Нещодавно Україна отримала 4,2 млрд євро бюджетної підтримки від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Загальний бюджет — 50 мільярдів євро, які в Україну надходитимуть протягом 2024-2027 років за умов виконання індикаторів. Серед них — реформа державного управління, зокрема, впровадження прозорої системи оплати праці на основі класифікації посад. Нова система запрацювала з 1 січня 2024 року. Як за цей час змінилася винагорода держслужбовців, від чого залежать зарплати в міністерствах, в якому персоналі сьогодні найбільше зацікавлена держава? Про це та інше “Апостроф” розпитав у голови Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) Наталії Алюшиної.
Кабінет Наталії Алюшиної знаходиться на четвертому поверсі. Піднімаємося сходами — ліфт вимкнений, як пізніше пояснили — з міркувань економії електроенергії. З цієї ж причини в установі не вмикають кондиціонерів. Кабінет пані Наталі доволі великий, справа — стіл переговорів, над яким висять світлини чоловіків у військовій формі. “Це співробітники НАДС, які фактично після початку вторгнення пішли на фронт. Підтримуємо з ними зв’язок. На жаль, один загинув”, — розповіла Алюшина.
Голова НАДС чудово пам’ятає номери і назви урядових постанов і законопроєктів. Каже: те, що депутати прийняли закон про особливий статус англійської мови як міжнародної — це критично важливо для розвитку державної служби. Вона з натхненням розповідає про співпрацю з міжнародною освітньою компанією EF Language Learning Solutions, яка забезпечила безкоштовне навчання з англійської мови для публічних службовців. Світлини офісу EF в Цюріху є в її телефоні. У ньому також кілька програм з вивчення англійської, якими користується у вільний час.
— Пані Наталю, в Україні з 1 січня цього року мала стартувати реформа оплати праці держслужбовців. Чи відбулося це на практиці?
— Депутати проголосували закон про державний бюджет на 2024 рік, де в “Прикінцевих і перехідних положеннях” передбачили, що з 1 січня країна перейшла на нову модель оплати праці державних службовців на основі класифікації посад. Фактично всі європейські країни живуть за такою системою грейдів. Тобто голосування за держбюджет стало першим кроком підготовки до впровадження реформи. Запровадити класифікацію посад державної служби як передумову комплексної реформи системи оплати праці є Рекомендацією Європейської Комісії (UKR) в рамках Пакету розширення. Разом з тим за участі європейських партнерів ми підготували законопроєкт №8222, який в липні минулого року депутати підтримали в першому читанні.
Зараз він готується до другого читання. Він передбачає прозорий і зрозумілий розподіл зарплат 70 на 30. Тобто 70% зарплати — це стала частина (посадовий оклад) і лише 30% — варіативна частина — премії. Також Постановою № 1409 затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.
— Пройшло більше ніж півроку від запуску реформи. Які зміни відбулися?
— Ми провели анонімне опитування, щоб побачити поточний стан впровадження нової системи оплати праці на основі класифікації посад. Опитали понад 22 600 державних службовців, фактично це репрезентативна вибірка, були задіяні всі регіони України. Опитування проводили з 2 по 15 липня. Крім того, ми провели моніторинг зарплат за перше півріччя 2024 року. На основі результатів опитування і даних моніторингу отримали перші підсумки.
Так, 54% державних службовців зазначили збільшення рівня заробітної плати у 2024 році, 16% зазначили, що вона залишилася без змін і у 31% вона знизилася. Наразі спостерігається позитивна динаміка зростання основної частини заробітної плати (а це посадовий оклад, надбавки за ранг і за вислугу років) — у середньому це 88%. У 2023 році цей показник становив 65%. До 2024 року більшу частину доходів держслужбовців становили надбавки, “інтенсивка”. Натомість оклад, який за логікою мав бути найбільшою складовою заробітної плати, становив значно меншу її частину. Тобто фактично ми перевернули піраміду.
В ТОП державних органів з найвищим відсотком основної частини заробітної плати входять: Комітет з національної премії України Бориса Патона, де основна частина заробітної плати — 99%, тобто в них премії лише 1%; Державна казначейська служба — основна частина — 98,8%, Державна інспекція ядерного регулювання — 98,8%. Найвищий відсоток основної частини заробітної плати серед ОВА/ОДА — у Тернопільській, Миколаївській, Івано-Франківській, Чернігівській, Харківській, Закарпатській та Херсонській.
Органи, які провели класифікацію посад — а провели її не всі – отримали прогнозовану зрозумілу систему винагороди. Держслужбовець відкриває схему посадових окладів, знаходить свій класифікаційний код і чітко розуміє, яка в нього буде заробітна плата. Так, як у ЄС. Ти подаєшся на посаду, ось твій грейд, ось твоя сім’я посад і ось такий рівень зарплати. Плюс може бути 30% премії. Ця реформа стосується кожного державного службовця, вона чи не найсенситивніша в державному управлінні. Але, на моє здивування, виявилося, що з-поміж держслужбовців третина взагалі не знають свій класифікаційний код.
— Ми багато говоримо про класифікацію. Які ж сім’ї в результаті класифікації виявилися найбільш численними?
— Це такі сім’ї посад, як: забезпечення реалізації (координації реалізації) державної політики — 31,9%; адміністрування та надання публічних послуг — 13,4%; державний нагляд і контроль — 11,1%; організаційне забезпечення виконання функцій суду або конституційного провадження — 8,7%.
— Тобто люди, які працюють на посаді, що належить до однієї сім’ї, в різних установах, мають однаковий оклад?
— Абсолютно, різнитися він буде лише в залежності від юрисдикції органу. Раніше було так. Люди переходили з установи в установу: престижно працювати ось там — там зарплата вища, йдуть туди. Тепер ми можемо говорити про сталість і прозорість.
— Чому не всі запровадили нову систему оплати праці?
— У нас є державні органи, які керуються своїм спеціальним законодавством. Наприклад, антикорупційні органи — САП, НАБУ, НАЗК, ДБР, БЕБ. Там є інші категорії працівників, наприклад, детективи, у них своє законодавство, інша складність роботи, ризики. Ці органи в цьому періоді не підпали під впровадження класифікації посад.
— Виходить, антикорупційні органи — єдині, хто не впровадив класифікацію посад?
— Насправді ні. Є ще низка винятків, які прямо передбачені в Законі України «Про державний бюджет України на 2024 рік», це пункти 20-21. Також це органи, які відмовилися від проведення класифікації.
— Чи залежить зарплата держслужбовців від наближення до зони бойових дій?
— На період воєнного стану для працівників державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях активних чи можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться чи велися бойові дії, передбачено коефіцієнти для посадових окладів. Фактично це коригування винагороди за роботу, пов’язану з ризиком здоров’ю та життю працівників від 1,5 до 3 коефіцієнтів до посадового окладу. Наприклад, у Херсоні коефіцієнт 3. Тобто 3 посадові оклади. До того ж, на початку року Кабмін ухвалив постанову, якою дозволив обласним та районним адміністраціям збільшувати оклади своїх працівників удвічі та у півтора рази завдяки коштам місцевих бюджетів (постанова КМУ №99 від 30 січня 2024 року).
Як бачите, від збільшення посадового окладу люди не втратили — навпаки – їх зарплати зросли. У 2023 році оклад складався з двох прожиткових мінімумів, тобто 5400 грн і зараз – його встановлено на рівні мінімальної зарплати станом на початок року — 7100 грн. Плюс вислуга років, доплата за ранг, премія (максимальний розмір якої може становити 30%)… З боку наших європейських партнерів виникало питання: навіщо вам застосовувати вислугу років?
— Там таке не практикується?
— Ні, абсолютно. Вони наполягали, щоб ми взагалі вилучили цю норму. Ми знайшли компроміс, що у нас буде не 50%, а 30% за вислугу років. Тобто замість 3% за рік за вислугу нараховується 2%. Ми лишили вислугу, бо наші оклади не можна порівнювати з європейськими, ми враховуємо обмеження державного бюджету в умовах війни, критичну ситуацію в країні.
— Можна сказати, що зарплати на державній службі стали ринковими?
— Вони ніколи не стануть. І це логічно. Ринок сам себе годує. Він щось виробляє. А на державній службі інша перевага — стабільність. Коли будували саму модель, проводили медіану ринку, але ми спускалися нижче ринкових зарплат. Співставляючи функціонал, ми розуміли це. Державний службовець захищений тим, що у нього є гарантована заробітна плата, на відміну від бізнесу. Хоча зараз ми стикаємося з однаковими проблемами — дефіцит кадрів, плинність фахівців, необхідність піднімати заробітні плати… Це, звісно, виклики.
— Чи відбулося скорочення кількості держслужбовців? Прем’єр-міністр анонсував скорочення кількості міністерств на третину…
— Щодо міністерств, то практика переформатування міністерств, їх об’єднання чи розділення — вже є в Україні і не вперше. Безумовно, це торкається і людей — штату державних службовців, які там працюють. Наразі я не володію інформацією про якісь конкретні рішення про тотальні скорочення в тих чи інших відомствах. Постановою КМУ №1410 від 29 грудня 2023 року було передбачено скорочення чисельності працівників органів виконавчої влади з 1 квітня 2024 року. Мова йшла передовсім про скорочення вакантних посад.
Наразі можу впевнено говорити про зміни в кількості посад державної служби. Про це свідчить аналіз кількісного складу державної служби (КСДС) за другий квартал 2024 року. На сьогодні на держслужбі 198 638 посад, що на 8222 посади менше, ніж у першому кварталі 2024-го. Також змінилася динаміка, пов’язана з кількістю вакантних посад на державній службі. Наразі їх 34 865, що на 5 904 менше, аніж було у першому кварталі 2024-го. Водночас у попередній звітний період таких посад було 40769 (на 1667 більше, ніж у четвертому кварталі 2023-го). З початку року призначено на посади державної служби 17 895 особи. За цей час звільнено з посад державної служби 18 917 особи. За другий квартал цього року з державної служби пішло близько 1400 людей. Тобто більшість переходить з одного державного органу в інший, але не йдуть із системи. Проте це сумнівне заспокійливе, оскільки оголюються напрями. Адже, будьмо чесними, не всіх задовольнив перехід на нову систему оплати праці.
Наталія Алюшина
— У колонці для ЕП Максим Козицький, начальник Львівської обласної військової адміністрації, пише, що зниження зарплат працівників ЛОВА становитиме від 36% до 50% залежно від посади. Так, зарплата головного спеціаліста знижується з 17 тис. грн до 11 тисяч гривень. А це нижче середньої. Як ви можете прокоментувати, чому так?
— Ми обмежили норму закону про державну службу, яка передбачала, що керівник може встановлювати необмежені надбавки. Ці обмеження встановлені в Законі України «Про державний бюджет на 2024 рік». Тож тепер у керівників немає можливості виплачувати захмарну “інтенсивку”. До 2023 року деякі керівники застосовували стимулюючі виплати — не непритомнійте – понад 500%. В одиничних випадках вона могла становити 1500%!
Тобто був маленький посадовий оклад, а далі починалися маніпуляції. Але це стосувалося не всіх держслужбовців. Тепер же зменшено дискрецію керівника при визначенні заробітної плати. Фактично, станом на сьогодні, завдяки переходу на нову модель ця норма зупинена. І ще, якщо раніше державні органи тримали вакансії, оскільки це була можливість використання економії фонду, — тепер ця необхідність відпала. Бо є посадовий оклад в сітці грейдів і 30% премія. Ти не можеш використати кошти, навіть якщо вони в тебе є на рахунку.
— Кого потребує держслужба сьогодні — молодих чи досвідчених?
— Ми конкуруємо і за молодь, і за ветеранів, і за досвідчених. Приміром, наразі знято вікові обмеження для роботи на державній службі та в органах місцевого самоврядування. Верховна Рада підтримала норму, що державна служба — до 65 років з можливістю щорічного пролонгування контракту державного службовця до 70 років.
Ми потребуємо фахових працівників, але разом з тим, конкуруємо за молодь. Звісно, у них абсолютно інший погляд на процеси, на процедуру. Це свіже повітря. Ми зацікавлені в них, проте є нюанс. На їхнє стажування не передбачено фінансування. А молодь слід стимулювати. Тому потрібно залучати міжнародних партнерів, які платили б стипендію. Ми також хочемо конкурувати за ветеранів. НАДС доклав максимум зусиль, працюючи з HR-ми з держорганів, щоб вони розміщували вакансії на е-Карті вакансій державної служби та органів місцевого самоврядування для ветеранів. Станом на ранок 14 серпня їх було 636.
— Для звичайного українця незрозуміло, чому в одних міністерствах більша зарплата, в інших — менша. Можете пояснити?
— Відповідно до закону про держбюджет на поточний рік закладено поділ на три юрисдикції. В першій юрисдикції є поділ на три типи.
Перший — це конституційні органи, та «регламентні» міністерства. Передбачалося також, що буде Апарат Верховної Ради, але він не перейшов на нові умови оплати праці на основі класифікації посад, оскільки народні депутати внесли відповідну поправку і цього року класифікацію не проводили.
Другий – це інші міністерства і ЦОВВ, що формують політику, а також органи зі спеціальним статусом. Наприклад, НАДС займається формуванням державної політики у сфері державної служби. Так само Держкіно формує політику в своїй сфері, Державна інспекція ядерного регулювання в своїй, тощо.
Також є третій тип — органи, які реалізують політику. Наприклад, Держпраці, Агентство відновлення. Це відповідно впливає на класифікаційний код і на розмір посадового окладу.
— Чи вплинуло на привабливість держслужби посилення мобілізації? Чи зменшився притік чоловіків?
— Не зменшився, навпаки — збільшився. Тому що категорія “А” є заброньованою, категорії “Б” та «В» відповідно до постанов №№76 і 45, також є частково заброньованими.
— Які подальші кроки реформи держслужби?
— У 2024 році було застосовано лише деякі елементи реформи системи оплати праці державних службовців. Це не все, що передбачено в законопроєкті №8222. Війна втрутилася в наші плани. Експертне середовище, і державні службовці, і народні депутати аналізують стан справ. Гадаю, після прийняття законопроєкту, у нас остаточно зміняться принципи й умови оплати праці державних службовців. Мова про єдину обґрунтовану функціональну класифікацію посад, систему моніторингу, перегляду заробітної плати на основі точних даних.
Існує низка ключових кроків реформи, які включають необхідні законодавчі зміни до Закону України “Про державну службу”, які спеціально будуть підготовлені, щоб це були системні зміни, прийняття оновлених підзаконних актів. Нещодавно відбувся семінар у Ризі, де були країни Східного партнерства. Я онлайн представляла наш досвід реформи оплати праці. Є такі здобутки нашої країни, які відсутні у інших країн, тому нас ставлять у приклад. Зараз ми активно взаємодіємо з депутатським корпусом. У жовтні очікується внесення законопроекту до зали ВР для прийняття у другому читанні. Це прогноз, але боюся наврочити. Робоча група опрацювала всі 125 поправок народних депутатів.
— Чи є спротив реформі серед депутатів?
— Не всі народні депутати України розуміють, який стан справ був, що застосовувалася стимулюючі виплати… Не всі «пірнають» у наші звіти, аналітику. Треба пояснювати, що раніше деякі керівники апарату могли отримувати приміром 120 тис. грн при посадовому окладі 25 тис. грн. Зараз це не можливо.
— Наостанок хочу запитати про англійську, якою мають володіти держслужбовці. Зараз фактично немає фінансових можливостей стимулювати вчити іноземну. Чи бачите ви бажання з їх боку, особливо з боку людей старшого віку?
— Згідно із Законом про статус англійської мови, який вступить у дію після відміни воєнного стану, запрацює норма, що державні службовці категорії “Б” матимуть 4 роки на її опанування, для “А” — 2 роки. Щоб не гаяти час, якщо плануєш пов’язати життя з державною службою, можна вже зараз її вивчати із задоволенням. Я розумію, дехто скаже: так за 4 роки вже і пенсія. Молодь приходить на держслужбу з вільним володінням англійською. Люди середнього віку навчаються з великим бажанням. У нас в НАДС є Speaking Club, є година вивчення англійської щосереди о 12:00. Це нова можливість відволіктися від рутинної роботи і задовольнити потребу в самовдосконаленні. Одна з мотивацій, яка лунає, коли люди приходять до нас на роботу – бажання розвиватися. Я, коли сюди прийшла, категорично відмовилася від перекладачів.
Сама веду переговори за участі іноземних партнерів. Іноземну мову треба вчити державному службовцю — інакше ніяк. Я завжди кажу: йди туди, де страшно, і тільки так ти станеш сильним. Треба якомога більше викликів — це загартовує.
