9 липня у Вашингтоні відкрився ювілейний саміт НАТО, на якому Україна чекає від партнерів сигнал про майбутнє членство. А напередодні видання Тhe Guardian опублікувало відкритий лист науковців та громадських діячів з проханням не запрошувати Україну до Альянсу. Хто підписав цей лист, до чого тут Росія і що цьому можна протиставити, знався на «Апострофі».
Загроза безпеці США?
Лист вчених і громадських діячів, опублікований в The Guardian, вийшов досить лаконічним. Його автори змогли коротко і зрозуміло пояснити свою позицію, чому вони виступають проти запрошення України до НАТО. Основний аргумент – прийом України до НАТО загрожує безпеці Сполучених Штатів та самому Альянсу.
За словами підписантів, якщо Україну приймуть до НАТО, і Росія нападе на Україну в майбутньому, то доведеться застосовувати статтю 5, яка закликає союзників захищати члена Альянсу, на який напали.
«Чим ближче НАТО наближається до того, щоб пообіцяти, що Україна приєднається до Альянсу після закінчення війни, тим більший стимул для Росії продовжуватиме війну…» — вважають автори листа.
«Дехто стверджує, що прийняття України в НАТО утримає Росію від повторного вторгнення в Україну. Але це не так, — продовжують автори листа. — Відколи Росія розпочала вторгнення в Україну в 2014 році, союзники по НАТО своїми діями продемонстрували, що вони не вірять, що ставки в конфлікті, хоч і значні, але виправдовують ціну війни. Якби Україна приєдналася до НАТО, Росія мала б підстави сумніватися в надійності гарантій безпеки НАТО — і вона отримала б можливість перевірити і потенційно зруйнувати альянс. Результатом може стати пряма війна між НАТО та Росією чи розпад самого НАТО».
На думку авторів звернення, «прийняття України знизить безпеку Сполучених Штатів і союзників по НАТО, піддасть значному ризику всіх».
За їхніми словами, прийняття України до членства в Альянсі може погіршити проблему, перетворивши Україну на місце тривалого протистояння між двома провідними ядерними державами світу та сприяти наративу Володимира Путіна про те, що він бореться із Заходом в Україні, а не з народом України.
«З проблемами, які ставить Росія, можна впоратися без вступу України до НАТО», — роблять висновок автори відкритого листа.
Під публікацією стоять прізвища понад 60 осіб, серед яких вчені, громадські діячі та політики. Про них варто згадати окремо.
До речі, цей лист перепостили практично всі російські пропагандистські інтернет-ресурси: як великі, так і мало кому відомі.
«Вуха» Москви
Тепер про авторів листа. Їх, повторимо, понад 60. «Апостроф» у відкритих джерелах знайшов інформацію про кожного з них. Склад підписантів вийшов досить строкатий. Як показав аналіз, третина їх тим чи іншим чином пов’язана з Росією.
Наприклад, Дуг Бендоу з Інституту Катона. Він співпрацює із РФ. Більше того, у 2005 році Бандоу був змушений піти з Інституту Катона після того, як з’ясувалося, що протягом більше десяти років він приймав платежі в обмін на публікацію статей, сприятливих для різних клієнтів.
Після початку війни Росії в Україні Бандоу описав Україну як «фальшиву країну» і запропонував Росії дозволити впливати там. Від початку повномасштабного вторгнення Бандоу продовжував писати в американських і російських ЗМІ авторські статті про те, чому США не повинні допомагати Україні в боротьбі з Росією.
Або Емма Ешфорд (Центр Стімсона). Вона також співпрацює з РФ, часто публікується у виданні «Росія у Глобальній політиці». Критикує антиросійські санкції, доводить, що «ворожість до Росії шкодить США». Пропагандистські російські видання її також цитують.
Ендрю Басевич (Інститут відповідального державного управління у Квінсі) також співпрацює з виданням «Росія у глобальній політиці». Твердить про небезпеку «американського мілітаризму».
Джордж Біб з того ж Інституту відповідального державного управління в Квінсі часто з’являється як експерт в росЗМІ, критикує Білий дім, хвалить Путіна.
Ще один підписант Ден Колдуелл із організації «Пріоритети оборони». Він, як і попередні товариші, публікується у росЗМІ, критикує НАТО.
Крістіан Вітон (Центр національних інтересів) фігурує серед членів міжнародного дискусійного клубу «Валдай», який проходить у РФ щороку під патронатом Кремля.
Усіх симпатизантів російського диктатора, які підписали листа, перераховувати тут немає сенсу.
Ще одна частина авторів відкритого листа працює у «Фонді Карнегі за міжнародний світ», який визнаний у Росії екстремістською організацією та заборонений. Проте цей факт не заважає вченим цієї організації симпатизувати країні-агресору.
Третя частина учених, що підписали лист, ні в зв’язках з РФ, ні з Фондом Карнегі не помічена. Їхні прізвища якраз і викликають здивування.
«У тому, що лист підписали різні люди, не тільки пов’язані з Росією, нічого дивного немає, — говорить у коментарі «Апострофу» директор Інституту світової політики, політолог Євген Магда. — Я спокійно сприймаю цей лист з однієї простої причини: у демократичному суспільстві можуть бути різні оцінки, і ми це повинні розуміти. І ці 60 із хвостиком підписантів мають право висловлювати свою думку» .
За словами експерта, у певному сенсі цей лист — кремлівська ініціатива. Але вона спирається погляди різних учених. «Вони зробили все дуже грамотно», — зазначив політолог.
«Щодо фонду Карнегі, який зараз у Росії під забороною, хочу нагадати, що до широкомасштабного вторгнення в московській філії фонду працював такий собі Дмитро Трєнін, який є одним із адептів формування зовнішньої політики Російської Федерації і, як відомо, не на основі якогось геополітичного вегетаріанства», – пояснює Євген Магда.
Такої ж думки дотримується і експерт-міжнародник Володимир Воля.
«У будь-якому разі стаття, в якій багато відомих людей з титулами підписалися за те, щоб Україну не приймали до НАТО, вигідна Росії, — каже «Апострофу» Воля. — Підписанти різні люди, але тут немає нічого дивного, бо на Заході є різні погляди на доцільність перебування України в НАТО. З цього приводу там відбувається дискусія».
Співрозмовник сумнівається, що хтось у штабі активних противників України у США чи у Великій Британії моніторить публікації думок експертів щодо України.
«Зі списку підписантів стирчать «вуха» Москви, бо Кремль якраз моніторить, хто і що на Заході говорить про Україну та НАТО. У Росії якраз є такий список західних спікерів, які висловлюються у вигідному для Росії світлі, вони на олівці. А потім пропагандисти одразу ж підхоплюють їхні антиукраїнські висловлювання та одразу ж цитують» , — каже Воля.
А ось у тому, що люди, не пов’язані з Кремлем, підписали листа за матеріальну винагороду, експерти сумніваються.
«Чи могла рашка простимулювати підписантів грошима? Не думаю. Бо на Заході є люди, які справді вважають, що не треба дратувати Путіна», — зауважив Воля.
«Припускаю, що це їхня щира позиція. Таких є чимало серед західних експертів. Тут не варто шукати прямого підкупу», — зазначив у коментарі «Апострофу» голова програм безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Як протидіяти?
Те, що Кремль намагається використати у своїх інтересах демократичні інститути Заходу, не є таємницею. У зв’язку із цим виникає резонне питання, як цьому протистояти?
«Тут уже питання до нашої влади, – каже Магда. — Чому на сторінках іншого авторитетного видання, наприклад The Times чи The Economist, не з’явився лист, де 600 чи хоча б 160 осіб, вагомих у науковій сфері, не висловилися за підтримку вступу України до НАТО?».
«Ми маємо використовувати ті механізми, які існують у західному світі, а не виключати саму можливість їхнього існування. Ми маємо над цим працювати максимально ефективно. Тільки в такому разі ми можемо чогось домагатися. А якщо ми говоритимемо, що ці 60 людей — це паця, а ми — цяця, то таким чином у НАТО ми не просунемося. Я думаю, що це має бути зрозумілим для всіх», — резюмував Магда.
