В Україні з 2025 року планується поступове підвищення існуючих, а також запровадження нових податків. Зокрема очікується фактичне згортання спрощеної системи оподаткування, яка забезпечує для деяких категорій підприємців пільговий режим ведення бізнесу. «Апостроф» з’ясовував, яких змін чекати у цій сфері, як заплановані новації відіб’ються на роботі ФОПів, а також на виробництві безпілотників для української армії.
Вже з наступного року в Україні розпочнеться реформа спрощеної системи оподаткування, якою користуються багато фізичних осіб-підприємців (ФОП), а також деякі юридичні особи.
Реформа «спрощенки» передбачена «Національною стратегією доходів» на 2024-2030 роки, яку український уряд розробив та затвердив на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Важливим елементом стратегії є підвищення існуючих та запровадження нових податків. Це, зокрема, торкнеться бізнесу, який працює на спрощеній системі оподаткування.
Вже з 2025 року для юридичних осіб третьої групи єдину ставку податку поступово підвищуватимуть із нинішніх 5% до 18%, і через три роки вони мають перейти на загальну систему оподаткування.
Реформа також торкнеться ФОПів. Для них протягом тих самих трьох років переглядатимуться ставки податків, які, зрештою, диференціюватимуться в діапазоні від 3% до 17% — залежно від виду діяльності.
Військовий збір для ФОПів
Крім іншого, уряд планує поширити на ФОПів сплату військового збору, який, до того ж, збираються підвищити з нинішніх 1,5% до 5%.
Раніше «Апостроф» вже частково звертався до цього питання. Головний експертний висновок — поширення на ФОПів-«спрощенців» військового збору у розмірі 5% істотно підірве їхнє фінансове становище, що змусить багатьох із них або закритися, або піти в «тінь». А це, у свою чергу, призведе до скорочення податкових надходжень до бюджету – тобто до результату, прямо протилежному тому, на який очікує влада.
За словами керівника аналітичного напряму мережі «АНТС» Іллі Несходовського, запровадження військового збору на рівні 5% для «спрощенців» третьої групи фактично збільшить для них податкове навантаження вдвічі.
«Для тих, хто надає послуги, це некритично, і це не призведе до їхнього банкрутства. А ось для торгівлі це куди критичніше — для деяких видів товарів маржинальність становить якраз ті самі 5%, — сказав експерт у коментарі виданню. — А якщо другу та третю групи спрощеної системи об’єднають (а такі плани у влади також є – «Апостроф»), це призведе до того, що багато малих підприємств у сфері торгівлі буде закрито. А якщо ми говоримо про виробництво, то 5% — це фактично підвищення їхньої собівартості виробництва на такий відсоток. І, враховуючи підвищену конкуренцію з імпортними товарами, просто буде банкрутство таких підприємств. Іншими словами, у нас просто не буде малого виробництва, тому що імпорт його повністю «з’їсть» .
ПДВ уводить в «тінь»
Інші урядові «новації» у цій сфері також нічого доброго не обіцяють малому бізнесу.
Так, експерт CASE Україна Володимир Дубровський вважає великою помилкою намір уряду запровадити поріг для стягування з малого бізнесу ПДВ на рівні 1 мільйона гривень (це прописано у «Національній стратегії доходів»).
«!За нашим законодавством, сплата ПДВ потребує повного бухгалтерського обліку. І йдеться не про прибутки в 1 мільйон, а про оборот в 1 мільйон. І такий підприємець просто не зможе існувати у спільному полі, — сказав Дубровський у розмові з «Апострофом». — Це може означати лише те, що ті, хто записує такі положення, свідомо йдуть на повне знищення легального малого бізнесу. Зробити платником ПДВ торговця на ринку — це означає загнати його в «тінь» .
Без малого бізнесу
Також багато питань викликає запланована «реформа» спрощеної системи оподаткування, яка фактично знищить «спрощенку».
Існує думка, що спрощена система використовується бізнесом виключно для уникнення оподаткування. Саме з цією метою компанії оформлюють своїх співробітників у вигляді тих самих ФОП-«спрощенців». Слід визнати, що така практика справді існує, проте для багатьох підприємців спрощена система – це можливість виживати.
Крім того, помилкою вважатиметься, що спрощена система оподаткування — це виключно українське «ноу-хау», придумане для ухилення від оподаткування, і в інших країнах, зокрема, в європейських, нічого подібного немає.
«У більшості країн є спрощена система (оподаткування) для дрібного бізнесу. У тих, де її немає, немає і дрібного бізнесу, — каже Володимир Дубровський. — Тому досвід країн, у яких немає спрощеної системи, — це поганий досвід, і на нього не потрібно орієнтуватися».
Емігрантів побільшає
І найголовніше – ліквідація спрощеної системи оподаткування призведе до того, що Україна втратить свою конкурентну перевагу.
«У нас вже за кордоном багато українців, переважно українок, і тепер буде масова міграція, — прогнозує Ілля Несходовський. — При цьому в Європі багато податкових режимів для малого бізнесу, які вигідніші за те, що зараз пропонує Міністерство фінансів у «Національній стратегії доходів». Люди переміщатимуться до країн Європи, матимуть там вищий платоспроможний попит і всі ті переваги, які існують для малих підприємств, низькі кредитні ставки, підтримку з боку держави тощо. Тобто, іншими словами, це дуже вагомий аргумент для економічної еміграції. Працювати в Україні просто буде невигідно» .
За його словами, серйозність такої ситуації можна зрозуміти лише на одному прикладі: зараз в Україні бум виробництва дронів для потреб армії, але реформа «спрощенки» сприятиме видавлюванню такого виробництва за кордон: » Воно також, швидше за все, переїде до Європи чи Туреччини, які вже зараз пропонують вигідніші умови».
Що на критику відповідають представники влади
У владі, втім, не вважають справедливими негативні оцінки пропонованої реформи спрощеної системи оподаткування і готові її відстоювати.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, ця реформа не призведе до ліквідації «спрощенки».
«Натомість спрощена система стане справедливою і буде розрахована на дійсно малий бізнес», — сказав нардеп у коментарі «Апострофу».
Він також підкреслив, що будь-які зміни щодо «спрощенки» будуть можливими лише після закінчення дії воєнного стану в Україні.
