Співвласники багатоквартирних будинків можуть взяти участь у програмі Фонду енергоефективності України, в рамках якої отримають гранти на придбання та встановлення на будівлях сонячних електростанцій та теплових насосів, які генерують тепло. «Апостроф» розбирався, чи стане цей проєкт загальнонаціональним, і чи допоможе він розв’язати проблему дефіциту енергопотужностей, який виник через постійні ворожі обстріли.
Фонд енергоефективності України з 7 травня запровадив програму «ГрінДІМ», в рамках якої об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) можуть отримувати часткове відшкодування витрат на встановлення теплових насосів та сонячних електростанцій.
«За умовами програми фонд надаватиме фінансування її учасникам у формі гранту на безоплатній та безповоротній основі. Сума гранту — 70% вартості обладнання, аудиту та сертифікації енергетичної ефективності будинку», — йдеться у повідомлені на сайті Фонду енергоефективності.
На встановлення сонячних електростанцій ОСББ та ЖБК, які стануть учасниками програми, зможуть отримати 1 мільйон гривень, теплових насосів — 2 мільйони гривень.
Також на витрати за послуги сертифікації енергетичної ефективності будинку виділятиметься до 15 тисяч гривень.
У Фонді енергоефективності підкреслили, що ця програма спрямована на стимулювання використання альтернативних джерел енергії.
Віз попереду коня
Про що власне йдеться?
Сонячна електростанція — це, по суті, набір сонячних панелей, які як правило, розміщуються на дахах будинків. В Україні вже багато років популярним є встановлення таких панелей на дахах приватних будинків, проте в багатоквартирних будинках (а, точніше, на них) вони останнім часом теж з’являються. Сонячні батареї підключають до щитків, які живлять або під’їзд, або весь будинок.
Тепловий насос — це пристрій, який відбирає розсіяне тепло з навколишнього середовища (ґрунт, вода, повітря) і переносить його в опалювальний контур будинку, забезпечуючи його теплом та гарячою водою.
Але чи реально втілити подібну програму на рівні всієї країни?
«Технічно це можливо, і є поодинокі приклади, але наскільки це може бути масовим явищем? Річ у тім, що це дуже недешево, оскільки тут дуже великий термін самоокупності, — розповідає «Апострофу» експерт у сфері житлово-комунального господарства Андрій Нікончук. — По-друге, це відсутність спрощеної процедури комунікації із суб’єктом розподілу в частині їх підключення до загальної мережі — немає ані концепції, ані шаблон-договорів, ані обговорення на рівні держави. Є лише «геніальна» ідея, і один чи два приклади — в найкращому випадку, десять на всю країну, які можуть цим похвалитися».
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко також вважає подібні проєкти недолугими й недоречними, особливо під час війни.
«У нас 80% будинків мають величезні проблеми з технічним станом, — каже експерт у розмові з виданням. — Як ми уявимо собі будинок, якому 50-60 років, а ми на нього будемо ліпити сонячні батареї або тепловий насос? Потрібно спочатку розібратися з технічним станом будинку, провести технічний аудит, а тільки потім думати, що далі – провести капітальний ремонт будинку, замінити вікна в під’їздах. Тобто встановлення сонячних батарей та теплових насосів – це останній етап модернізації багатоквартирних будинків, а ми чомусь робимо останній етап першим».
Ну і, звичайно, важливим є питання грошей. Навіть якщо йдеться про 30% від необхідної суми, які мешканці багатоквартирних будинків мають зібрати, якщо вони отримають грант в рамках програми «ГрінДІМ». Не кажучи про те, що реальний кошторис встановлення сонячної електростанції чи теплового насоса може виявитися набагато більшим, ніж передбачає програма підтримки, а тому ОСББ та ЖБК будуть вимушені витрачати значно більші суми. Або взагалі відмовлятися від проєкту.
Електрику у кожен будинок
Тож забезпечити для багатоквартирних будинків автономність енергопостачання буде вкрай складно, якщо взагалі можливо.
«Для цього потрібні дуже потужні акумулятори — за допомогою конверторів заганяти туди сонячну енергію. А потім її відбирати куди, хто за це буде платити? – ставить питання Андрій Нікончук.- Поки що це з розряду фантастики».
Натомість це може непогано спрацювати з приватними домогосподарствами.
«Дайте людям кредити, і хай вони встановлюють у себе сонячні батареї масово в приватному секторі – там реально є потреба», — каже Олег Попенко.
Проте питання енергозабезпечення великих міст, в яких превалює висотна забудова, залишається вкрай актуальною. Наочним прикладом є Харків, де через постійні обстріли взагалі не залишилось власних об’єктів генерації.
Втім, розв’язання цієї проблеми є.
«Необхідно буде створити значну кількість малих електростанцій потужністю до 30 мегаватів, — каже «Апострофу» директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. — Це газопоршневі, газотурбінні електростанції, когенераційні установки, які виробляють як електричну, так і теплову енергію. Це також блочно-модульні котельні, які можуть забезпечувати тепло, тому що для нас це теж критичний момент».
Газотурбінна електростанція в Ірпені Київської області, яка виробляє електроенергію для низки об’єктів критичної інфраструктури та кількох навчальних та медичних закладів.
Крім того, за його словами, біля кожного об’єкту критичної інфраструктури, зокрема біля лікарень, треба встановити альтернативні засоби генерації, наприклад, дизель-генератори, щоб у випадку відключення енергопостачання, вони могли продовжувати працювати.
«І звичайно треба займатися регулюванням попиту – вести роз’яснювальну роботу з населенням, аби люди не використовували енергомісткі прилади у пікові періоди споживання – з 18.00 до 22.00. Треба також займатися енергозбереженням, утепленням. І промисловість має так само планувати, щоб на її об’єктах основне споживання не припадало на піковий час», — каже Володимир Омельченко.
Тож проєкти автономізації енергопостачання, чи принаймні розподілення енергогенерації, в Україні цілком можливі. Головне, щоб це дійсно були проєкти, а не прожекти, на які витрачається купа грошей, що краще було б спрямувати на купівлю засобів ППО, ремонти енергетичних об’єктів чи створення міні-електростанцій по всій країні.
