це так звана економічна допомога. «Апостроф» розбирався, коли і скільки реально грошей ми отримаємо, і на що їх можна буде витратити.
Обіцяного півроку чекають (або більше)
Палата представників Конгресу США нарешті дала добро на надання Україні багатомільярдної допомоги. Доленосне голосування відбулося 20 квітня.
Відповідний законопроект ще має бути підтриманий верхньою палатою Конгресу – Сенатом, однак у ньому більшість у руках демократів, які пообіцяли швидко ухвалити рішення щодо нього. Після цього документ передадуть на підпис президенту Джозефу Байдену, а він, як відомо, також неодноразово запевняв, що не затягуватиме процес.
Таким чином, можна сподіватися на те, що епопея з наданням американської допомоги нашій країні, яка триває ось уже понад півроку, добігає кінця.
Нагадаємо, загальний розмір пакету, що виділяється, становить 60,84 мільярда доларів. При цьому левова частка цієї суми – військова допомога.
Безпосередньо ж економічна допомога становитиме 9,5 мільярда доларів, з яких пряма бюджетна допомога – 7,85 мільярда доларів. Крім того, 1,57 мільярда доларів — це «інші види економічної допомоги». За словами керівника аналітичного напряму мережі «АНТС» Іллі Несходовського, в основному ці кошти підуть на відновлення енергооб’єктів, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських ракетних обстрілів.
«Це не інвестиція, це гроші переважно на об’єкти нашої енергетичної інфраструктури, які були зруйновані», — сказав експерт «Апострофу».
Кредит без наслідків
Важлива деталь – фінансова допомога США буде надана не як грант, а як кредит. На цьому наполягали республіканці насамперед прихильники колишнього американського президента Дональда Трампа.
За словами Іллі Несходовського, оформлення допомоги у вигляді кредиту – це задоволення претензій республіканців, які обурювалися тим, що європейці дають Україні кредити, а США надають безоплатну допомогу.
Водночас умови позики досить привабливі – після листопада 2024 року президент США за згодою Конгресу може списати половину заборгованості нашої країни по неї, а після 1 січня 2026 року – взагалі весь борг за кредитом.
Однак можливість списання заборгованості із позики – далеко не гарантія того, що так і станеться. Особливо якщо крісло президента США знову займе Трамп.
Хоча ймовірність списання боргу все ж таки досить висока.
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук вважає, що насправді у США реально ніхто не сподівається на повернення цього кредиту.
«Отримати назад ці гроші від нас вони зможуть ще нескоро, а тому це виглядає як якийсь політичний маневр, — сказав експерт виданню. — І я не думаю, що передбачалося, що за будь-яких умов ми щось віддаватимемо. Схоже, що від самого початку передбачалося, що ці гроші списуватимуться».
Ілля Несходовський також вважає, що нам повністю спишуть борг із цієї позики. «Думаю, з ймовірністю 90% його спишуть, — каже експерт. — Хоча американська політика дещо непередбачувана».
На його думку, якщо президентом стане Трамп, він напевно скористається ситуацією і тиснутиме на європейських партнерів з тим, щоб вони також списали наші борги за кредитами.
Гроші будуть скоро
Ми дуже довго чекали, коли конгресмени проголосують за наш пакет допомоги, проте коли ця допомога, в тому числі бюджетна, потрапить в Україну?
Експерти вважають, що це має статися досить швидко.
«Там немає якихось умов перерахування цих коштів, і я переконаний, що протягом місяця вони надійдуть», — каже Ілля Несходовський. Він не виключає, що вся сума допомоги буде перерахована одним траншем.
Утім, розбивка на дрібніші частини також можлива. «Я думаю, що це будуть транші, напевно, щомісячні», — сказав Дмитро Боярчук, зазначивши, що принаймні такий принцип діяв із попередніми пакетами американської допомоги.
Він також вважає, що виплати в рамках цього кредиту можуть продовжитися і після 30 вересня, коли в США завершиться фінансовий рік, якщо до цього часу всю суму допомоги не буде вибрано, знову ж таки, оскільки подібні прецеденти вже були.
Є ще один нюанс, пов’язаний з американською фіндопомогою. Так, у законопроекті наголошується, що вона не може перевищувати 50% сукупної допомоги Україні з боку союзників. Тобто, принаймні теоретично, є ймовірність того, що якщо якийсь європейський транш затримається (наприклад, через те, що вчергове брикне прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан), американська допомога перевищить половину всієї допомоги партнерів, і щось із неї нам не дістанеться. Втім, експерти, опитані «Апострофом», вважають, що і з цього приводу не варто переживати, оскільки суми та ритмічність надходжень від союзників — на високому рівні.
Усе, крім війни
Уже після голосування в Палаті представників виникла легка плутанина з тим, що американська фіндопомога начебто не може бути використана для виплати пенсій. Така норма дійсно була присутня у вигляді поправки до законопроекту, проте під час безпосереднього голосування її було знято – самим її автором Кевіном Герном.
При тому, що логіка у цій поправці, безумовно, є.
«Для них (американців), на відміну від нас, пенсійні гроші — це не гроші держави, це — відповідальність кожної людини, — пояснює Ілля Несходовський. — А тому для американського виборця це абсолютно неприйнятно. І саме з цієї причини така поправка пропонувалася. Разом з тим, треба розуміти, що оскільки кошти надходять до загального бюджету, то виокремити конкретні кошти, щоб вони не йшли на пенсії, нелогічно».
Таким чином, американська фінансова допомога у розмірі 7,85 мільярда доларів може бути витрачена на будь-які цілі, крім військових.
«Жодна країна світу не фінансує армії інших країн – це заборонено фактично в усіх країнах, при тому, що військова допомога дозволяється міжнародними зобов’язаннями та національними законодавствами», — говорить Несходовський.
Водночас, за його словами, Данія знайшла вихід і з цієї ситуації, виділивши кошти на закупівлю у українських виробників озброєнь, які потім будуть передані ЗСУ. «Таким чином вони по факту обходять заборону», — зазначає експерт.
Знакова конфіскація
У той же день, коли голосувався пакет допомоги Україні, Палата представників ухвалила ще один знаковий законопроект, який передбачає можливість конфіскації російських активів у США з подальшою їх передачею до спеціальних фондів підтримки нашої країни.
Слід зазначити, що в США перебуває відносно небагато суверенних активів РФ – вони попередньо оцінюються у 6-7 мільярдів доларів, тоді як у ЄС заморожені активи країни-агресора більш ніж на 200 мільярдів доларів.
Проте вартість активів РФ у США співставна з розміром допомоги, яку Штати вирішили нам надати цього року, і зайвими ці гроші явно не будуть.
«Це питання внесли (на голосування) з урахуванням того, що є ризик, що в Сполучених Штатах зміниться влада, що буде новий президент, і тому потрібно буде сформувати якусь фінансову подушку на той період, коли гіпотетично президентом буде Трамп, який принаймні на публіку обіцяє нам нічого не передавати», — пояснює ухвалення законопроекту Дмитро Боярчук.
Експерт вважає, що у разі ухвалення рішення про конфіскацію (цю функцію покладено на американського президента), воно стане важливим міжнародним прецедентом.
«Ми ж бачимо, що світові лідери переважно діють стадно, тому якщо Сполучені Штати проведуть таку конфіскацію, і з доларом нічого не станеться, то (всі інші) робитимуть певні висновки», — резюмував Боярчук.
