До Верховної ради подано законопроект, згідно з яким українцям заборонять відмовлятися від спадщини, якщо спадкодавець мав борги за кредитами. При цьому отримати майно або офіційно відмовитись від нього спадкоємці зможуть лише після погашення заборгованості. Перспективи цієї законодавчої ініціативи вивчав «Апостроф«.
Вранці – кредит, увечері – спадок
За чинним Цивільним кодексом, якщо спадкоємець (або спадкоємці) вступають у спадок, то вони беруть на себе не тільки всі плюси, що дісталися від померлого родича, – умовно кажучи, млин, осла і кота, але і всі мінуси. Зокрема борги померлого.
Заяву про прийняття спадщини необхідно подати нотаріусу протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини (ним вважається день смерті спадкодавця або день, з якого він оголошується померлим). Якщо цього не сталося, то все, проїхали – спадок йде державі, з усією нерухомістю, рухомістю та боргами.
Можна, звичайно, потім спробувати вступити у спадок у суді, але для цього потрібно обґрунтувати поважність причини пропуску 6-місячного терміну. Поважні причини – це, наприклад, перебування тривалий час за межами України та неможливість з об’єктивних непереборних причин звернутися до дипломатичної та консульської установи, тривалої тяжкої хвороби, термінової військової служби в армії та відбування покарання в місцях позбавлення волі.
«Але найчастіше, якщо у спадкодавця були борги, що перевищують, або просто порівняні з вартістю спадщини, то людина просто не писала заяву нотаріусу про набуття спадщини: вона їй треба?» – каже «Апострофу» юрист, колишній директор Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.
Але зараз до Верховної ради подано законопроект №11220 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання деяких питань відмови від прийняття спадщини спадкоємцем у разі наявності вимог кредиторів щодо зобов’язань спадкодавця».
Законопроектом внесено доповнення до статей 1273 та 1274 Цивільного кодексу України. Доповнення наступне: «Не допускається відмова від прийняття спадщини у разі наявності боргів за зобов’язаннями спадкодавця перед кредиторами до їх задоволення в межах вартості майна, одержаного у спадок, у порядку, визначеному цим Кодексом» .
Тобто спочатку поверни кредит, який ти не брав, причому в межах вартості самої спадщини, а вже потім набувай права на прийняття спадщини. Одним словом законопроект лобіює інтереси кредиторів, намагаючись захистити їх від збитків.
Кому не винен – до побачення
Тут слід зазначити, що самі потенційні кредитори дещо здивовані від такої законодавчої ініціативи.
«Законопроект досить дивний. Якщо людина приймає спадщину, то з усіма боргами. Не приймає – відповідно немає боргів. Це справедливо. А взагалі банки видають кредити з урахуванням скорингової системи – системи оцінки ризиків. І навряд чи людині у віці видадуть якийсь істотний кредит. Друге питання – якщо людина вмирає, то хто, якщо що, шукатиме її спадкоємців? Банки? А спадкоємців може бути багато: спадкоємці першої черги, другої», – каже «Апострофу» речник ПриватБанку Олег Серга.
Знову ж таки питання – а що робити, якщо спадкоємець давно живе окремо від спадкодавця. І взагалі не знає, що там у родича з кредитами.
«Різні стосунки можуть бути. Давно не підтримують жодних зв’язків, а тут раз – автоматично спадкоємець і плати. Не бачу логіки в цьому законопроекті», – каже «Апострофу» президент Національної асоціації кредитних спілок Петро Козинець.
До речі, в цивілізованих країнах, де на чільне місце ставиться верховенство права, ситуація, коли іншу людину зобов’язують платити за чужими кредитами, взагалі немислима.
«У США, наприклад, діє презумпція приватного права. Там випадки, які передбачає законопроект №11220, взагалі не можуть статися. Розмова коротка: «Я брав кредит? Ні? До побачення», – каже Наталка Костишин.
При цьому, за її словами, закон у тій редакції, в якій він пропонується, нездійсненний у принципі.
«Забороняється відмова від прийняття спадщини. Але якщо людина не вступила у спадок, як вона може від нього відмовитися? Відмова — це фіксована дія. Ось аналогія: людина може відмовитися від лікування, підписавши офіційний документ. А може просто вийти з кабінету лікаря, і більше до нього не приходити. Якщо потенційний спадкоємець просто не прийде до нотаріуса, і як він зможе від спадку відмовитися? Якщо б у законопроекті передбачалися зміни у статті 1270 Цивільного кодексу, де встановлюються терміни прийняття спадщини, та 6 місяців замінили на «безстроково», гіпотетично можна було б про щось говорити. А так – законопроект порожній, просто ні про що», — каже юрист.
На її думку, це просто один із «спамових» законопроектів, які час від часу деякі депутати подають заради самопіару. Тож потенційним спадкоємцям турбуватися не варто.
«Повна маячня. Ніхто цей закон не прийме. Чому не прийме? Та тому що це повна маячня! Більше нічого і сказати не можу», — резюмує в розмові з «Апострофом» інвестиційний банкір Сергій Фурса.
