Польські фермери 10 травня влаштували одноденну акцію протесту на пункті пропуску на кордоні з Україною «Угринів — Довгобичув». Сьогодні можна лише сподіватися, що це не поновлення блокади, яка закінчилася лише в останніх числах квітня. Поки ж свіжими слідами можна оцінити збитки, завдані цією блокадою українській економіці.

Бюджет втрачає мільярди

В останній тиждень квітня, коли більшість пропускних пунктів на кордоні між Україною та Польщею вже були розблоковані, український бюджет додатково отримав 2,5 мільярда гривень. Про це повідомив голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Нагадаємо, польські фермери, які стверджували, що українська аграрна продукція на ринку ЄС позбавляє їх доходів, 9 лютого розпочали загальнонаціональний страйк. Вони блокували рух вантажного транспорту (а іноді й автобусів із пасажирами) через кордон двох країн в обох напрямках, при цьому іноді доходило до відвертого вандалізму, коли протестувальники висипали українське зерно з фур та залізничних вагонів.

Протести почали слабшати з кінця березня, коли було розблоковано прикордонні пункти «Шегині — Медика» та «Устилуг — Зосін». Наприкінці квітня польські фермери зняли блокаду з найбільшого пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ», а 29 квітня рух відновився через останній із заблокованих прикордонних пропускних пунктів — «Рава Руська — Гребенне».

Очевидно, що ті 2,5 мільярда гривень, які український бюджет отримав додатково внаслідок відкриття пропускних пунктів через кордон, не можна автоматично прирівнювати до збитків, які наша країна щотижня зазнавала через блокаду. Однак ця цифра красномовно говорить про те, що протести польських фермерів коштували українській економіці десятки мільярдів гривень, а може й більше.

У зв’язку з цим «Апостроф» вирішив звернутися до міністерств економіки та фінансів із питаннями щодо збитків, завданих нашій країні блокадою.

Проте Мінекономіки поки що так і не відповіло на офіційний запит видання (відведені на це п’ять робочих днів уже пройшли), а Мінфін переадресував наше прохання Державній податковій службі. Та, у свою чергу, відповіла, що не може дати відповіді на запитання, що цікавлять «Апостроф».

«Інформація стосовно питань запиту потребує проведення додаткової аналітичної роботи, систематизації та узагальнення створеної інформації… Повідомляємо про відмову у задоволенні запиту», — йдеться у відповіді податкової.

Не маючи інших варіантів, «Апостроф» взяв на себе сміливість самостійно провести відповідну аналітичну роботу. Однак з огляду на те, що видання, на відміну від профільних відомств, не має доступу до цілої низки даних, результати такої роботи, по-перше, не можуть претендувати на статус офіційних, а по-друге, є дуже приблизними.

Згаданий вище Данило Гетманцев повідомив, що у березні втрати держбюджету України внаслідок блокади кордону склали 6,5 мільярда гривень. Не обов’язково, що такі суми були щомісяця, однак як середнє арифметичне таку цифру прийняти можна. Відповідно, за три місяці блокади – лютий-квітень – бюджет міг недоотримати близько 20 мільярдів гривень.

За словами Гетманцева, недоотриманих бюджетом 6,5 мільярда гривень вистачило б на забезпечення восьми бригад (як відомо, армію, як і загалом війну, Україна фінансує виключно за рахунок власних доходів, тобто переважно за рахунок податків та зборів). Таким чином, неважко підрахувати, що втрати бюджету за три місяці блокади на рівні 20 мільярдів гривень – це незабезпечення 25 бригад.

Імпорт, експорт тощо

Проте втрати бюджету – це недоотримані митні платежі та податки за товари, які не могли вивезти з України чи, навпаки, ввезти до країни. Але є також безпосередні збитки бізнесу, зокрема аграріїв та перевізників.

Що стосується збитків аграріїв, то оцінити їх фактично не можливо. Одразу два співрозмовники «Апострофа», які представляють провідні аграрні асоціації, повідомили, що відповідної інформації вони не мають.

«Дуже складно оцінити збитки. Через різні пункти пропуску до Польщі везли свою продукцію дуже багато компаній, різними видами транспорту із залученням найрізноманітніших автомобілів, — сказав один із співрозмовників видання. — Одні стояли три дні, інші стояли два тижні. Тому сказати, які вони зазнали збитки, ми не можемо».

Представник іншої аграрної асоціації зазначив, що зараз циркулюють різні цифри тих чи інших збитків, проте сукупної цифри на сьогодні немає.

З транспортниками ситуація ще цікавіша.

«Ми зробили все можливе, щоб перевізники мали змогу компенсувати свої збитки, — розповів «Апострофу» віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін. — Мені, на жаль, про жодний випадок не відомо, коли б хтось звернувся до суду, щоб отримати компенсацію».

За його словами, під час блокади польського кордону транспортні потоки було переорієнтовано на інші маршрути. Через це логістика подорожчала, але перевізники все одно змогли щось заробити. «Може, якісь доходи вони недоотримали за рахунок тих машин, які безпосередньо стояли у чергах або об’їжджали, а замовник це не компенсував. Ми такої статистики не ведемо», — сказав Балін.

Однак головні втрати для економіки виявилися не в експорті, а по лінії імпорту. Це стало відомо завдяки даним Національного банку України (НБУ), який включив їх до свого квітневого інфляційного звіту.

«За оцінками НБУ, прямі втрати імпорту товарів у перший місяць блокади становили 500 мільйонів доларів, тоді як експорту – 160 мільйонів доларів», — йдеться у звіті.

Надалі втрати вдалося частково компенсувати за рахунок альтернативних шляхів поставок, зокрема, залізницею для імпорту та морем для експорту.

Таким чином, разом імпортно-експортні втрати України у лютому, за оцінками Нацбанку, становили 660 мільйонів доларів. Це відповідає приблизно 25 мільярдам гривень.

На жаль, НБУ не наводить дані про збитки у березні та квітні, коли блокада тривала. У квітні регулятор прогнозував, що блокада завершиться наприкінці травня, у зв’язку з чим оцінював потенційні втрати вітчизняного імпорту у другому кварталі цього року (квітень-червень) на рівні 300–400 мільйонів доларів, при цьому не даючи жодних цифр щодо можливих втрат за цей період для експорту.

Оскільки блокада закінчилася у квітні, втрати імпорту мають бути меншими за зазначені вище цифри – скажімо, до 150-200 мільйонів доларів. Оскільки, напевно, мають бути якісь, нехай і невеликі, втрати з експорту, округлимо загальні збитки за квітень до 200 мільйонів доларів. Це 7,8 мільярда гривень. Візьмемо також на себе сміливість оцінити втрати в імпорті та експорті в березні на рівні 300 мільйонів доларів або приблизно 11,5 мільярда гривень.

Таким чином, прямі втрати імпорту та експорту за час продовження блокади у лютому-квітні можна оцінити майже у 45 мільярдів гривень.

Важко сказати, чи включав Нацбанк у свої оцінки втрати бюджету, який наповнюється, зокрема, за рахунок митних зборів з імпортно-експортних операцій. Швидше за все, ні, оскільки у його звіті зазначалося, що йдеться про прямі збитки імпорту та експорту. А тому втрати бюджету плюсуємо, отримуючи разом 65 мільярдів гривень .

Якщо враховувати втрати перевізників, експортерів, імпортерів, а також рітейлерів, які зазнавали збитків через недопостачання імпортних товарів особливо в перший місяць блокади, то загалом сума має вийти значно більшою. Ризикнемо припустити, що загальна шкода українській економіці від блокади кордону тільки цього року могла скласти близько 100 мільярдів гривень. Однак краще все ж таки довіряти офіційним джерелам, які, як ми сподіваємося, найближчим часом оприлюднять відповідну інформацію.

Комментарии