Цілком може статися, що державні органи при наданні адміністративних послуг почнуть вимагати від військовозобов’язаних громадян військово-обліковий документ – військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, або приписне посвідчення. Інакше чоловікам можуть відмовити у послузі? Наскільки актуальною є така вимога, і чи покращить вона ситуацію в Україні з мобілізацією – з’ясовував «Апостроф».
Суєта навколо ютьюба
Про те, що держава може вимагати від військовозобов’язаних (а це чоловіки віком від 18 до 60 років) військово-обліковий документ, заявив в інтерв’ю одному з YouTube-каналів міністр юстиції Денис Малюська. Треба зазначити, що це була лише його суто особиста думка — можуть вимагати, а можуть і не вимагати, і всіх розмов на цю тему було всього 6 хвилин (з півтори години передачі). Але резонанс вийшов неабиякий.
Слова міністра передруковували один у одного багато телеграм-каналыв та новинних сайтыв, і в результаті навіть вийшло, що Денису Малюсьці приписали фразу, що людям, які уникають мобілізації, можуть відмовляти в адмінпослугах. Хоча він просто припустив, що можуть попросити показати військовий квиток. А це дві великі різниці.
Але так чи інакше громадяни трохи переполошилися. Адже в ухваленому у квітні законі про посилення мобілізації спочатку щодо ухилістів передбачалися досить суворі обмеження у правах. А саме:
— заборона на виїзд за кордон;
— блокування всіх операцій з рухомим та нерухомим майном;
— заборона на отримання посвідчення водія та керування власним транспортним засобом;
— обмеження права у користуванні власними коштами та іншими цінностями;
— неможливість укласти кредитний договір, договір позички;
— призупинення отримання пільг та послуг від держави.
Втім, у підсумковому документі з усіх обмежень залишилося лише позбавлення права керування терміном від 3 до 6 місяців – решту депутатів у ході численних поправок прибрали: мовляв, порушення базових прав громадян. А тут міністр юстиції нібито каже, що люди, які уникають мобілізації, можуть втратити права на адміністративні послуги.
Так що ж казав міністр
В інтерв’ю YouTube-каналу Денис Малюська зазначив, що всюди, де держава якось спілкується з громадянином, надаючи йому адміністративні послуги, з’являється можливість попросити військово-обліковий документ.
Також міністр зазначив, що ця норма вже частково практикується, і підкреслив, що критично важливих послуг вона не стосується: документи можуть запитувати, коли йдеться про послуги «для хорошого способу життя, для комфорту, і що стосується лише військовозобов’язаного, а не, наприклад, його дітей».
При цьому в коментарі «Апострофу» Денис Малюська наголосив, що, говорячи про адміністративні послуги, він мав на увазі лише ті, що належать до його відомства. Зокрема, це:
— реєстрація права на нерухоме майно та бізнес (зокрема – вирішення питань банкрутства);
— реєстрація актів цивільного стану;
— нотаріальні послуги;
— міжнародна правова допомога.
«Ось, наприклад, реєстрація транспортного засобу: до цього ми не маємо стосунків, це послуга МВС. І радити, чи вимагати під час реєстрації автомобіля військовий квиток – це не наша компетенція. А от коли йдеться про реєстрацію шлюбу, там у заяві є графа, пов’язана із ставленням до військової служби. І у РАГСі цілком можуть попросити показати військовий квиток. Але можуть і не просити – просто записати за словами нареченого номер документа. А можуть взагалі вписати до графи: військово-обліковий документ не пред’явлено», – каже «Апострофу» Денис Малюська.
Втім, від початку повномасштабної війни з росією під час реєстрації шлюбу військово-обліковий документ просять показати все частіше.
«У нас на Західній Україні, коли почалася мобілізація, пішли перші історії – відмовлялися реєструвати шлюб без пред’явлення військового квитка. Історії були різні. Спочатку намагалися вирішувати справу за допомогою хабарів. А тепер просто «забили» і живуть собі без реєстрації», – розповідає «Апострофу» колишній директор одного із Центрів із надання безкоштовної вторинної правової допомоги Львівщині Наталка Костишин.
Але ситуація в різних регіонах України може помітно відрізнятися. При цьому зараз шлюб можна зареєструвати не лише у РАГСі, а й у Центрі надання адміністративних послуг.
«ЗАГС – це для тих, хто хоче урочисто, з клятвами, з музикою, з фото та відео на згадку. А до нас дійшли, документи оформили. І все. І жодних військово-облікових документів ми не вимагаємо», – каже «Апострофу» Тетяна, яка в системі реєстрації актів цивільного стану працює з 2007 року і має в Центрі надання адміністративних послуг Дніпровській РДА у місті Києві окрему кабінку.
Пережиток минулого
По суті, необхідність подання військово-облікового документа – це пережиток радянського минулого, коли без військового квитка було справді нікуди.
«Я пам’ятаю, свій перший закордонний паспорт отримував у 2006 році. І тоді зробити це без воєнного квитка були проблеми. Втім, ще вимагали документ про освіту та довідку про несудимість. А за десять років – вже взагалі жодних проблем», – згадує у розмові з «Апострофом» харківський підприємець Андрій Головинський.
У принципі, це цілком зрозуміло: у 2013 році було ухвалено закон «Про адміністративні послуги», після чого в країні буйним кольором почала розквітати система Центрів надання адміністративних послуг. Які створювалися міськими радами та міськими державними адміністраціями та які значно полегшили процес надання цих послуг. Насамперед – за рахунок скорочення кількості різних документів та довідок.
«Я не думаю, що маю право коментувати інтерв’ю та заяви міністра юстиції, але хочу зазначити, що підкоряюся лише керівництву Печерського району. І перелік документів, які потрібно надавати для отримання тієї чи іншої адміністративної послуги, регулюється рішенням №523 Київської міської ради. Можливо, в інших містах інший перелік документів – усі визначають місцеві громади. Щодо Києва, то у нас уже понад 500 адміністративних послуг, і лише дві з них вимагають пред’явлення військово-облікового документа – це реєстрація місця проживання та зняття з реєстрації», – каже «Апострофу» начальник Центру надання адміністративних послуг Печерській РДА у місті Києві Ігор Андріянов.
На його думку, цих двох документів цілком вистачає, щоби зробити неактуальною тему з пред’явленням військового квитка. Адже якщо людина має документ про реєстрацію, значить, військово-обліковий документ вона вже пред’являла, і в неї все гаразд. А навіть якщо паспорт старий, з пропискою двадцятирічної давності, то уточнити через систему Оберіг актуальні дані та з’ясувати, ухилянт людина чи ні – справа 10 хвилин. І не треба жодних зайвих паперових документів.
