Верховна Рада нарешті схвалила закон щодо питань пенсійного забезпечення українських громадян, які працювали за кордоном. Певні норми закону стосуються тих, хто працював у Росії, — як до анексії Криму, так і після неї. Втім, важливими є й положення, що стосуються наших заробітчан у Європі. «Апостроф» з’ясовував, чи зарахують українцям час роботи в інших країнах до загального страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію, та як це відзначиться на розмірі пенсійних виплат.
Пенсіонерів кличуть в «Дію»
Верховна Рада 25 квітня ухвалила закон, яким регулюються деякі питання пенсійного забезпечення українців, зокрема тих, що перебували за кордоном, працюючи чи отримуючи там пенсії.
Документ потрапив до парламенту ще влітку 2023 року, і тепер епопея з його розглядом та ухваленням завершується (його ще має підписати президент).
«Апостроф» звернув свою увагу на цей законопроєкт ще тоді, коли він був ухвалений в першому читання, зосередившись на питаннях припинення виплат пенсій.
Актуальність цієї проблеми не зникла й зараз. Зокрема, йдеться про норму щодо фізичної ідентифікації, яку мають проходити пенсіонери, що знаходяться за кордоном.
«Виплата пенсії здійснюватиметься на поточні рахунки банків, розташованих на території України, за умови проходження до 31 грудня кожного року пенсіонером фізичної ідентифікації, — повідомляє прес-служба апарату Верховної Ради. — Фізична ідентифікація буде проводитись в органах Пенсійного фонду або в особистому електронному кабінеті на веб-порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»), або за допомогою відеоконференцзв’язку, або шляхом посвідчення у консульській установі факту, що особа є живою».
За словами колишнього міністра соціальної політики і віцепрем’єра України в 2014-2019 роках Павла Розенка, коли людина знаходиться в Україні, у разі її смерті все відбувається автоматично, і відповідні органи повідомляють про цей факт Пенсійний фонд.
«За кордоном ситуація інша. Це (повідомлення про смерть) може робити консульство, але фіксація смерті – це вже повноваження тієї країни, де перебуває пенсіонер. Тому є певні обмеження», — сказав він у коментарі «Апострофу».
Зараз чимало українських пенсіонерів знаходяться в Європі, і вони отримують пенсії на свої українські картки (на додачу до тих виплат, які вони мають як біженці), при цьому ні про яку ідентифікацію не думають. І є великі сумніви, що Пенсійний фонд буде напевно знати, хто де перебуває, щоб вимагати від кожного проходження ідентифікаційного процесу.
Проте не виключено, що така інформація все ж таки надходитиме до фонду, тож треба дочекатися роз’яснень уряду, який на виконання закону має розробити відповідні нормативні акти.
Росія і не тільки
Закон, крім іншого, покликаний значно спростити оформлення пенсій для тих українців, які певний час працювали за кордоном та/або отримували пенсію не в Україні.
Зокрема це пов’язане з тим, що Україна вийшла з угоди між державами-учасницями СНД про гарантії прав громадян цих країн щодо пенсійного забезпечення. «У зв’язку з цим українці, які частину свого професійного життя працювали в РФ, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, втратили можливість включати періоди такої роботи в свій страховий стаж в Україні. Це, в свою чергу, призводило до зменшення їхніх пенсійних прав, і, відповідно, розмірів пенсії (або взагалі позбавляло право на призначення пенсії)», — повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики України, яке власне і було ініціатором прийняття цього документу.
Тож тепер для визначення права на пенсію враховуватиметься страховий стаж, одержаний в інших країнах, навіть якщо з такими країнами не укладено угоди щодо пенсійного забезпечення.
Окремі норми закону стосуються громадян, які працювали в Росії. Як відомо, Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ після її вторгнення в нашу країну 24 лютого 2022 року. Відповідно, будь-які контакти між державними установами, в тому числі пенсійними, були припинені, а обмін документами, які засвідчують тривалість трудового стажу тієї чи іншої особи, з того часу неможливий.
Через це, зокрема, виникла проблема для людей, які стали переселенцями з Криму, Донецької та Луганської областей, оскільки вони не могли виконати вимогу діючого до цього часу законодавства — підтвердити, що вони не отримують пенсію від пенсійних органів Росії, щоб мати змогу отримувати пенсійні виплати в Україні. Натомість ухваленим законом скасовано вимогу отримання відповідної інформації від Пенсійного фонду РФ, і тепер людині достатньо подати заяву про те, що вона не отримує пенсію в Криму (або на іншій окупованій території) і бажає її отримувати в України. «Для розрахунку пенсії можна надати трудову книжку або пенсійну справу (якщо вона є на руках). Жодних підтверджень від Пенсійного фонду країни-агресора не потрібно»,- підкреслили в Мінсоцполітики.
Проте для тих, хто працював в Росії, є певні обмеження.
«На рівні закону визначено, що до вислуги років не зараховуватимуться періоди військової служби та добровільного зайняття посад з 19 лютого 2014 року у силових структурах, незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, в незаконних судових або правоохоронних органах, незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях на тимчасово окупованій території або у збройних формуваннях держави-агресора», — роз’яснює прес-служба апарата Верховної Ради.
Стажу буде більше
Українці працювали і працюють не тільки в Росії та країнах колишнього СРСР, а й на Заході, здебільшого в Європі. Раніше такі люди не могли зарахувати трудовий стаж, одержаний ними в цих країнах, до загального стажу, який дозволяв би їм отримати право вийти на пенсію у визначені законодавством терміни. Тепер цю проблему також вирішено.
«Тобто людина, після повернення з-за кордону, наприклад, з Італії, матиме можливість зарахувати період роботи в цій країні для визначення права на призначення пенсії в Україні в 60, 63 або 65 років (віки, коли українці отримують право на пенсію залежно від наявного на цей час страхового стажу – «Апостроф»). Для цього необхідно буде надати Пенсійному фонду документ, що підтверджує роботу за межами України», — повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.
Звичайно, мова не тільки про тих, хто працював в Італії, при тому, що таких наших співвітчизників було чимало, зокрема в 1990-ті. Крім того, важливо, щоб такі люди працювали за кордоном легально, хоча, за великим рахунком, відповідна норма стосується і українців, які залишалися в Україні, адже й вони не можуть зарахувати до свого страхового стажу роки роботи у «тіні».
Проте і тут є нюанс – стаж, здобутий людиною за кордоном, впливатиме лише на час виходу такою людини на пенсію, тоді як розмір її пенсії залежатиме виключно від внесків, які сплачувалися в Україні.
Як відомо, багато українців після розпаду Радянського Союзу через економічну кризу, що його супроводжувала, стали так званими заробітчанами. Деякі з них провели за кордоном – в Росії, Європі, США та інших країнах – не один десяток років, і тепер, за умови, що вони працювали там легально, ці люди мають право отримувати пенсію на батьківщині. Звичайно, оскільки більшість з цих людей увесь цей час не сплачували внески до Пенсійного фонду України, вони отримуватимуть мінімальні пенсійні виплати, втім зовсім без грошей не залишаться.
До речі, ця норма стає ще більш актуальною у зв’язку з тим, що через велику війну мільйони наших співвітчизників опинилися за кордоном як біженці. В більшості країн, в яких знаходяться зараз наші люди, вони мають право працювати, і значна кількість з них цим правом користується. Йтися може про декілька мільйонів людей. Хтось з них працює поза межами України вже понад два роки, і скільки ще їм доведеться залишатися на чужині, спрогнозувати наразі неможливо. Тож українці, які зараз через війну змушені працювати за кордоном, після повернення на батьківщину зможуть включити ці роки в свій загальний страховий стаж.
Чи будуть гроші
Але чи можна очікувати, що наведені вище законодавчі норми будуть належним чином запроваджені і ефективно працюватимуть?
«Звичайно, питань багато, і неузгодженостей теж, і можуть бути зловживання, — каже Павло Розенко. — І тут багато чого залежатиме від Пенсійного фонду, від того, наскільки лояльно він буде ставитися до таких людей».
При цьому експерт вважає, що людина, яка працювала певний час за кордоном, має визначитися, де вона отримуватиме пенсію, — в Україні, чи в іншій країні: «Пенсійну виплату людина має отримувати одну».
Проте не виключено, що наші заробітчани, принаймні певний час, отримуватимуть виплати з обох джерел.
Засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак у розмові з «Апострофом» висловив думку, що багато людей будуть отримувати основну пенсію в тих країнах, де вони працювали, за умови, що вони заробили право на отримання пенсії, тоді як в Україні, скоріше за все, вони будуть отримувати мінімальну виплату через недостатню сплату пенсійних внесків.
Також вони матимуть всі шанси почати отримувати пенсію в Україні раніше, ніж, наприклад, в Німеччині. Це пов’язане з тим, що в нашій країні пенсійний вік все ще менший, ніж в ЄС – 60 проти 65 років в тій самій Німеччині.
Так, щоб мати право на отримання пенсії в Україні з 60 років, в 2024 році страховий стаж повинен бути не менш, ніж 31 рік, з 63 років — не менш ніж 21 рік.
Візьмемо для прикладу людину 1964 року народження. В цьому році їй виповнюється 60 років, тож вона потенційно матиме право на одержання пенсії. Лише в радянські часи така людина могла отримати десять років стажу. Припустимо, що у «лихі 90-ті» легально вона змогла попрацювати лише п’ять років, тож додамо їх до того, що було раніше, — і це вже 15 років. Ще 16 років людина могла працювати або частково в Україні і частково за кордоном, або увесь цей час за кордоном. Усе разом – 31 рік, чого і достатньо для отримання пенсії. Ще простіше буде отримати право на пенсію співвітчизнику 1961 року народження – цього року йому виповниться 63 роки, тож стажу потрібно буде лише 21 рік.
Але завжди, коли йдеться про додаткові виплати, постає питання грошей – чи вистачить їх у не найзаможнішої країни, яка до того веде виснажливу війну?
«Треба дивитися статистику, скільки таких людей, — може їх 10 мільйонів, може й менше (навіть якщо цього року дададуться лише 500 тисяч таких пенсіонерів, при мінімальній пенсії у 2361 гривню це означатиме понад 1 мільярд гривень додаткових коштів щомісяця – «Апостроф»), — каже Тарас Козак. — Тому те, що навантаження на Пенсійний фонд зросте, це факт, це будуть додаткові мільярди щомісячно, але це правильно, адже людина має працювати там, де вона хоче».
Тим більше, що ми хочемо приєднатися до ЄС, де люди мають право обирати країну для життя, праці і отримання пенсії. При цьому деякі з наших громадян, особливо чоловіки призовного віку, можуть прискорити свій індивідуальний вступ до Євросоюзу, тому що тепер за кордоном їм не одержати український паспорт.
