Українці в нинішньому місяці споживають електроенергію за новим тарифом, який становить 4,32 гривні за 1 кіловат-годину, що більш ніж у півтора рази вище за попередній тариф. Подорожчання світла відбувається на тлі його багатогодинних відключень, що, за ідеєю, має сприяти зменшенню споживання. «Апостроф» з’ясовував, чи справді громадяни тепер більше економлять на електриці, скільки домогосподарствам доведеться платити за світло вже у липні, і куди підуть гроші, отримані від підвищення цін.
Майже місяць українці живуть із новим тарифом на електроенергію. Нагадаємо, уряд України з 1 червня підвищив тариф на електрику для населення з 2,64 гривні за 1 кіловат-годину до 4,32 гривні за 1 кіловат-годину.
Незважаючи на те, що ціна електроенергії для споживачів все одно залишається нижчою за ринкову, червневе підвищення виявилося дуже суттєвим. І це підвищення обіцяє бути не останнім, оскільки нинішній тариф діятиме лише до кінця квітня 2025 року.
Поки що наші громадяни не відчули подорожчання світла на своїх гаманцях – квитанції на оплату за новим тарифом прийдуть лише у липні. Але вже зараз можна підрахувати, хоча б приблизно, скільки доведеться викласти за електрику, яка все більше стає розкішшю, а не необхідністю.
Наприклад, самотня людина, яка споживає в середньому на місяць 50 кіловат-годин, у червні заплатила ще за старим тарифом 132 гривні, тоді як у липні їй доведеться розщедритися на 216 гривень.
Якщо сім’я споживає за місяць 100 кіловат-годин, то замість 264 гривень, заплачених у червні, наступного місяця потрібно буде знайти для цього вже 432 гривні. Ну, а якщо в будинку на електриці, що називається, не економлять, і його споживання становить, наприклад, 200 кіловат-годин щомісяця, то платіжка на значні 528 гривень зміниться на ще більш значні 864 гривні.
Нижче межи (енергетичної) бідності
Сума у платіжці залежить не тільки від власне тарифу, а й від обсягу споживання. За логікою, подорожчання світла має стимулювати споживачів більше заощаджувати, що було б розумно в умовах дефіциту генеруючих потужностей внаслідок російських ракетних обстрілів.
Однак, з огляду на те, що в останній місяць країна майже по півдоби сидить без світла, прогнозувати, хто скільки споживе і, відповідно, скільки за це заплатить, досить проблематично.
Керівник спеціальних проектів науково-технічного центру «Псіхєя» Геннадій Рябцев вважає, що за підсумками червня скорочення споживання відбудеться.
«Але чи буде воно через ліміти, чи зростання цін, сказати дуже складно», — додав він у розмові з «Апострофом».
Фактично, внаслідок тривалих відключень ми маємо справу з вимушеним скороченням споживання електроенергії. Однак, коли в будинках з’являється електрика, її намагаються максимально використовувати для зарядки всіх наявних приладів, у тому числі зарядних, а також прання, нагрівання води бойлерами (адже зараз ще й традиційний період профілактичних робіт із забезпечення гарячого водопостачання), та й холодильники морозять щосили, з огляду на літню спеку.
А тому не виключено, що споживання електрики виявиться не меншим, ніж раніше, коли ми платили за нього за нижчим тарифом.
За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, в умовах, коли відключення світла відбуваються в середньому на вісім-десять годин на добу, домогтися додаткового зниження споживання неможливо.
«У такій ситуації психологія споживача абсолютно порушується – він не контролює питання зменшення споживання» , — пояснив експерт у коментарі виданню.
Крім того, додав він, українці відповідно до європейських стандартів і так споживають мало енергії. За словами експерта, на сьогодні близько 80% наших громадян використовують до 175 кіловат-годин електроенергії на місяць, а з них 15-18% споживають до 100 кіловат-годин.
«А це вже нижче за рівень енергетичної бідності – це така категорія розрахунків у Євросоюзі. Тому куди вже нижче?» , – сказав Попенко.
На що підуть гроші
У будь-якому разі суми платежів за електрику вже наступного місяця зростуть – навіть якщо його споживання зменшиться. І тут важливим стає питання: куди ці гроші підуть?
«Підуть на формування оборотних коштів та на поточні ремонти, — розповідає Геннадій Рябцев. — Тобто ці гроші не підуть на відновлення зруйнованого. Це, наприклад, якщо дерево впало, і його потрібно прибрати та відновити лінію електропередач, — ось для таких потреб, не більше того».
За його словами, ці кошти, по-перше, спочатку не були призначені для проведення масштабних робіт із відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури, а, по-друге, це просто непорівнянні суми.
Потрібно розуміти, що споживачі платять гроші за електроенергію профільним компаніям – «постачальникам універсальних послуг», і тепер ці компанії отримуватимуть за свої послуги більше коштів.
«Держава весь час затримувала платежі перед постачальниками універсальних послуг за компенсацію різниці (у тарифах) – населення платило по 2,64 гривні, а вони виставляли по 8 гривень. І на початок червня заборгованість перед ними була близько 9 мільярдів гривень. Тож з наступного місяця частина грошей залишатиметься у цих компаній, — роз’яснює Олег Попенко. — Також гроші перерозподілятимуться «Енергоатому» та «Укргідроенерго» (саме ці дві держкомпанії зі своїх коштів покривають різницю в тарифах — «Апостроф»). Відповідно, за рахунок підняття тарифів зменшаться виплати «Енергоатома» та «Укргідроенерго» на рахунки постачальників універсальних послуг. А бюджет у цій ситуації десь дуже далеко, його навіть у бінокль не видно» .
Однак у цьому немає жодної трагедії, переконаний експерт.
«Грошей на відновлення у нас більше, ніж достатньо. Міненерго офіційно говорить про те, що вони зібрали 600 чи 700 мільйонів євро. У нас окремо ще є кредитування з боку Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) – по 300 мільйонів євро», — резюмував Олег Попенко.
Від себе додамо, що головне в цій ситуації – грамотно розпорядитися наявним фінансовим ресурсом та ефективно підготуватися до зими. Інакше обсяги споживання електроенергії прагнутимуть до нуля – як і суми коштів, одержувані за неї.
