Група власників українських єврооблігацій має намір добиватися від уряду виплат по цім цінним паперам в обмін на списання частини заборгованості. «Апостроф» розбирався в ситуації, що склалася, а також з’ясовував наскільки великою є ймовірність дефолту по євробондах.
Інвестори просять грошей
Нещодавно газета The Wall Street Journal, посилаючись на анонімні джерела, повідомила, що група власників українських євробондів (облігацій, номінованих в іноземній валюті, хоча не обов’язково в євро, які випускаються Міністерством фінансів і вільно продаються, — «Апостроф») має намір вимагати від уряду України відновити виплати за цими цінними паперами. Точного списку цих власників видання не наводить, проте відомо, що серед них є такі міжнародні інвестиційні фонди як BlackRock та Pimco.
Ця група інвесторів володіє 20% українських євробондів, які наразі знаходяться в обігу й мають номінальну вартість близько 20 мільярдів доларів. Інвестори хочуть провести реструктуризацію боргу, яка передбачає списання значної його частини в обмін на те, що уряд з наступного року почне виплачувати відсотки по облігаціях. За попередніми даними, вони воліють отримувати по 500 мільйонів доларів на рік. Нагадаємо, Україна у 2022 році домовилась з комерційними кредиторами про відтермінування виплат по євробондах на два роки через російське вторгнення. Термін цієї угоди спливає в серпні 2024 року, і український уряд хотів би досягти чергового відтермінування платежів.
«Принцип роботи інвестиційних фондів передбачає, щоб за цінними паперами, які є в їхніх портфелях, виплачувалися відсотки, — пояснив «Апострофу» логіку власників євробондів засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. — Це означає, що вкладений капітал працює. Натомість Україна вже понад два роки не сплачує процентів по своїх боргах і не проводить реструктуризації. Таким чином, власники євробондів не отримують нічого, і їх така ситуація не влаштовує. Тож вони говорять: давайте спишемо частину боргу, але те, що залишається, починайте обслуговувати».
За словами експерта, навіть за умови списання значної частини боргу така угода буде вигідною для власників облігацій. Багато з них придбали їх вже під час повномасштабного вторгнення, коли українські цінні папери різко упали в ціні й торгувалися по 25-30% своєї початкової вартості. Це значно збільшує дохідність будь-яких виплат по таких облігаціях.
Припустимо, за євробондом вартістю 100 доларів передбачається щорічна виплата 10 доларів, тобто його дохідність складає 10% річних. Але якщо придбати таку облігацію за 25 доларів, то за нею будуть виплачувати все ті ж самі 10 доларів на рік, але для нового власника дохідність становитиме вже 40% річних. І навіть, якщо він погодиться на списання половини боргу, виплати складуть вже 5 доларів, але все ж таки 20% річних.
МВФ на боці України
Бажання приватних інвесторів отримувати дохід за облігаціями ставить український уряд в непросте становище. Адже наразі у нього немає грошей на обслуговування зовнішнього боргу. В нинішньому році практично всі податки, зібрані в Україні, направляються на потреби оборони, а всі видатки цивільного сектору фінансуються коштом зовнішньої фінансової допомоги. І ніхто не дозволить виплачувати гроші американських чи європейських платників податків приватним власникам євробондів.
До того ж МВФ та країни «великої сімки», які на сьогодні є основними донорами України, надали відстрочку з обслуговування нашого держборгу до 2027 року. І, звичайно, їх не влаштує, якщо Україна почне розраховуватися з приватними інвесторами раніше, ніж з ними.
Тож протягом найближчих місяців уряду доведеться провести непрості переговори з інвесторами, щоб досягти прийнятних для всіх сторін умов реструктуризації боргів за єврооблігаціями.
Як розповів «Апострофу» голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, такі консультації вже розпочалися. За його словами, існують два основних способи розв’язання проблеми з українськими цінними паперами. Перший — відстрочка платежів до 2027 року, аналогічна тій, яку надали Україні міжнародні донори, другий — проведення повноцінної реструктуризації із випуском нових цінних паперів з довшим терміном погашення та можливим списанням певної частини боргу в обмін на розтягнуті у часі компенсації та гарантії для кредиторів.
Причому, як зазначив нардеп, переговори тривають не лише з кредиторами, згаданими в публікації The Wall Street Journal, але й з іншими інвесторами. Адже в статті говориться про власників всього 20% євробондів. Водночас для того, щоб провести реструктуризацію боргів, потрібно отримати згоду не менше двох третин кредиторів. Підтримку у переговорах українському уряду надає Міжнародний валютний фонд.
«Боргова угода із зовнішніми кредиторами є частиною програми МВФ, який має надати свою експертизу та «парасольку» для проведення таких перемовин, — розповідає Данило Гетманцев. — За цією програмою, за період від 2024 року по перший квартал 2027 року Україна має зекономити на виплатах за зовнішнім держборгом 11,8 мільярда доларів, зокрема у 2024 році — 4,6 мільярда доларів».
Дефолт — не катастрофа
На думку голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, сьогодні більш прийнятним для України є варіант відстрочки обслуговування боргу. При цьому про реструктуризацію та списання варто домовлятися пізніше.
«Цілком очевидно, що Україна зрештою повинна буде домовитися з інвесторами про списання частини заборгованості, адже повністю повернути всі борги після війни вона не зможе, — сказав експерт «Апострофу». — Але зараз неможливо передбачити, коли закінчиться війна, якими будуть умови цього закінчення, в якому стані опиниться вітчизняна економіка, та інші обставини. Тож визначати конкретні параметри реструктуризації сьогодні недоцільно. Це може бути зроблено тоді, коли будуть підбиті підсумки війни, і, виходячи з них, можна буде говорити, якою є можливість України обслуговувати свої зобов’язання».
Реструктуризувати борги наразі недоцільно і з іншої причини.
«Україна продовжує позичати гроші, щоб фінансувати поточні потреби бюджету, і звичайно набагато важче шукати покупців на цінні папери, водночас відмовляючись від частини зобов’язань за випущеними раніше», — пояснює Борис Кушнірук.
Переговори з кредиторами мають завершитися до серпня. За словами Данила Гетманцева, ймовірність того, що домовитися з ними взагалі не вдасться, і буде оголошено дефолт за євробондами, є дуже невисокою.
Втім навіть дефолт не стане фатальним для української фінансової системи.
«Війна є класичним форс-мажором, який дозволяє змінити умови кредитування і відкласти повернення боргів, — пояснює Борис Кушнірук. — Звичайно, якщо Україна відмовиться відновити обслуговування облігацій, інвестори можуть подавати позови до міжнародних судів. Але судді майже напевне стануть на бік України та підтвердять, що за даних обставин вона має право змінити умови погашення заборгованості».
Також не варто боятися, що відстрочка сплати відсотків по облігаціях нібито негативно відіб’ється на авторитеті та кредитних рейтингах України.
«Сьогодні найбільш важливими для нас партнерами є МВФ та країни-союзники, — говорить Іван Компан. — Тому нам важливіше підтримувати репутацію солідного партнера у відносинах саме з ними, а не з комерційними інвест-фондами, від яких стабільність фінансової системи України залежить набагато менше».
Натомість за його словами, для власників облігацій ризик невиконання умов запозичень є неприємною, але цілком звичною справою.
«Солідні інвестиційні установи, як правило не купують українські борги через їхній низький кредитний рейтинг. Тож власники євробондів — це переважно спекулятивні хедж-фонди, які займаються купівлею ризикованих активів з високою дохідністю. І вони завжди готові до того, що той чи інший емітент відмовиться обслуговувати свої борги. А розмови про те, що в такому разі вони більше не повернуться на український ринок, не відповідають дійсності. Якщо уряд пропонуватиме за своїми цінними паперами достатньо високу дохідність, то покупці на них завжди знайдуться», — резюмував експерт.
