16 липня закінчується термін оновлення військово-облікових даних. Через великі черги не кожен, хто повинен був і хотів зміг це зробити. “Апостроф” дізнався, чи продовжать передбачений законом 60-денний термін та що чекає на тих, хто не встиг уточнити свої дані.
Згідно з новим законом про мобілізацію, військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають уточнити адресу проживання, контактні дані протягом 60 днів, тобто до опівночі 16 липня. Ці категорії осіб мають звернутись у найближчий територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) або центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), чи зробити це через електронний кабінет у мобільному застосунку Резерв+. Військовозобов’язаний, який перебуває за кордоном, також має оновлювати дані — через застосунок або звернутися до консульських установ.
За даними Міноборони, станом на 14 липня 2024 року свої дані оновило понад 4 млн осіб. Проте скільки чоловіків не встигли це зробити, хоча мали, сказати складно, адже інформація про мобілізаційний резерв — державна таємниця. Також на цьому в одному з інтерв’ю наголосила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
“Я не можу розкривати дані щодо мобілізаційного резерву нашої країни, бо для ворога це цікава інформація. Але та кількість громадян, яка ці дані оновила, була для нас цільовою метою і ми з цим завданням справились”, — сказала вона.
Утім раніше в одному інтерв’ю народний депутат Дмитро Наталуха проговорився, що кількість чоловіків у віці 25-60 років, які потенційно можуть бути мобілізовані, щонайменше вдвічі більша від числа тих, хто оновив дані.
Чи будуть продовжені терміни оновлення даних
Про те, що не всі чоловіки встигають уточнити облікові дані, свідчать нещодавні величезні черги до ЦНАПів. “Величезні черги свідчать про те, що інфраструктура не готова. Відповідне міністерство не займалося підготовкою інфраструктури: військкомати не готові, і черги величезні в ЦНАПах… Це має бути сервіс, а не живі черги. Спробуйте в будь-який районний військомат підійти, подивіться, що там відбувається”, — каже “Апострофу” народний депутат Олександр Качура.
Альтернативою фізичній присутності розглядався мобільний застосунок “Резерв+”. “Я у 22- му році пройшов ВЛК, оновив свої дані, потім ще оновив свої дані фізично — прийшов в ТЦК, за декілька днів до початку дії закону, потім ще подивився, як працює додаток і ще через нього, щоб у мене QR-код сформувався”, — поділився досвідом Качура.
Проте не всім так легко вдавалося уточнити дані в застосунку. Передчуваючи це, ще наприкінці травня група депутатів зареєструвала законопроект, яким пропонувалося продовжити 60-денний строк, відведений на оновлення військово-облікових даних, ще на 90 днів.
“Оновити дані через електронний кабінет (мобільний застосунок Резерв+) або в ЦНАП можуть далеко не всі військовозобов’язані через ряд причин, як-то наявні помилки у реєстрі «Оберіг», необхідність подати додаткові документи та інше. В такому разі військовозобов’язані мають прибути особисто до ТЦК та СП <…> Загалом, кількість громадян, які мають особисто прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки значно перевищує можливості ТЦК та СП їх прийняти”, — констатували автори ініціативи.
Проте документ навіть не був розглянутий депутатами. “Говорити про продовження термінів на сьогодні в принципі неможливо, сьогодні останній день. У нас навіть на рівні комітету законопроєкт, який би передбачав можливість продовження терміну, не розглядався. Тому в короткостроковій перспективі жоден закон точно прийнятий не буде”, — зазначив “Апострофу” голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
В Міноборони ж вважають, що 4 млн осіб, які за два місяці уточнили дані про себе — це хороший результат. “Ми дуже вдячні, що така значна кількість українців виконала доброчесно свій обов’язок за законом», — сказала заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
Що буде після 16 липня
Громадянам, які оновили свої військово-облікові дані, можуть надсилатися повістки для проходження ВЛК. ТЦК може розсилати повістки поштою за місцем реєстрації військовозобов’язаного. У разі неявки в ТЦК, громадянина оголошують у розшук.
Нацполіція має право затримувати військовозобов’язаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до ТЦК. Якщо затримання неможливе, ТЦК надсилає на адресу особи вимогу про виконання військово-облікового обов’язку. Вимога передує зверненню ТЦК до суду.
“Вимога надсилається в паперовому вигляді поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Після відмітки пошти відраховується 10 днів, і у разі, якщо особа так і не з’явилася до ТЦК, останній направляє пакет документів до суду», — пояснила “Апострофу” адвокат, кандидатка юридичних наук, керуюча “Адвокатським бюро Анни Даніель” Анна Даніель.
Ця вимога вважається врученою незалежно від того, чи фактично отримана особою, і зобов’язує останню з’явитися до ТЦК протягом 10 днів з дати такого “вручення”, наголосила адвокат АО Fomin & Partners Юлія Степаненко.
Загалом у Раді очікують, що громадяни з 17 липня продовжать оновлювати свої облікові дані. “Громадяни мають оновлювати, і якщо до того моменту, як вони оновлять свої персональні дані, не буде складено постанову про адміністративне правопорушення, то адміністративна відповідальність не буде наставати”, — зауважив голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій ВРУ Федір Веніславський.
Повторні штрафи, реалізація майна: як каратимуть за неуточнення даних
Усі, хто не оновив свої військово-облікові дані до 16 липня включно, автоматично стають порушниками, каже Анна Даніель.
“За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Мова йде про накладення на громадян адміністративного штрафу у розмірі від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 тис. — 25,5 тис. грн), а для посадових та юридичних осіб – від 34 тис. до 59,5 тис. грн. Штраф має бути сплачений не пізніше, як через 15 днів від дати вручення порушнику постанови про накладення штрафу”, — пояснила юристка.
Як зазначила Анна Даніель, несплата штрафу карається арештом коштів на рахунку боржника, їх списанням з цих рахунків або навіть арештом майна з подальшою реалізацією. Штрафуватимуть і тих чоловіків, які перебувають за кордоном. Щоправда, в Міноборони підтвердили: є проблеми з практичним втіленням.
“Водночас сплата штрафу не звільняє громадянина від обов’язку проходити військову службу. У випадку, якщо людина сплатила штраф, але продовжує ігнорувати повістки, її оштрафують знову”, — застерегла фахівець.
При цьому штрафи не призначаються автоматично. “Накладення штрафу передбачається протягом 3 місяців з дати виявлення правопорушення, але не більше року з дати вчинення такого правопорушення”, — уточнили в Генштабі ЗСУ.
Також військовозобов’язаного, який не оновив вчасно дані, можуть обмежити у праві керування автівкою. Про це військовозобов’язаний дізнається в «Дії» або «вже на блокпосту чи на вулиці під час перевірки.
Кому можуть “пробачити” неоновлення даних
За словами адвоката Юлії Степаненко, закон вичерпно визначає перелік поважних причин для неоновлення даних вчасно:
- перешкода стихійного характеру;
- хвороба;
- воєнні дії на відповідній території;
- смерть близького родича.
“Громадянин має надати документальне підтвердження, що доводить неможливість оновлення даних у межах передбаченого законом терміну. Кожен випадок неоновлення даних буде розглядатися індивідуально”, — зауважила Анна Даніель.
Натомість відсутність інтернету чи можливості дістатися до ТЦК — не аргументи.
Утім, не завжди притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є законним, кажуть юристи.
“Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП має бути складена з чітким дотриманням процедури, визначеної КУпАП, а саме: особа має бути належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, їй має бути забезпечено право на правничу допомогу, давчу своїх пояснень тощо. Якщо ж ці вимоги не дотримані, така постанова є незаконною та є підстави для її оскарження в судовому порядку. Суд за результатом розгляду справи може скасувати дану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення. У разі скасування постанови ТЦК та СП, відсутній факт притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Відтак, застосування описаного вище механізму щодо громадянина який не оновив свої дані не має правових підстав”, — резюмувала адвокатка АО «EvrikaLaw» Ольга Брус.
